Як міста можуть перейти від традиційного озеленення однорічними рослинами до багаторічних, на Волині вивчала Громадська організація «Семиярусна гора».
Ініціатори проєкту вважають, що ця робота — важливий етап у переосмисленні міського дизайну. Результати цієї роботи можуть стати в пригоді для інших громад, які хочуть перейти на стале озеленення, - пише
Як проводили дослідження
«Досліджень на цю тему не так багато. Точково в українських містах є ініціативи щодо впровадження багаторічників та переходу на сталі види озеленення. Ми вирішили врахувати досвід інших громад, проте оскільки ми є луцькою організацією, для нас пріоритетом був саме Луцьк та область», — розповіла голова аналітичного відділу молодіжного центру «Семиярусна гора » та одна з авторів дослідження Віта Хмиз.
Вони аналізували підходи до міського озеленення в Україні: у Луцьку, Нововолинську, Львові, Рівному, Вінниці. При цьому досвід українських міст порівнювали з європейською практикою. Для цього вивчали нормативно-правову документацію, збирали інформацію про бюджетні витрати та спілкувались з експертами. Також проводили семінари й громадські обговорення.
Практична частина проєкту — висадка багаторічних рослин на двох експериментальних ділянках у Луцьку (різнотрав’я в сквері «Профспілок») та в Нововолинську (квітник із багаторічних рослин біля молодіжного центру).
Результати дослідження
Дослідники зі своєї праці зробили висновки, що багаторічні рослини мають такі позитивні сторони:
-
мінімальний догляд;
-
довговічність;
-
естетична привабливість;
-
економія;
-
декоративність таких насаджень, що зберігається навіть у періоди поза цвітінням;
-
позитивний вплив на біорізноманіття;
-
зменшення ефекту теплового острова в місті.
Які рослини вважають вдалим вибором для міста
Представники громадської організації висаджували перелічені рослини і впевнені в їх стійкості та красі:
-
посівні луки (різнотрав’я);
-
пухироплідник калинолистий;
-
щучник дернистий;
-
гейхера червона;
-
пенісетум лисохвостий;
-
міскантус;
-
куничник;
-
непета (котяча м’ята);
-
физостегія;
-
перестач кущовий;
-
хоста;
-
астільба;
-
бересклет форчуна.
Де у Луцьку висаджені багаторічні рослини:
-
Гостинний двір Прайзлерів;
-
квітник в історичній частині міста поблизу костелу св. Петра та Павла;
-
проспект Волі.
Як рухатись далі
Дослідники вважають, що потрібно розробляти довгостроковий план переходу на стале озеленення. Для цього рекомендують Луцьку та Нововолинську розробити та затвердити такі документи:
-
Декларацію про Зелений курс до 2030 року та карту заходів для її реалізації;
-
Комплексну стратегію озеленення міста на 2025-2023 роки.
При цьому місцева влада повинна орієнтуватись на Регламент Євросоюзу, експертів, зокрема фахівців у сфері озеленення та залучати громадськість.
Впровадження цих змін залежить від запиту суспільства на них, вважає авторка дослідження.
«Найкращі зміни — це ті, які починаються з мене і моєї клумби. Сподіваюся, що читач згадає наведені аргументи в дослідженні і вступить в діалог з мешканцями під час зборів ОСББ. Чи піде на наступну сесію міської ради, коли обговорюватимуть розподілення видатків. А коли це буде не один мешканець, а 10 чи 100, тоді зміни точно настануть. Головне їх не чекати, а творити», — резюмувала Хмиз.
Отримати повний текст дослідження можна за посиланням.
Довідково:
Розвідувальне дослідження щодо озеленення громадська організація підготувала в рамках «UA Transformation Lab», спільного проєкту IEP, Cedos, Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» та Центру «Нова Європа«, який реалізується за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини.
Коментарів немає
Залишити коментар