Поки суспільство воювало, донатило, ховало своїх, витягувало армію, виготовляло дрони, тримало енергетику, закривало провали держави волонтерами та самоорганізацією — влада вибудовувала власну паралельну систему.
Начитавшись і наслухавшись розшифровок щодо кооперативу «Династія» та справи "Мідас" про злочинну групу бізнесмена Тимура Міндіча (а це офіційні матеріали слідства, прийняті Вищим антикорупційним судом), будь-яка нормальна людина почувається наче пацієнт, у якого нудота й метеоризм, але всі виходи зашито. Допомогти може тільки очищення організму країни від токсичної влади. Але щоб змінити владу, потрібні вибори. Щоб провести вибори, потрібно закінчити війну. А строк завершення війни залежить від путіна й почасти від Зеленського (обмін Донбасу на мир, із чим, згідно із соціологією, досі не згодна більшість українців), - пише Інна Ведернікова для «».
Майдан нині — не вихід. У ситуації війни на виснаження він може добити країну. Хунта — теж не вихід: від нас відвернуться всі союзники й перестануть давати гроші, з яких 50 копійок у кожній нашій гривні. Тільки вибори. А отже, ми досі в глухому куті. Зеленський залишається верховним головнокомандувачем — і від нього, як і раніше, залежать і результат війни, і переговори, і довіра Заходу.
Потрібно запам’ятати кілька важливих речей. Немає сенсу розбиратися в тому, хто злив «записи Міндіча» медіа й політикам із іміджем розслідувачів. «НАБУ за вказівкою американців, щоб ослабити Зеленського», чи «Міндіч, образившись, що старші товариші відібрали Fire Point». Чи це зробили адвокати колишнього міністра енергетики України Германа Галущенка, бо лише він один із усієї компанії виявився терпилою й сидить у СІЗО. Можна запідозрити й росіян: не лише Галущенко був правою рукою ексочільника НАЕК «Енергоатом» Андія Деркача під час його правління, а й практично весь патронатний персонал бек-офісу Міндіча складався з людей, пов’язаних із Деркачем.
На Банковій розглядають версію «Творець проти Творіння», згідно з якою і за «Мідасом», і за новою партією записів стоять олігархи Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, що примкнув до нього. Під час допитів Коломойського в НАБУ у справі Приватбанку він консультував детективів щодо багатьох тем. Ігор Валерійович уміє подавати й гарячі, й холодні страви.
Версій може бути безліч. Але відповідь на запитання «хто злив правду?» має значення тільки для президента Зеленського. Санкції проти екскерівника ОПУ Андрія Богдана (він же — колишній адвокат Коломойського) і нова справа СБУ проти Коломойського побічно показують, у якому напрямі мислить президент.
Адже ці записи занурили нас усередину системи, що управляє державою, включно з парламентом і урядом. З її не казковим, а цілком реальним Карлсоном (він же — Міндіч), який у нашому випадку живе на даху системи державного управління і якому Малюк дозволив їсти чуже варення.
Коментарів немає
Залишити коментар