Мешканку Луцького району судили за те, що вона здійснювала трудову експлуатацію щодо двох чоловіків.
Про це відомо з вироку Луцького міськрайонного суду.
Жінка займалася сільським господарством – виробництво молока та м`яса великої рогатої худоби. Їй потрібні були працівники для випасання корів, тому ще в 2013 році вона вербувала жителів Волині на роботу по випасанню та догляду великої рогатої худоби.
Обвинувачена обіцяла стабільні виплати заробітньої плати та хороші умови праці, а також переміщення їх до місця знаходження сільського господарства – с. Вербаїв Луцького району. Тут вона й здійснювала трудову експлуатацію, шляхом примусового залучення ненормованого робочого дня, без достатнього часу для відпочинку до догляду та випасу великої рогатої худоби, не виплачуючи обіцяної заробітної плати та не надаючи можливості покинути вказану роботу з власної волі.
Відомо, що 2013 році обвинувачена схилила потерпілого працювати у неї. Бізнесвумен пообіцяла платити 100 гривень щодня, безкоштовне місце проживання, харчування та час роботи протягом денного періоду дня.
Проте з 2013 року по 2020 рік, розуміючи, що потерпілий перебуває в уразливому стані, експлуатувала його, не виплачувала зарплати, частково обмежувала у вільному пересуванні, належно не харчувала та не надала відповідних умов проживання.
В літку 2020 року через невиплату заробітньої плати та нестерпні умови праці потерпілий втік від «роботодавиці».
Також відомо, що в березні 2021 року обвинувачена, перебуваючи на території автовокзалу, підшукала жертву для трудової експлуатації. Вона шляхом обману вмовила ще одного потерпілого сісти до її транспортного засобу та всупереч волі останнього перемістила його до с. Вербаїв.
Застосовуючи погрози, жінка змушувала з березня 2021 року по 3 червня 2021 року виконувати роботу без оплати, належних харчування та проживання.
Також бізнесвумен обвинувачують у незаконному заволодінні шляхом зловживання довірою паспортом. Паспорт вилучили під час санкціонованого обшуку працівниками правоохоронних органів у помешканні жінки. Допитана в судовому засіданні обвинувачена вину у вчиненні інкримінованих правопорушень не визнала.
За її словами, потерпілі добровільно виявили бажання працювати та попросилися до неї на роботу. Вказала, що силоміць нікого не утримувала, насильство не застосовувала, а навпаки забезпечувала всім необхідним потерпілих, які проживали на території господарства, в тому числі, годувала їх, в окремих випадках купувала їм одяг, виплачувала гроші за виконання роботи. Ствердила, що потерпілі могли вільно пересуватися по селу і домогосподарству, ходити в магазин, де часто купували алкоголь та цигарки. Вказала, що працівники могли покидати роботу, що і робили, але через деякий час з власної ініціативи поверталися і просилися, щоб вона взяла їх назад. Вказала, що від їхньої роботи було більше шкоди, ніж допомоги, а також були випадки, що через їхній неналежний догляд гинула та зникала худоба.
Вона підтвердила, що один з потерпілих дійсно працював у неї та жив у вагончику, де зберігав особисті речі, однак свій паспорт він віддав їй самостійно на зберігання, аби не загубити, і жодного разу з приводу його повернення не звертався.
Перший потерпілий розповів, що з обвинуваченою його познайомив дід. Спочатку жінка дотримувалася умов, однак потім почала погано ставитися та годувати зіпсованими продуктами, недотримувалася умов проживання, а згодом припинила виплачувати кошти і постійно давала алкоголь. Також зазначив, що з початку 2014 року по літо 2020 року вона не виплачувала йому гроші і утримувала за неіснуючі борги, а саме, що він нібито в 2014 році пробив вилами корову, від чого остання загинула. Окрім цього, повідомив про випадок загибелі молодого теляти, провину за яке обвинувачена також поклала на нього. Повідомив, що обвинувачена, розуміючи його залежність від алкоголю, постійно споювала його та давала кожного ранку розведений спирт чи горілку, ємкістю 0,5 л, через що він постійно був п`яний, а коли не хотів працювати, або працював не так, як того хотіла обвинувачена, то остання била його або погрожувала чоловіком та зятем. Ствердив, що коли він через нестерпні умови проживання та харчування втікав, то обвинувачена разом із чоловіком силоміць повертала його та била за такі вчинки. Вказав, що усі поїздки від помешкання обвинуваченої він здійснював лише під її наглядом, зокрема, коли помер його дід, то жінка привезла його на похорон, після закінчення якого відразу забрала.
Поїздки на базар для продажу молока та молочних продуктів він також робив під наглядом обвинуваченої, а коли виходив в село, аби посидіти з хлопцями, відразу повертала на територію домогосподарства та вимагала залишатися на місці, при цьому погрожувала зятем. Також повідомив, що через невідповідність домовленостей із обвинуваченою щодо оплати праці телефонував у поліцію та повідомляв про заборгованість, у зв`язку із чим за місцем проживання останньої був викликаний наряд поліції, і лише після цього вона заплатила йому 60 грн. на доїзд додому.
Другого потерпілого з обвинуваченою познайомив друг.
Свідки ж вказали, що працівники обвинуваченої, в тому числі потерпілі, часто перебували в стані алкогольного сп`яніння, були недоглянуті, брудні і проживали в поганих умовах.
Отож, суд визнав обвинувачену винною за ч. 1 і 2 ст. 149 ККУ (торгівля людьми) та позбавив волі строком на 5 років, але від відбування призначеного покарання її звільнили, якщо вона протягом 1 року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення. Також з неї стягнули по 20 000 грн моральної шкоди на користь двох потерпілих і 1816 грн на оплату судового збору.
Коментарів немає
Залишити коментар