Закупівлю молочних продуктів у дитсадки громади, на яких бюджет міг втратити близько 4 млн грн, а приватні фірми, під які, ймовірно, й заточили лоти, нагріли свої кишені, відмовився коментувати очільник департаменту освіти Луцька Віталій Бондар.
Журналісти видання «» намагалися дізнатися безпосередньо в головного освітянина, як так вийшло. Натомість він кинув слухавку.
Нагадаємо: йдеться про декілька тендерів, які оголошували міські освітяни. Купували різне: молоко, кефір, сири тощо. Загальна сума лотів становила близько 15 млн грн. Змагалися підприємці та компанії, які пропонували нижчі ціни, але щоразу міські освітяни надавали перевагу найдорожчим пропозиціям. Окрім того, ці закупівлі, ймовірно, були заточені під своїх «людей» та «свої» фірми через наявність міжнародного сертифіката FSSC 2200, який мають не усі постачальники. Тому близько 4 мільйони гривень, що міг зекономити міський бюджет, могли наповнити чиїсь приватні кишені.
6 березня на сторінці у фейсбук Віталій Бондар зазначив, вимагають вони міжнародний сертифікат, бо він нібито підтверджує якість продукції на міжнародному рівні та дає впевненість у тому, що продукцію можна споживати у садочках. Та й взагалі, зі слів Бондаря, такі сертифікати є й в інших постачальників. Разом з тим освітянин додав: на дітях економити не можна.
Натомість депутат Луцькради Андрій Лучик у своєму телеграм-каналі пояснив: департамент освіти Луцької мерії прикриває тендерні «мутки» саме здоров'ям дітей. Він цілком і повністю згоден з твердженням, що на дітях економити не треба, але у цій ситуації є одне «але».
«У цій ситуації є важливий нюанс. Якщо департамент освіти так дбає про якість харчування діток, тоді чому попередні три роки вони не вимагали цього сертифікату? З цього треба робити логічний висновок – їм було начхати, яку молочну продукцію їдять діти в наших садочках. Інше логічне питання – чому цей сертифікат не вимагали й не вимагають в інших тендерах, наприклад, на м`ясо, рибу, картоплю тощо? Напрошується логічний висновок, що зараз вони просто-напросто травлять наших дітей?
Насправді ж відповідь очевидна – ніхто з цих підприємців не має цього сертифіката. Якщо його будуть вимагати, діти банально лишаться голодними. Власне тому сертифікат FSSC 2200 є лише в документах на «молочку», щоб перемогти міг лише «правильний» постачальник», – йдеться у дописі.
Журналісти й хотіли запитати це у головного освітянина Луцька: чому у попередні роки не вимагали цей сертифікат, а стали вимагати лише цьогоріч; чому на інші харчові продукти його не вимагають. Проте замість змістовних та конкретних пояснень почули: «Журналістський запит подавайте на департамент освіти». Опісля він і кинув слухавку. Тому ці прості, на перший погляд, питання лишилися без відповіді.
Журналісти у будь-який момент готові надати можливість Віталію Бондарю висвітлити свою позицію щодо цього питання.
Читайте також: «Апетити департаменту ростуть»: як у Луцьку переплачують за «молочку»
Коментарів немає
Залишити коментар