Луцьк - серед 8-ми міст України з найбруднішим повітрям, - дослідження

У 2023 році Луцьк опинився серед 12 міст України, де повітря є найбруднішим.

Варто зауважити, що у Луцьк у забрудненості повітря випередив Київ. Про це йдеться у матеріалі Руху ЧЕСНО.

За даними ВООЗ, у 2016 році в Україні 2538 людей на 100 000 населення передчасно померли або отримали інвалідність через забруднення повітря. На той час Україна найбільше серед європейських країн потерпала від впливу забрудненого повітря на здоров’я. До прикладу, забруднення пилом стало причиною передчасної смерті 42 916 українців у 2019 році та 9% випадків інфаркту міокарда. 

На стаціонарні джерела, тобто труби підприємств, до повномасштабного вторгнення припадало понад 60% викидів, із яких близько 30% утворювала видобувна промисловість, 20% — переробна, 40% — енергетична. Крім того, 35% загального обсягу забруднення створював автотранспорт.

Вчені повʼязують проблему забруднення повітря з низкою хвороб, зокрема:

Забруднення повітря в умовах війни 

Проблеми забруднення стають ще більш актуальними на тлі повномасштабної російської агресії. Так, за даними Київської школи економіки, станом на січень 2024 року зруйновано або пошкоджено щонайменше 426 великих та середніх приватних підприємств. Крім того, щоденні обстріли та викликані ними пожежі забруднюють атмосферу токсичними речовинами.

Подолання забруднення та відновлення довкілля є однією з умов вступу України до Євросоюзу. Та навіть без цих вимог важливість чистого повітря важко переоцінити. Дослідження комісії Lancet із забруднення довкілля та здоров’я показало, що протягом 2015–2019 років в усьому світі екологічні проблеми спричиняли 9 млн передчасних смертей щороку, тобто кожну шосту з них.

Основним джерелом забруднення повітря є електростанції, що працюють на викопному паливі, а також промислові підприємства та автомобілі. Промислові викиди забруднюють повітря завислими речовинами (пилом), діоксидом сірки, оксидом вуглецю, оксидами та діоксидами азоту, сірководнем, фенолом, сажею, аміаком, формальдегідом тощо. 

Контроль забруднення повітря

Для контролю промислового забруднення, згідно із законом, кожне підприємство має отримати дозвіл на викиди та не перевищувати визначений обсяг і гранично допустимі норми. Дозволи на викиди у повітря надаються безкоштовно. Компанії першої групи (металургійні, видобувні, нафтопереробні) отримують їх від Міндовкілля, а другої та третьої групи (всі інші) — від обласних управлінь екології та Києва. Раніше такі дозволи необхідно було погоджувати з Держпродспоживслужбою, однак із жовтня 2023 року цю норму скасували.

Не в останню чергу це зробили через корупційні ризики, якими супроводжується отримання такого дозволу. Правоохоронці систематично викривають схеми регіональних чиновників, які, наприклад, змушують підприємців давати хабарі для отримання дозволу чи звертатися до “погоджених” компаній за розробкою необхідної документації. 

Також чиновники вимагають хабарі від розробників таких документів. Наприклад, на Волині прокурори викрили очільника облуправління екології, який одержував хабарі від підприємця, що займається розробкою документів для отримання дозволів, за їхнє погодження.

Крім того, в Україні систематично фіксують випадки, коли підприємства порушують умови, визначені у дозволах, або взагалі працюють без них. Зазначимо, що однією з умов отримання дозволу є проведення заходів зі скорочення викидів та сплата екологічного податку із фактичних обсягів викидів (наприклад, за викиди однієї тонни фенолу підприємство має сплатити понад 11,6 тис. гривень, сірководню — понад 8,2 тис., аміаку — 482,84 тощо). Однак підприємства можуть проігнорувати екомодернізацію протягом дії дозволу і все одно отримати новий.

Екоспільнота покладала надії на посилення контролю за промисловими викидами завдяки так званому моніторингу на трубі. Його запровадила урядова постанова порядку запровадження автоматизованих систем контролю (АСК) викидів забруднюючих речовин. Але, попри очікування громадськості, моніторингові системи потрібно буде встановлювати лише на нове обладнання. На діюче устаткування ця вимога не поширюється. Крім того, АСК будуть встановлювати протягом п’яти років після припинення або скасування дії воєнного стану в Україні.

Натомість екологи з громадських організацій розкритикували такі норми та назвали їх “фіаско” та “індульгенцією промисловим забруднювачам на безконтрольне отруєння”, адже громади так і не отримали інструментів для збору доказів понаднормових викидів.   

Також правоохоронці та екоінспектори систематично викривають підприємців, які організовують кустарне виробництво, наприклад випалювання деревного вугілля чи спалювання автомобільних шин. Такі печі не обладнані належними фільтрами і є потужним джерелом забруднення. 

Внаслідок повномасштабного вторгнення в Україні зруйнована, пошкоджена або опинилася в окупації низка підприємств, зокрема ті, які традиційно входили у рейтинг найбільших забруднювачів повітря. 

Нині Україна декларує принцип зеленої відбудови за принципом “краще, ніж було”, а також дотримується міжнародного зобовʼязання щодо відмови від вугільної генерації, тобто ТЕС та ТЕЦ, до 2035 року. Крім того, “Метінвест” планує відбудувати зруйновані у Маріуполі та Авдіївці заводи за новими технологіями та виробляти на них “зелену сталь” із мінімальними викидами.

Варто зазначити, що після повномасштабного вторгнення рівень забруднення повітря в містах України зменшився в рази через зменшення промислового виробництва та кількості авто. До прикладу, Україна у 2023 році посіла 107-ме місце у рейтингу забруднення від міжнародного сервісу IQAir. Середньорічний вміст пилу сягнув 8,6 мкг/м³. У 2022 році він складав 9,7 мкг/м³, а у 2021-му — 18,5 мкг/м³. Також завдяки зменшенню промислового виробництва та кількості авто Київ другий рік поспіль потрапляє у рейтинг 30 столиць світу з найкращими показниками стану повітря.

Хоча обсяги промислових викидів зменшилися, рівень забрудненості повітря у промислових містах все одно залишається високим. До прикладу, у Кривому Розі у 2021 році в повітря потрапило понад 226 тис. тонн забруднюючих речовин і індекс забруднення повітря сягнув 12,13 (високий рівень забруднення), а у 2023-му — 7,43 (підвищений рівень забруднення).

Однак таке покращення стану довкілля тимчасове, і повернення до мирного життя, ймовірно, спричинить підвищення рівня забруднення. Адже таке “покращення” не є результатом усвідомлення екологічних проблем та впровадження сталих практик для їхнього вирішення. Проте завдяки екомодернізації підприємств, відбудові промисловості за сучасними технологіями та переходу на електромобілі Україна зможе зберегти низький рівень забруднення.

Щоб подолати проблему промислового забруднення, зокрема повітря, а також  для імплементації Директиви 2010/75/ЄС про промислове забруднення, у ВРУ зареєстрували окремий законопроєкт № 6004-д. Документ передбачає 12 років на модернізацію всіх існуючих промислових установок. В Єврокомісії очікують його ухвалення цього року, законопроєкт внесено до порядку денного 11-ї сесії Верховної Ради, відтак нардепи мають ухвалити його у другому читанні до серпня.

За словами голови екокомітету ВРУ Олега Бондаренка, законопроєкт дозволить Україні поступово відновити промисловість без радянського спадку, застарілих технологій та викопного палива. Крім того, це дасть можливість впровадити економічне явище decoupling — збільшення ВВП без зростання викидів.

Крім того, 15 квітня Єврокомісія схвалила український план для програми фінансової підтримки Ukraine Facility на € 50 млрд. Програма діятиме протягом чотирьох років, і однією з умов надання фінансування є протидія промисловому забрудненню.

Голова Держенергоефективності Ганна Замазєєва наголошує, що українські виробничі потужності, навіть ті, які не постраждали внаслідок російської агресії, потребують модернізації. Підприємства зможуть провести її за гроші з Держфонду декарбонізації та енергетичної трансформації, що запрацював із січня 2024 року. Для того, щоб компанії, а також органи влади могли скористатися цією можливістю, у квітні було створено акціонерне товариство “Фонд декарбонізації України”. 

“Ця фінансова інституція буде розпоряджатися коштами Фонду декарбонізації, спрямовувати їх на заходи з енергоефективності та декарбонізації, — пояснила Замазєєва. — В пріоритеті повинні бути ті промислові виробництва, які наповнюють цей бюджет, щоб вони провели масштабну модернізацію та підготувалися до майбутніх викликів, зокрема CBAM [європейського механізму вуглецевого коригування імпорту]”.

Зазначимо, що до початку повномасштабного вторгнення та навіть після нього низка підприємств проводила модернізацію своїх потужностей. 

Боротьба із промисловим забрудненням повітря є надзвичайно важливою задачею для збереження здоров’я населення, охорони довкілля та розвитку України. 

Щоб досягти сталого покращення якості повітря та зменшити негативний вплив його забруднення, необхідно впроваджувати ефективні заходи контролю та програми з мінімізації викидів шкідливих речовин. 

Для побудови чистого та безпечного майбутнього потрібно посилити співпрацю між владою, бізнесом та громадськістю та не відкладати вирішення проблем забруднення у довгий ящик.