Сьогодні кібершахрай - це не хакер у масці з голлівудських фільмів. Це може бути ваш сусід, знайомий або випадковий перехожий на вулицях Луцька.
Як вони дізнаються ваші паролі? Чому схема «дзвінок з банку» досі працює? І куди насправді йдуть ваші донати «на ЗСУ»? У цьому інтерв’ю капітан поліції Ярослав Юрченко розкриває внутрішню кухню кіберзлочинності на Волині.
Усе про дзвінки з-за ґрат, криваві донати, інтимний шантаж та навіщо школярі розповсюджують заборонений контент. Це відео - ваша інструкція з виживання у цифровому світі.
Важливі посилання для вашої безпеки:
- Перевірити збір або сайт.
- Подати скаргу в кіберполіцію.
- Долучитися до блокування шахраїв: проєкт «Кібербрама» (BRAMA)
«Ми фіксуємо звернення громадян щодо шахрайських дій та інших кіберзлочинів у Волинській області. Проте не можна сказати, що вказана статистика злочинів зростає чи зменшується. По суті все залежить від сезонності злочинів. Вони полягають у створенні шахраями певних дій у певний сезон. Тобто якщо ми розглядаємо зиму або осінь - це у соцмережах або на маркетплейсах можуть продавати "товари", точніше брати кошти за них, але не відправляти замовлення. Це можуть бути шини, у невеликих населених пунктах - дрова та інші сезонні речі.
Найпоширенішими на Волині кіберзлочинами є фішинг, коли шахраї направляють потенційним потерпілим посилання, за якими ті мають перейти. Найголовніше завдання шахраїв - заставити осіб перейти за посиланням та ввести персональні дані», - розповідає Ярослав Юрченко.
Детальніше - у сюжеті.
Коментарів немає
Залишити коментар