Як на Волині перешкоджають журналістам

Погрози, надсилання фішингових листів, кібератаки сайтів, відмова у наданні відповідей на запити, фізична агресія – це перешкоджання в роботі журналістам на Волині за останні п’ять років.

Робота в часи пандемії Covid-19 та під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну неабияк загартувала медійників. Центр журналістських розслідувань «Сила правди» з’ясував, з якими перешкодами журналісти стикаються на Волині.

Кібератаки

Волинським журналістам часто надсилають фішингові повідомлення у соціальних мережах, щоб отримати доступ до їхніх сторінок. Наприклад, у лютому 2019 року семеро волинських журналісток заявили про отримання фішингових повідомлень у соцмережі Facebook. 

Тоді фішингові повідомлення у Facebook надійшли журналісткам Маї Голуб, Юлії Остапович, Ірині Юзві, Оксані Вашкевич, Тетяні Бугаєнко, Віті Сахнік, Світлані Васильєвій та Наталії Мазепі. У всіх у повідомленнях просили ввести логін і пароль до пошти Gmail, щоб допомогти виграти у одному з відео-конкурсів.

Після повномасштабного вторгнення росії в Україну 24 лютого кібератаки посилились.  

Вже з 25 лютого 2022 року редакція сайту «Конкурент» зазнала DDoS-атак з території росії та Німеччини. Головний редактор сайту ІА «Конкурент» Андрій Лучик та його колеги кілька годин не могли зайти в адмін-сторінку сайту.

Інші волинські медійники від початку 2022 року неодноразово отримували погрози від росіян у вигляді листів-погроз на електронні пошти. Це редакції сайту «Конкурент» та телеканалу «Конкурент TV», сайту «Волинь Online», «Racurs.ua» та редакції сайту газети «Сім’я і дім». У листах були «рекомендації» про висвітлення дій країни-агресора і її армії, а також «попередження» про відповідальність за написане.

А редакторка сайту «Волинь Online» Мар’яна Метельська за 2022 рік отримала аж, як вона їх називала, 20 «недопогроз». Спочатку журналістці надсилали листи-погрози, включно у віршованій формі.

У 2023 році почастішали спроби викрадення доступів до бізнес-сторінок журналістів та медіа у соціальних мережах. Нещодавно луцька медійниця, психологиня та піарниця Катерина Той отримала декілька повідомлень з фішингом у соціальній мережі Facebook. Вона опублікувала 21 жовтня скриншот від невідомого користувача про те, що на її фан-сторінці (з психології. – авт.) нібито виникли проблеми з вимогами Facebook.

^{Повідомлення, яке надійшло на сторінку Катерини Той}

Експертка ГО «Лабораторія цифрової безпеки» Мар’яна Яцишин каже, що такі повідомлення – це фішинг, спрямований на викрадення пароля та доступу до Facebook. А за посиланням – сторінка, що схожа на Facebook.

Під час повномасштабної війни на Волині фіксують менше звернень про перешкоджання журналістам

У 2022-2023 роках волинська поліція фіксує на третину менше звернень від журналістів про різного роду злочини проти них, аніж у попередні чотири роки. Такі висновки можна зробити із статистики, яку надали у Головному управлінні Національної поліції у Волинській області на запит.

Так, у 2018-2021 роках до поліції медійники зверталися 28-32 рази на рік, а у 2022 – 20 разів, за 9 місяців 2023-го – 9 разів. 

Більшість звернень – інформаційного характеру. Проте, трапляються і про перешкоджання журналістській діяльності, крадіжки, отримання тілесних ушкоджень, викрадення майна, шахрайства, погроз і адміністративних правопорушень.

На підставі вказаних звернень за той же період зареєстрували 28 кримінальних проваджень. Більшість – 13 – про перешкоджання журналістській діяльності, себто за ст. 171 Кримінального кодексу України. 

Однак, рівень розкриття правопорушень не надто високий. У 2018-2023 роках до суду передали лише 5 справ. Зокрема, у 2019 році до суду скерували одну справу про грабіж (ст. 186 КК України), у 2021 – три справи: дві за ст. 171 ККУ (перешкоджання журналістській діяльності) та одну за ст. 126 ККУ (побої та мордування). У 2022 році на розгляд Феміди передали лише одну справу про ухилення від сплати аліментів (ст. 164 ККУ). Закрили в той самий період 13 справ.

Злочин без покарання

У ніч на 14 квітня 2021 року у селі Струмівка неподалік Луцька невідомі підпалили автомобіль на той момент директорки інтернет-видання «Insider Media» Катерини Той. Цей випадок вона пов’язувала зі своєю професійною діяльністю. Вогонь встиг знищити передню частину автомобіля. На поширеному відео було видно, як невідомий під’їхав на мотоциклі та підпалив авто журналістки прямо перед її будинком. Зараз Катерина Той не працює у згаданому медіа, а викладає психологію в одному з волинських університетів та займається піаром.

^{Наслідки підпалу авто Катерини Той у вересні 2021 року}

У 2021 році начальник Головного управління Нацполіції у Волинській області Юрій Крошко коментував справу так:

«Цей злочин – у категорії так званих контрольних. По-перше, бо це підпал, по-друге, бо потерпіла – журналістка. Ніхто нам його не дасть забути навіть на рівні центрального апарату. Бо існує список контрольних злочинів. Журналісти – контрольна категорія потерпілих».  

Тоді Юрій Крошко ще говорив, що у слідства існують й інші версії про мотиви злочину, крім версії потерпілої про журналістську діяльність.

Втім, попри всю «контрольність» винних досі не знайшли. У коментарі Катерина Той відповіла, що у поліції до цього часу злочин не розкрили, а винного не знайшли. 

Можуть посадити на 5 років за напад на журналістку

У квітні цього року Луцький міськрайонний суд Волинської області визнав експосадовця Підгайцівської сільської ради Георгія Штефанесу винним у привласненні бюджетних коштів та нападі на журналістку, призначивши покарання – позбавлення волі на термін п’ять з половиною років.

4 січня 2021 року в селі Підгайці Волинської області проєктний менеджер Підгайцівської сільради Георгій Штефанеса накинувся з кулаками на журналістку Людмилу Яворську, яка приїхала до Підгайцівської сільської ради для отримання коментарів у депутатів щодо ситуації з ремонтом на одній з вулиць, а також зареєструвати запит на доступ до інформації. 

Людмила Яворська розповіла, що він напав на неї після того, як сільський голова «відрекомендував», що вона принесла в сільраду запити. Підприємець вибивав з рук камеру і проганяв журналістку з сільради.

Поліція Волині відреагувала і довела справу до логічного завершення. Поки що вирок Георгію Штефанесі ще не набув чинності, наразі справу розглядають в апеляційному суді.

На Волині журналістам перешкоджають і у церквах

У квітні 2023 року у Луцьку вірянки намагалися завадити журналістам сайту «Конкурент» потрапити до храму Покрови Пресвятої Богородиці упц (пов’язана з рпц). Дві жінки, які сиділи при вході до церкви, сказали, що журналістів не пустять. За їхніми словами, для проведення знімання в церкві потрібен дозвіл у настоятеля.

Та поліцію в церкву не довелось викликати, адже журналістки зняли відео, що потрібно було для роботи. Журналістка Людмила Роспопа розповіла, що вона з колегою таки зайшли в храм попри те, що казали ці жінки. Одна з них намагалася переконати журналістку одягнути хустку на голову доволі нав’язливо. Ймовірно, та жінка не була в курсі, що зараз не обов’язково носити хустку в церкві дівчатам, бо це лише забобони і не є обов’язковим для виконання дрескодом. 

Які передбачені покарання за перешкоджання журналістам

Адвокат ГО «Платформа прав людини» Євген Воробйов каже, що відповідно до ст. 21 ЗУ «Про державну підтримку медіа гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста», невиконання посадовими особами та іншими працівниками державної влади і органів місцевого самоврядування норм цього Закону, тягне за собою кримінальну, адміністративну, дисциплінарну або іншу відповідальність відповідно до законодавства України.

Євген Воробйов наголошує, що журналіст може подати позов на відшкодування шкоди на посадовця, який порушує його права. 

^{Адвокат Євген Воробйов. Фото з Facebook}

За перешкоджання роботі журналістів «грозить» навіть тюрма. Як йдеться у статті 171 Кримінального кодексу України, перешкоджання роботі журналіста передбачає штраф до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 грн), або арешт на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років. 

Також будь-який інший вплив на журналіста з метою завадити його роботі, або переслідування журналіста через його діяльність, караються штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (2400 грн) або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до чотирьох років.

Якщо перешкоджання скоєне службовцем, або за попередньою змовою групою людей, то за таке штрафують від двохсот (2400 грн) до п’ятисот (8500 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Адвокат Євген Воробйов уточнив, що останнім часом зміни до цієї статті Кримінального кодексу не вносились.

Які порушення прав журналістів зараз переважають в Україні

Керівниця відділу моніторингу свободи слова Інституту масової інформації Катерина Дячук розповіла, що більшість перешкоджань для журналістів в Україні в 2023 році були вчинені представниками Української православної церкви (московський патріархат):

«Ми зафіксували дуже багато перешкоджань від представників упц московського патріархату. Це коли журналісти приходили висвітлювати події чи в Києво-Печерській Лаврі, чи в регіонах. Зокрема, коли журналісти приходили і висвітлювали події, як громади переходять до в Православної церкви України з московського патріархату. І виходить, що священники цих храмів чи прихожани просто перешкоджали журналістам: забороняли знімати, виганяли і так далі». 

Також в Інституті масової інформації фіксують кібератаки, обмеження доступу до інформації. 

«Під час війни це посилилося тому, що деяка місцева влада зловживає. Наприклад, може дати відповідь на запит, але каже, що «в нас є обставини непереборної сили», вказуючи на те, що у нас воєнний стан. Насправді є певні дані, які можна журналістам говорити і оприлюднювати, а вони лінуються, чи не хочуть і не говорять», — зазначила експертка. 

Також Катерина Дячук розповіла, що за останні роки змінилося з перешкоджаннями у журналістської діяльності.

«Зараз зменшилася кількість перешкоджань тому, що переважна більшість злочинів росія чинить. В основному, змінилося те, що цього року основним порушником є упц мп. До війни в нас переважно місцева влада перешкоджала, яка не допускала на засідання журналістів, чи просто пересічні громадяни», – розповіла Катерина Дячук. – Зараз вималювалася тенденція, що перешкоджають саме журналістам-розслідувачам. Вони приходять на якийсь об’єкт, щось хочуть розпитати, а журналіста там палкою женуть. Наприклад, якийсь охоронець, який приватну територію охороняє, а журналісти розслідують корупцію влади», — додала вона.

^{Експертка ІМІ Катерина Дячук}

Інститут масової інформації вже багато років збирає інформацію про порушення щодо журналістів у Барометрі свободи слова. Катерина Дячук розповіла, що туди потрапляють не всі випадки злочинів, а лише ті, які відповідають затвердженій методолігії дослідження. 

«Випадки про перешкоджання потрапляють в Барометр лише тоді, якщо це стосується виконання журналістами професійної діяльності. Якщо журналіст десь відпочивав і з ним щось сталося, він був не при виконанні професійної діяльності, то це не потрапляє в Барометр. Він має бути саме при виконанні. Має бути з мікрофоном, камерою, блокнотиком, ідентифікувати себе, як журналіст».

За даними Барометру свободи слова Інституту масової інформації, у 2018 році експерти зафіксували 10 випадків порушень у Волинській області, у 2019 – 11 випадків, у 2020 році — 7 випадків, у 2021 — 8 випадків, у 2022 — 2 випадки. У 2023 році поки зафіксували 5 порушень.

На кого на Волині найбільше скаржилися через відмову в наданні інформації

З початку 2023 року до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини надійшло 61 звернення щодо порушення права на доступ до публічної інформації з Волинської області. Про це повідомили у відповіді на запит.

Отже, останнім часом волиняни найчастіше скаржилися омбудсмену на Міністерство оборони України (шість скарг) та на органи місцевого самоврядування (Маневицька сільська рада та Нововолинська міська рада – по п’ять скарг).

Приклад позитивного досвіду звернення до омбудсмена має Центр журналістських розслідувань «Сила правди». Цьогоріч після скарги уповноваженому добилися від Луцького національного технічного університету інформацію про повні зарплати ректорату. 

Що потрібно, щоб винних за перешкоджання журналістам справді карали

Юристка ГО «Інститут розвитку регіональної преси» Оксана Максименюк вважає, що у норми щодо перешкоджання журналістської діяльності зміни не потрібні. Адже в Україні і так законодавство добре прописане, навіть є спеціальний суб’єкт «журналісти». Головне, щоб його вимоги виконувалися.

На думку юристки, в Україні є дві проблеми щодо цього. Перша —  це кадри, які розслідують перешкоджання журналістській діяльності та злочини проти журналістів. Адже у деяких слідчих – недостатня кваліфікація, вони не розуміють, як розслідувати ці злочини. 

Оксана Максименюк каже, що двічі стикалася з тим, коли слідчий не розумів, що треба робити з категорією злочинів щодо журналістів, яким чином має відбуватися розслідування. Хоч і для слідчих тренінги проводять, але, ймовірно, вони не охоплюють всі регіони та всіх правоохоронців.

«Проблема в кадрах слідчих, які мають проводити належне розслідування і збирати належним чином докази, щоб не було якраз оцих проблем, прогалин, що суд має виправдовувати винних, або не знаходити достатньо доказів того, що журналістам перешкоджали в журналістській діяльності», — наголосила вона.

^{Юристка Оксана Максименюк}

Друга проблема – невідворотність покарання. Оксана Максименюк зауважує, що навіть у ситуаціях, де суд виносить рішення про те, що дійсно відбувалось перешкоджання журналістській діяльності, то покарання у вигляді сплати невеликої суми штрафу, не дозволяє дійсно впливати на те, щоб в подальшому потенційним порушникам не хотілося вчинялися такі злочини. 

Наприклад, резонансною стала справа, коли під час інтерв’ю з головою «Укрексімбанку» Євгеном Мецгером напали на журналістів «Схем» та забрали техніку, видалили відео. Напад на знімальну групу відбувся в жовтні 2021 року прямо в кабінеті Мецгера. Журналістам вдалося відновити видалене відео та оприлюднити його.

Оксана Максименюк каже, що всім фігурантам винесли рішення про притягнення до відповідальності і встановили Мецгеру, як людині, яка давала вказівки, штраф у розмірі  3400 грн, а іншим — по 1700 грн. 

Юристка додає, що якщо змінювати законодавство, то виключно в частині тяжкості покарання. 

«Доволі часто осіб навіть не позбавляють права займати певні посади, як у кейсі з Мецгером. Зрозуміло, що в цьому випадку тяжкість покарання за вчинення якраз не має на меті того, що передбачає Кримінальний Кодекс: людина не буде вчиняти злочини, оскільки вона буде розуміти наскільки буде серйозною відповідальність за вчинення того чи іншого порушення», — коментує експертка.