Наприкінці липня на кемеровській області поховали 19-річного єфрейтора Олексія Ударцева. Він служив в армії, поїхав воювати в Україну і за тиждень загинув під час мінометного обстрілу. Одною з причин, через яку молодий чоловік поїхав на війну, стала його сварка з батьком Аркадієм Ударцевим. Батько, який раніше був судимий, вдарив сина і напав на нього з ножем, а той зателефонував до поліції. Ударцева-старшого заарештували та відправили до колонії, а його син після сварки покинув навчання та пішов до армії. Після смерті сина сім'я розпалася остаточно: мати Олексія вигнала Аркадія з дому. Але Ударцев-старший, вийшовши з колонії, каже, що, мабуть, син таки вибачив його.
До сварки родина Ударцевих жила у селищі металургів під новокузнецьком. Олексій був старшим сином у сім'ї, у нього є дві сестри та брат. Мати працювала прибиральницею в лікарні, батько – вантажником.
Восени 2019 року родина Ударцевих викликала поліцію після того, як Аркадій на них напав.
"Я приїхав додому напідпитку з роботи, худоба не була нагодована, час — друга година дня. Ну і все, — розповів журналістам 42-річний Аркадій Ударцев. — Із сином я посварився. Дав йому ляпас, хоча ніколи не бив. Льоша подзвонив поліцейським, сказав, що я кричу. І ось, посадили мене".
У вироку районного суду сказано, що Аркадій схопив два кухонні ножі та накинувся на сина з криками: "Уб'ю тебе!" Сам Ударцев цього не заперечує. "Кричав, – погоджується він. – І поліція це зняла".
Коли до будинку приїхали поліцейські, Ударцев заявив, що "заріже ментів". Він відв'язав свою середньоазіатську вівчарку і пішов із собакою та з ножами у бік силовиків. Один із поліцейських вистрілив у повітря. Аркадій злякався, намагався сховатись у стогу сіна. Коли поліцейські знайшли його та повели до службової машини, чоловік схопив вила та погрожував їх заколоти. У результаті його доставили до районного відділу поліції, а потім дали три роки колонії-поселення за двома кримінальними статтями – насильство щодо представника влади та погрози вбивством. Роком раніше Аркадій вже мав умовний термін. Тоді він також погрожував рідним ножем, а потім у службовій машині вдарив ногою в обличчя одного з поліцейських і розітнув йому губу.
Його син Олексій у цей час навчався у коледжі на механіка-водія. Після арешту батька він почав пропускати заняття, зайшла мова про його відрахування. 2020 року Олексій узяв академічну відпустку і пішов до армії: він служив у хімічних військах у селищі онохой-2 у бурятії.
"Добре, мене посадили. А він навіщо навчання покинув, — не розуміє Аркадій причин поведінки сина. — Залишив матір з трьома дітьми. Мене там уже не було, міг би вчитися!"
На волю Аркадій вийшов у травні 2022 року, дружина прийняла його назад до будинку. Старший син у цей час уклав контракт та продовжив службу. На своїй сторінці він викладав багато фотографій – найчастіше у цивільному одязі. У нього з'явилася дівчина, друзі.
Аркадій каже, що весь цей час телефонував до сина кілька разів: на більшу частину дзвінків від батька Олексій не відповідав. "Ну, напевно, таки пробачив мені", - розмірковує Ударцев-старший.
Востаннє контрактник зателефонував батькові 30 червня, коли вже перебував на кордоні з Україною. "Було пів на дванадцяту ночі, – розповідає Аркадій. – Льоша сказав: "Нам дали промедол (наркотичний анальгетик – ред.)". Це знеболювальне – якби їх поранило, вони в себе повинні були це прийняти".
За тиждень, 7 липня, Олексій потрапив в Україні під мінометний обстріл і загинув. Його рідні дізналися про його смерть через тиждень.
"Десятого липня був день народження дружини, якраз зателефонувала дівчина Льоші, сказала, що його начебто поранило і він у шпиталі, – згадує Аркадій. – Ми давай скрізь дзвонити. П'ять днів нам говорили, що він живий, але не відомо де. Дружина в результаті не витримала і поїхала 14 липня до його [військової] частини до бурятії. А 15 липня мені дзвонять — Льоша в морзі в ростові. Дружина у поїзді дізналася, що син загинув".
22 липня Олексія поховали у селищі металургів. Його батьки після загибелі сина розійшлися.
"Перед похороном це було, сиділи просто з нею та подругами, — каже Аркадій. — А дружина, як вип'є, починає всяко-різно мене обзивати. Могла обізвати пі***сом, х***сом. І цього разу так було. Я їй дав ляпас. Її подруги давай поліцію знову викликати. І вона мені каже: "Пішов звідси на х** пі***c". Ну, я зібрав речі після похорону і поїхав".
Аркадій каже, що не знає, з чим пов'язана така поведінка дружини. "Можливо, це було пов'язано зі смертю сина", — припускає він. Зараз Ударцев планує переїхати до Тюмені, влаштуватися там на роботу і, як він каже, "почати нове життя".
Його дружина заблокувала чоловіка у соцмережах та з журналістами розмовляти не хоче.
"Це мій син і моє горе, не треба сюди лізти, – написала Тетяна. – А який він [Аркадій] батько – уся область знає".
Сам Аркадій Ударцев у 90-ті роки мало не потрапив на війну до Чечні. "Нам, срочникам, уже жетони видали, до аеропорту везли, – згадує він. – Але замполіт роти викликав наших батьків. Ті приїхали до аеропорту, схопили нас і не відпустили".
Але Аркадій не може відповісти на запитання, чи він приїхав би в аеропорт, щоб схопити і не відпустити в Україну Олексія.
Коментарів немає
Залишити коментар