Як живе Зимненський монастир упц мп

image
Назар Тарадюк / 31.03.2026 / 0 Коментарів

Один із найдавніших в Україні — Зимненський жіночий монастир на Волині є пам’яткою архітектури національного значення і водночас — каменем спотикання у дискусіях про вплив релігійних структур упц мп.

Від руїн у 1991-му до сучасного комплексу в понад 16 гектарів включно з господарчими будівлями, готелем і вертолітним майданчиком — монастир відновлювався десятиліттями за участю політичних еліт. Свого часу сюди навідувались експрезиденти Леонід КучмаВіктор Янукович, предстоятель рпц Кирило й верхівка нині забороненої ОПЗЖ, зокрема Віктор Медведчук. Його називають найбільш пов’язаним із монастирем серед політиків. Зв’язок із ним підтверджувала й настоятелька, - пише hromadske.

«Ігуменю Стефану [настоятельку монастиря], скільки пам’ятаю, завжди називали кумою Медведчука», — каже журналістка з Волині Зоряна Бодялова

Де чутки, а де правда? Чим скінчились перевірки монастиря СБУ? Чи дійсно його культові споруди в користуванні упц аж до 2069 року? Ми дізнались, як нині живе монастир і чи має він зв’язки з рф.

«Ми відродили цей монастир. Для чого його нищити?»

Перша писемна згадка про цей монастир датується кінцем XI століття. Тут проживали перші волинські святі. Був і Нестор Літописець. За переказами, століттям раніше монастир заклав князь Володимир, який на високому березі річки Луги збудував два храми й зимовий княжий терем. А довкола — фортечні стіни та оборонні вали. 

Спершу монастир був чоловічим. У XVІІІ столітті пережив розгром за правління уніатів. Іще за сотню років став відроджувати чернече життя, та вже як жіночого монастиря. В 1939-му — був закритий радянською владою. І лише 1991-го в селище Зимне (передмістя Володимира) до монастиря, який лишився фактично в руїнах, прибули перші насельниці.

Серед них — і Стефана. Яка вже 34 роки є ігуменею, тобто настоятелькою Святогорського Успенського Зимненського жіночого монастиря.

«Ми прийшли на руїни після комуністів. [Тут не було] каменя на камені, стіни порозбирали. Але ми ж зробили, відродили цей монастир — для українського народу. Тут не московити їздять… І церква просто розквітла. Для чого її сьогодні нищити?» — казала в останньому інтерв’ю ігуменя Стефана на закиди щодо зв’язків з рф благодійників обителі.

Двома роками раніше вона з обіймами зустрічала на території монастиря дружину Віктора Медведчука Оксану Марченко, яка знімала в Зимному черговий випуск «Паломниці», називала її «дорогою матусею» і казала, що вони знайомі вже багато років. Матушка Стефана була серед почесних гостей на вінчанні Медведчука й Марченко ще 2003 року. 

Готель за 100 гривень і мало паломників

— Багато приїжджають людей зараз?

— Мало, дуже мало… — нарікає охоронець.

Чотириповерховий готель, що навпроти монастиря та який може вмістити понад півтори сотні паломників у шестимісних номерах і який приймав переселенців на початку повномасштабної війни — зараз фактично стоїть пусткою. Хоч проживання тут (разом із харчуванням) — лише 100 гривень на добу.

Територія облагороджена — окрім храмів, дзвіниці й келій, тут є регентське училище, своя невелика молочна ферма, ділянки під городництво, трапезна, швейна майстерня й навіть офтальмологічний центр, куди щовихідних приїздить лікар із Луцька. Про господарство піклується десяток робітників.

Служби правляться в головному мурованому храмі Зимненського монастиря — Успенському соборі, церковнослов’янською. Та на літургіях є молитва і «за воїнів».

«За воїнів згадують кожен день. За всіх воїнів на полі брані, хто загиблий, хто безвісти зниклий. Страшний час зараз. Зараз молитва повинна звершуватись до Бога з проханням зупинити війну… І зупинити гоніння на православну віру», — говорить одна з поважних монахинь. У монастирі їх близько сорока.

«У нас [в селі] майже в кожній хаті — якщо не на війні, то загиблий, чи в полоні. Тут у нас є матушка, син офіцер. І з перших днів війни він у полоні», — каже в розмові місцева жителька, парафіянка монастиря. І додає, зітхаючи, що нині тут мало людей: «Раніше їздили. А зараз усюди побаламутилися…» — маючи на увазі перехід деяких громад з упц мп до ПЦУ.

«От вони довбають, поділилися, і людей налаштовують… Кажуть: “Ага, то тут кацапи, то руські!”. Які ж руські, як це завжди була Українська православна церква. Яка ж вона руська? Вона Божа церква. І нікому не підкоряється. Ну, приїжджав патріарх Кирил… Ну то й був. То вже історія», — нарікає і від себе монахиня.

Паломницький готель оживає, зокрема, коли приїздять організовані групи. До прикладу, тут уже втретє провели захід для жінок і дітей загиблих воїнів — у програмі були майстеркласи, екскурсія, психологічні сесії і зустріч з ігуменею.

30 жінок, як повідомили в монастирі, знайшли тут «духовну підтримку, спокій і розраду». Водночас як підбирають психологів і звідки фінансування, зокрема й на утримання великого комплексу, — в обителі на момент публікації не відповіли. Ігуменя Стефана від інтерв’ю в час посту відмовилась.

«Немає зв’язку з Медведчуками, але я за них молюся»

Пробувши кілька днів у Зимненському монастирі, ми не помітили там відверто проросійських наративів. Монастир має ставропігію, тобто підпорядковується безпосередньо предстоятелю упц мп митрополиту Онуфрію, однак не напряму рпц — як, наприклад, у Корецькому монастирі. Що ж до зв’язків із Медведчуком і фінансування — поспілкуватися з настоятелькою не вдалось.

Судячи з останнього інтерв’ю, яке вона давала місцевим журналістам 2023 року, щодо можливості переходу монастиря до ПЦУ вона відповідала так:

«У вас є директор. А я послушниця у нашого Блаженнішого (Онуфрія — ред.). Ми, як кажуть, на послуху в нашого предстоятеля. Тому особисто ми не маємо ухвалювати ніяких рішень. Ми молимось, і це наша найголовніша справа — молитися за всіх людей, щоб на нашій Вкраїні був мир і спокій, і добробут, і щоб люди жили в достатку. Ми молимося за всіх, хто до мене звернувся… У мене дуже багато воїнів написано, за яких я молюся. Зранку і ввечері. І наш храм молиться. І я особисто», — казала настоятелька.

Вона підтвердила фінансування й тісні зв’язки свого часу з Віктором Медведчуком. Та попри те, що він підозрюється в держзраді й нині перебуває в рф, — вона лишилась при своєму.

Ігуменя Стефана (праворуч), Віктор Медведчук та Оксана Марченко (в центрі). Фото з відкритих джерел

 

«Я як Бога не зраджую, так і людей не зраджую ніколи. Тих, які допомагають, які відроджували, і я за них молюся. Але зв’язку у нас (із родиною Медведчуків — ред.) немає. Але я за них молюся. Молюся щоденно. Бо вони дуже багато зробили для відродження обителі. Коли в нас собор був в аварійному стані. Він уже не в політиці був, а дуже багато допомагав особисто від себе. Я в політику не вмішуюся. Я йому таких питань ніколи не ставила . (…) Я йому проповідь казала. Про церкву. Про обитель, про історію. Я знаю, як жити по-євангельськи. Оце я знаю», — зазначила настоятелька й насамкінець додала: «Хай вони самі вирішують, ці політики. Але церкву зачіпати не потрібно. Бо це ж не безнаказанно, розумієте? Церква вічна, Бог вічний. Вже й комуністи боролися, і хто тільки з нею не боровся. Але богоборча влада в нас завжди зазнає поразки».

Питання до Служби безпеки?

З вікна паломницького готелю видно вертолітний майданчик. Свого часу ним користувався як митрополит Онуфрій, так і Медведчук з Оксаною Марченко.

Цікаво, що фактично паркан у паркан — селищна рада. Її голова В’ячеслав Католик каже — про монастир поганого нічого сказати не може. І про їхнє фінансування, окрім благодійних внесків, більше не знає.

«Вертолітний майданчик — це просто стоянка, де намалювали букву Н. Там більше видуманого, ніж справжнього. Його часто плутають із будівництвом Януковичем майданчика над Дніпром (говорячи про витрати у 290 млн грн — ред.). На сьогодні ніхто не літає. От чесно, я жодного разу не чув, щоб у монастирі під час служби, чи зі слів ігумені, чи монахині — щоб вони що-небудь сказали проти України, або проти армії, або говорили якісь проросійські речі. От жодного разу», — запевняє голова.

За його словами, СБУ проводила перевірку Зимненського монастиря 2022 року, і нічого не виявила. А щодо того, чи не вважає за потрібне селищна рада розірвати договір оренди із Зимненським монастирем (враховуючи набуття чинності закону про заборону релігійних установ, пов’язаних з рф) — каже, це не в їхніх повноваженнях.

«Спочатку рішення має ухвалити церковна громада, а далі рішення йде на рівні ОДА. Я взагалі не бачу проблеми. Вона більше накручена. Якщо є якісь питання (до проросійськості — ред.) — то це питання до Служби безпеки, ніж до монастиря. Але ж перевірка була. Автобус із людьми з автоматами очепили територію по колу і з півдня перевіряли, але нічого такого не знайшли. Значить, не було там підстав».

Під одним із дописів голови громади, який пішов святити вербу до Зимненського монастиря, багато людей у коментарях обурювались, що він є парафіянином церкви упц мп. Він же відповів, що ходить до монастиря з дитинства, а його найбільша мрія — аби упц і ПЦУ об’єднались.

Договір оренди на 50 років

Саме рішеннями селищної ради Зимненському монастирю в різних роках (із 1992 до 2021-го) передали щонайменше п’ять земельних ділянок площею майже 16 гектарів — у постійне користування. Фактично це безстрокова оренда.

Згідно ж із договором оренди на споруди, який опинився в розпорядженні hromadske, — культові споруди, що перебувають у державній власності, рішенням Волинської ОДА передали в безоплатне користування монастирю у 2020-му аж на 50 років — до 31 грудня 2069-го.

Волинська ОДА має право виступати з ініціативою внести зміни або його розірвати. Але договір прописаний так, що одностороння відмова від виконання умов договору не допускається.

Та важелі, щоб повернути монастир, у держави є — переконаний народний депутат із Волині Ігор Гузь, який звертався до РНБО щодо перевірки Зимненського монастиря.

«Є можливості рухатись рішенням судів, і держава повільно, але рухається. Але якщо є загроза національних інтересів, враховуючи які рішення під час війни ухвалювала РНБО, можна ухвалювати санкційні та інші рішення. Я вважаю, що за окремими інституціями упц, а фактично рпц в Україні, можна рухатись так. Тут (у монастирі — ред.) був тісно інтегрований Медведчук, і це не так просто ліквідовується. Повірити в прихильність до України можна лише порвавши з рпц і з упц. Але вони на це, напевно, не підуть», — заявив Гузь.

У Держслужбі з етнополітики та свободи совісті, яка відповідно до ухваленого закону проводить дослідження Київської митрополії упц на предмет афілійованості з рпц — кажуть, що до перевірки Зимненського монастиря ще не дійшли. Нині справа дійшла до судів лише щодо двох монастирів: Корецького та Голосіївського.

«Щодо дослідження релігійних організацій упц ми рухаємось по ієрархічній структурі упц згори донизу. Провести відразу купу досліджень ми не можемо, бо закон вимагає подаватись до суду, якщо релігійна організація не виконує наш припис. Тому ми маємо розраховувати на можливості Служби щодо забезпечення позовів у суді», — зазначив координатор співпраці з релігійними спільнотами Держслужби В’ячеслав Горшков.

***

За даними останнього соціологічного дослідження Центру Разумкова щодо церковно-релігійної ситуації в Україні — після початку повномасштабної війни рф проти України стало істотно менше тих, хто відносить себе до вірних упц мп — з 13% у 2021 році до 5% у 2025-му.

Вірних упц мп нині найбільше в західному регіоні — вони становлять 10% опитаних. У центральному й східному регіонах — 4%, у південному — 3%.

Найбільша ж частка вірних ПЦУ — серед жителів центрального регіону (53%). На півдні — 40%, на сході — 37%, у західному регіоні — 30%. 

На початку повномасштабної в Україні діяли 8782 церкви московського патріархату. За майже чотири роки війни 934 релігійні громади офіційно перейшли до Православної церкви України. Частина громад перейшла до ПЦУ або припинила діяльність, але більшість продовжує функціонувати, часто не вказуючи зв’язок з мп. Тож наразі залишилося 7826 церков зі зв’язками з країною-агресором. Водночас у ПЦУ зазначають, що наразі в їхньому підпорядкуванні перебуває близько 9000 релігійних громад.

Коментарів немає

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована. Обов’язкові поля позначені *