Олександр Кватирко - про необхідність збереження самосійних лісів

Любомльська міськрада погодилася передати у державне користування 650 га самозаліснених земель колишнього військового полігону.

Про це у коментарі Insider Media повідомив директор Поліського лісового офісу Олександр Кватирко.

«Таких прикладів на Волині та Рівненщині стає все більше. Останніми роками ми багато над цим працювали, спілкуючись з громадами під час численних зустрічей, сотнями надсилаючи відповідні клопотання. Серед тих, хто вирішив зберегти найбільші площі самосійних лісів, крім Любомльської, також - Колківська, Устилузька, Оваднівська, Литовезька, Люблинецька громади.

Є погодження і від інших - на більші та менші площі. Разом із тим у наш бік з’являються закиди на зразок - лісівники прагнуть отримати додаткові ліси, щоб одразу заготовляти та заробляти кошти. На прикладі лише цієї ділянки поясню, що відбудеться, коли всі питання вдасться врегулювати і від домовленостей перейдемо до виконання конкретних завдань. Перше. Виготовлення технічної документації (на прикладі ділянки Любомльської громади) – це в межах 300 тис. грн.

Тоді проведення базового лісовпорядкування – польові та камеральні роботи. Це ще 150 тис. грн. Цей ліс потребує проведення реконструкційних рубок та заходів із доповнення головною породою. Це ще додаткові витрати. Будемо проектувати лісогосподарські заходи, що включає облаштування мінсмуг (вартість кілометра – 260 тис. грн, прокладання дорожньої інфрактруктури (вартість кілометра лісових доріг 2 млн грн).

Плануватимемо необхідну кількість доглядів. Десь – створення лісових культур. Вартість 1 га - в межах 10 тис. грн (включає підготовку ґрунту, ціну сіянців, оплата праці). Будуть і витрати на охорону лісу. Варто було б створити принаймні одну зону рекреації. Тому це - інвестиція в майбутнє. Вартісна і довготривала. Але точно того варта. Тому що тільки так ми можемо зберегти самосійні ліси. І це - однозначна позиція ДП «Ліси України»», - зазначив Кватирко.

Він наголосив, що через 15 чи 20 років при правильно спланованій та проведеній роботі на цій ділянці ростимуть високобонітетні насадження. Як зауважив багаторічний керівник волинських лісівників, це буде гарний ліс, за який так уболівають у кожній громаді. І який лише через десятки років почне приносити прибутки, в тому числі - і громаді у вигляді податків та платежів.

Чому це так важливо зараз усвідомити?

«Поки жоден користувач - ні комунальний, ні приватний - не готовий взяти на себе професійну та фінансову відповідальність за створення чи відновлення лісу, як це відбувається, наприклад, у Латвії, Фінляндії. Не готова до цього і наша законодавча та нормативна база, де немає чітких правил, як контролюватиметься якість господарювання такими користувачами», - додав він.

Окрема тема - передача територій під створення нових лісів, що передбачено також програмою Президента «Зелена країна». Олександр Кватирко вважає, що саме це питання має гостро стати перед кожним у громаді. На його думку, місцева влада для себе може провести необхідні розрахунки та визначитися, який відсоток землі готові віддати під створення нового лісу. Всі інші зобов’язання візьмуть на себе лісівники. Тоді розмови про екологію та майбутнє наших дітей не будуть просто модними словами, а переростуть у дію, каже Кватирко.

«Щодо самосійних лісів відповідь однозначна - вони мають офіційно стати лісом. За нашими підрахунками, таких в обох областях трохи менше 7 тис. га. На передачу понад 2 тис. га загалом ми вже отримали попередню згоду від громад.

У відсотковому еквіваленті це не такі великі площі для Волині та Рівненщини, що точно означає - сільське господарство не понесе втрат. У наших областях достатньо родючих земель. Тим більше, землі, які підходять для вирощення лісу, це переважно площі, які з різних причин не придатні для вирощення сільськогосподарських культур», - розповідає Кватирко.

Він зауважує, що лісівники готові інвестувати та працювати на таких ділянках.

Довідково.

На Волині та Рівненщині – ще 34 лісокорстувачі різної форми власності, які господарюють на 185, 4 тис. га лісу. Самосійні ліси, про які йдеться, в юридичній площині взагалі не вважаються лісами. Це створені природою насадження, які в документах значаться, наприклад, землями сільськогосподарського призначення.

Ці площі зараз є проблемними - тут часто виникають пожежі, частина таких лісів засмічені та захаращені. Або ж передаються в оренду, в результаті чого проводиться «зачистка території» - з метою подальшого ведення сільського господарства.

Насправді ж – вирубується ресурсний ліс, який потім переважно продається на нелегальному ринку деревини. Минулого року Верховна Рада ухвалила закон, який дає можливість легалізувати залісені території. А Держлісагенство та ДП «Ліси України» розпочало активну кампанію з їх виявлення та збереження.