Лучанка відтворила візерунок з 200-літньої вишитої сорочки

Лучанка Наталія Рубльова створила орієнтовно 230 різних вишитих робіт.

Суспільному жінка розповіла, що уміє вишивати з дитинства, але постійно і серйозно працює з вишивкою 16 років.

Декотрі вишиті вироби Наталія Рубльова принесла у майстерню Палацу культури Луцька. Кожен з них, – каже, – неповторний, а сам процес вишивання називає медитацією. Зараз жінка вишиває Алатир — козацьку зірку для чоловічої сорочки.

Узори, їх поєднання, крій сорочок і суконь створює самотужки, — каже Наталія. Також майстриня осучаснює давні вишиванки. Один із найстаріших узорів відтворила з сорочки, якій понад 200 років. Вона зберігається у фондах музею.

"Це сорочка для такої старшої пані. Чому для старшої, бо тут є пташка-горличка. Це був символ сім’ї. Вона була ґаздинею, домашнє гніздечко вела. Тут є ружі і є ягідки, що символізує зрілу жінку, бо молодим дівчатам вишивали тільки квіточки", – розповідає жінка.

Ідею для створення майбутньої вишиванки може виношувати два роки, а вишити виріб за місяць, – каже вишивальниця.

Зі слів майстрині, їй цікаво відтворювати не тільки українські вишивки, а й іноземні узори і техніки.

Наталія Рубльова каже: вишиванки одягає повсякдень, а не лише на свято. Часто приходить у вишитому вбранні на роботу у Волинський інститут післядипломної педагогічної освіти, де викладає цифрову компетентність для вчителів. Колеги-педагоги на вишиванку, – говорить, – реагують з приємністю.

На замовлення Наталія Рубльова не вишиває, створює усе для душевного задоволення і краси.