Ранок 7 грудня у храмах московського патріархату, що в селі Старий Чорторийськ на Волині, розпочався не лише із служби церковної. На територію Хрестовоздвиженського чоловічого монастиря завітала ще й Служба Безпеки України.
Як і в інших областях, правоохоронці прийшли сюди не молитися. Вони перевіряють релігійні громади на наявність колаборантів, диверсантів і пропаганди ідеології «русского мира», – йдеться у 12 каналу.
«Я думаю часом це фейки, часом я не знаю, як це пояснити. Я в цій справі не компетентна. – А хто компетентний? – Не знаю, батюшки», – каже одна із прихожанок.
«На українську православну церкву якась хвиля агресії пішла, чи з чим це пов'язано, але я більш ніж впевнена, що це не по закону, не по людськи і не по-християнськи і взагалі на мою думку це неправильні дії», – обурюється вірянка.
Прихожани вільно заходять до церкви. А тим часом монахи проводять для СБУ екскурсію територією. Правоохоронці перевіряють храми, житлові будівлі, підвали. Усе відбувається досить тихо та спокійно. Тільки говорити на тему обшуків ніхто з священнослужителів не хоче.
Журналісти намагалися поспілкуватися з іншими представниками монастиря. Усі, як один, кажуть, що не мають благословення говорити та скеровують до намісника обителі Володимира. Тільки й він виявився не багатослівним.
Попри таку неприязнь монахів до телекамер – прихожани дуже добре відгукуються про монастир. Ось ці жінки приїхали на службу з Ратного, що за 140 кілометрів.
«Батюшка тут дуже прозорлєвий. Дійсно, то так моляться ці монахи, вони тіко три години відпочивають. Вони стоять на молітвах. І ще чіпляються за ці церкви. Як тільки біда то зразу йдеш до церкви», – кажуть жінки.
Кажуть, якби не сильні молитви і зцілення в цих храмах, люди б сюди не їздили.
Ще один чоловік відвідує цю церкву вже багато років. Каже, втішений, що у його селі є таке святе місце і не розуміє, що тут роблять правоохоронці. Микола, як і більшість прихожан каже, що до справ державних діла немає. Як виявилося, аж настільки, що не може сказати: хто винний у російсько-українській війні.
«Я не можу сказати, хто винуватий, а хто невинуватий. Я не можу це доказати. Я ж не політікант, а православний християнин», – відповів прихожанин Микола.
Чоловік каже, що Бог всім управить і йому всерівно, яка держава тут буде.
«Чи Старий Чорторийськ російський, чи український, аби ми всі в мирі були. Щоб любов була між рускими та українцями, щоби любили один одного, щоб не були ворогами», – каже чоловік.
Люди ж, яких ми зустріли у селі і намагалися поговорити, або відмовлялися, або не бажали говорити, що думають насправді. Пояснення такої поведінки є в Оксани. Вона - єдина, кого ми зустріли у Чорторийську з протилежною позицією.
«Якщо в україську церкву привозять покійника, то люди зразу біжать до монахів відмолювати гріхи, бо то гріх йти в українську церкву», – розповідає місцева жителька Оксана.
Жінка розповідає нам, що ще в 2002-му році, коли люди в селі тільки хотіли будувати українську церкву, – монахи дали зрозуміти хто вони такі. Вони розламали великий дерев'яний хрест, який поставили священники тоді ще Київського патріархату. А за цим відео потім полював сам намісник монастиря.
«Володимир лічно до мене приходив, коли поламали хреста і сказав на мене: віддай касєту. Я кажу що в мене нема касєти, ми її відправили в Канаду. А він мені сказав: в мене є оружиє. А я кажу: ви ж з Богом, нащо оружиє? Він каже я можу показати», – ділиться жінка.
Оксана пригадує, що тоді монахи не хотіли причащати дітей хрещених у Київському патріархаті. тож люди вирішили збудувати свою церкву. Попри спротив московського патріархату храм таки збудували. Але більшість селян ходять таки в монастир.
«В нас дуже багато людей за москвою, я то думаю, що її треба вивезти до кордону й копняка», – каже Оксана.
Саме зв'язки із Москвою і перевіряли сьогодні силовики. Такі обшуки провели також і в Милецькому Миколаївському чоловічому монастирі де знайшли папірець із молитвою за патріарха Кріла Гундяєва.
Коментарів немає
Залишити коментар