Навіщо містам формувати свій бренд? Він приваблює туристів, інвесторів, талановитих спеціалістів та створює унікальну атмосферу, що сприяє розвитку громади.
Про це розповів експерт у сфері територіального брендингу та розвитку громад, викладач Київської Школи Економіки, засновник Агенції територіальних ініціатив Ігор Чава на Urban Talks 2.0 в межах проєкту Urban Vision Lutsk.
«У Луцька — величезні перспективи. Настільки великі, що він міг би поділитися ними з іншими містами. Бренд Луцька — у його позитивно заряджених жителях, котрі готові робити своє місто кращим. Радісно бачити, що є проєкти та ініціативи, які вже над цим працюють і об’єднують навколо себе лучан, і в результаті тут відчувається такий запал, енергія, які передаються всім навколо», — так Ігор Чава відгукується про Луцьк.
Тож як місту побудувати свій бренд?
Далі ділимося 5 інсайтами із лекції спікера, а також прикладами, як ці поради були успішно імплементовані в громадах, над брендингом яких він працював разом із командою.
Крок 1: Зрозуміти, навіщо ми це робимо
Багато громад вважають, що для брендингу міста достатньо лише логотипу, але це набагато складніший процес. Це комплексна маркетингова стратегія, яка визначає, куди рухається місто та який результат хоче отримати.
Важливо, щоб влада, мешканці та бізнес мали спільне бачення розвитку. Хтось робить акцент на туризмі, хтось – на інвестиціях чи освіті, але лише синхронізовані цілі приведуть до успіху.
Кожне місто має унікальну мету: наприклад, Ворохта хоче розвивати активний відпочинок, а Борислав – утримувати туристів.
Створюючи стратегію, потрібно розуміти, що саме вона дасть місту: туристів, інвесторів, бізнес, нові таланти чи повернення додому мешканців, які виїхали.
Крок 2: Залучення всієї громади до формування стратегії
Брендинг міста – це не лише справа маркетингової агенції.
«Багато хто думає, що приїдуть класні спеціалісти й усе зроблять за нас. Як все відбувається зазвичай: приїжджає команда, вони створюють стратегію, віддають цей документ замовнику, але той просто не розуміє, що з цим усім робити. А все тому, що він не був залучений до процесу», — каже Ігор Чава.
Успішний брендинг потребує участі всіх: влади, бізнесу та громади.
Важливо проводити анкетування серед жителів, щоб зрозуміти, як вони сприймають своє місто. Коли разом працюють фахівці та громада, є шанс створити справді ефективну маркетингову стратегію.
Крок 3: Правильно «продати» кожну історію
Кожне місто чи село має унікальну особливість, яка може стати основою його бренду. Але важливо не просто мати її – потрібно вміти правильно представити. Наприклад, у місті Городенка на Покутті існує рідкісний танець Сербен, який виконують лише чоловіки перед Великоднем.
«Відверто кажучи, громада не дуже хотіла це розкручувати. Мовляв, в країні війна, а тут чоловіки танцюють. Та все ж таки я їх переконав, адже це про культуру, за яку ми також боремося», — розповідає Ігор Чава.
Коли традицію почали популяризувати, її підхопили медіа, а згодом Сербен увійшов до нематеріальної культурної спадщини України.
«Потрібно зрозуміти, що може бути важливим для вашого міста. Зрозуміти, що ви можете запропонувати, щоб до вас приїжджали та щоб ви були цікаві цілому світу», – зазначив спікер.
Крок 4: Орієнтуємося на інтереси туристів
Правильне визначення цільової аудиторії туристів – ключовий аспект брендингу міста. Однак багато громад роблять помилку, орієнтуючись лише на вік мандрівників.
«Люди подорожують за інтересами, а не за віковою категорією. Мені може бути 80, а комусь 20, але ми обоє хочемо побачити Луцький замок», — зазначає Ігор Чава.
Наприклад, Дрогобич колись був транзитним містом, де туристи затримувалися хіба для відвідування церкви Святого Юра.
«Ми з командою помітили, що туристам із сусіднього Трускавця бракує розваг. Тож ми вигадали нічні театралізовані екскурсії, що привернуло увагу мандрівників. Після такої прогулянки вони йшли у заклади – повечеряти, випити кави. А це вже новий поштовх для економіки міста», — ділиться Ігор Чава.
Черкаська область реалізувала проєкт «Заправка враженнями». Як це працює? Працівники АЗК, куди мандрівники часто заходять взяти кави в дорогу, повідомляти водіїв, що неподалік, наприклад, є дуб Максима Залізняка або ж розташований географічний центр України. Це спонукало людей більше подорожувати областю.
Крок 5: Бренд починає жити самостійно, це і є успіх
З часом бренд стає невіддільною частиною повсякденного життя міста та його жителів.
«Після розробки логотипу Дрогобича його почали використовувати пекарні, магазини та навіть місцеві майстри для створення сувенірів», – розповідає Ігор Чава.
Схожий ефект відбувся у Черкаській області: там створили логотип регіону, який відразу інтегрували місцеві підприємці.
Коли мешканці бачать позитивні зміни, вони починають активно долучатися. Наприклад, у Дрогобичі з’явилися нові інформаційні таблички, люди створили інсталяцію «стратегічний запас солі», а молодь зібрала кошти на реставрацію старовинних дверей.
Місто, що ефективно презентує себе, привертає увагу медіа та тревел-блогерів, які допомагають популяризувати його.
«Коли бренд починає працювати, мешканці самі підхоплюють ініціативи, розвиваючи місто далі», — підсумовує Ігор Чава.
Довідково:
Urban Talks – міські лекції та дискусії, ініційовані ГО «місто.ребут» в рамках проєкту Urban Vision Lutsk за підтримки платформи «Алгоритм дій» та Управління туризму та промоції міста Луцької міської ради
У Луцьку розповіли, як побудувати успішний брендинг міста: 5 правил
Як створити успішний бренд міста: 5 інсайтів з лекції Ігоря Чави у Луцьку
Навіщо містам формувати свій бренд? Він приваблює туристів, інвесторів, талановитих спеціалістів та створює унікальну атмосферу, що сприяє розвитку.
Аби розповісти про те, як створити позитивний брендинг міста, у Луцьк з лекцією «Маркетингові стратегії для міст. Кейси» приїхав Ігор Чава. Він – експерт у сфері територіального брендингу та розвитку громад, викладач Київської Школи Економіки, засновник Агенції територіальних ініціатив.
Спікер вже упродовж восьми років розробляє та впроваджує маркетингові стратегії для громад, координує міжмуніципальну співпрацю, а також залучає інвестиції у розвиток територій. Він об'єднує бізнес, владу та громаду для реалізації спільних проєктів, що сприяють сталому розвитку міст, сіл та селищ.
На своїй лекції, яка відбулася у п’яницю, 7 березня, Ігор Чава поділився порадами, як побудувати успішний брендинг міста. Ми розповімо про п’ять з них.
Для початку важливо зрозуміти, навіщо ми це робимо
Ігор Чава каже: перший крок у формуванні бренду міста – це чітке усвідомлення його мети. Як пояснює експерт, багато громад вважають, що достатньо просто створити логотип. Насправді ж цього мало, адже брендинг міста – це не лише символіка, а й комплексна маркетингова стратегія.
«Це документ, що чітко показує, куди ми рухаємося, навіщо, і який результат хочемо отримати», – наголошує спікер.
Важливо, щоб адміністрація міста, його мешканці, бізнес, активні громадяни та інші зацікавлені сторони синхронізували свої бачення розвитку. Адже хтось вважає, що головний акцент слід зробити на туризмі, хтось – на залученні інвестицій, а дехто – на освіті чи культурі. Але лише спільна мета дозволить місту досягти успіху.
«Це як у військовій справі: якби кожен підрозділ діяв по-різному, то чи могли б ми перемагати?» – наводить приклад Ігор Чава.
Він зазначає, що кожне місто, з яким доводилося працювати його команді, мало свою унікальну ціль. Наприклад, Ворохта прагнула розвивати активний відпочинок, а Борислав – затримувати туристів, які проїжджають повз.
«Тому під час розробки стратегії ми повинні розуміти, для чого ми це робимо? Для більшої кількості туристів, для розвитку локального бізнесу, для культури, для приваблення інвесторів, для залучення талантів, чи того, що зараз є дуже актуальним – для повернення мешканців додому?» – підсумовує Чава.
Навколо створення стратегії має об’єднатися вся громада
Успішний брендинг міста – це не справа лише маркетингової агенції, каже Ігор Чава.
«Багато хто думає, що приїдуть класні спеціалісти й усе зроблять за нас. Як все відбувається зазвичай… Приїжджає команда, вони створюють стратегію, віддають цей документ замовнику, але той просто не розуміє, що з цим усім робити. А все тому, що він не був залучений до процесу», – говорить лектор.
Саме тому, за словами Ігоря Чави, в розробці брендингової стратегії мають брати участь усі: міська адміністрація, місцевий бізнес, активні громадяни та мешканці.
З останніми необхідно проводити анкетування, щоб зрозуміти, як люди самі сприймають своє місто і з чим його асоціюють. Не менш важливими є зустрічі з активом громади. Активістам варто не лише презентувати ідеї, а й слухати їхні пропозиції.
«І тоді коли працюють ці два напрямки – фахівці та громада – є шанс на створення успішної маркетингової стратегії», – говорить Ігор Чава.
Кожну історію треба вміти гарно продати
Кожне місто чи село може містити «щось», що стане основою для його бренду. Але важливо не просто мати цю особливість – потрібно вміти її правильно представити. Ігор Чава наводить приклад села Городенка на Покутті, яке було маловідомим, але мало унікальну традицію – танець під назвою Сербен. Його виконують лише чоловіки, і тільки перед Великоднем та тиждень після.
«Коли ми почали працювати з цією громадою, я сказав: «Слухайте, це щось неймовірне, це культура, про це треба говорити». Відверто кажучи, вони не дуже хотіли це розкручувати. Мовляв, в країні війна, а тут чоловіки танцюють. Та все ж таки я їх переконав, адже це про культуру, за яку ми також воюємо», – розповідає Ігор Чава.
Коли вони почали просувати цю традицію, її активно підхопили медіа. Інформація про унікальний танець швидко поширилася, і згодом Сербен включили до нематеріальної культурної спадщини України.
«Важливо зрозуміти, що може бути важливим для вашого міста. Зрозуміти, що ви можете запропонувати, щоб до вас приїжджали та щоб ви були цікаві цілому світу», – зазначив спікер.
Щоб залучити туристів – орієнтуйтеся на їхні інтереси
Ігор Чава говорить: одним із ключових аспектів створення успішного брендингу міста є правильне визначення цільової аудиторії туристів. Проте, як зазначає лектор, міста часто припускаються помилки, орієнтуючись лише на вік мандрівників.
«Люди зараз подорожують за інтересами, а не за віковою категорією. Мені може бути 80, а комусь 20, але ми обоє хочемо побачити Луцький замок», – пояснює експерт.
Яскравий приклад – Дрогобич. Колись туристи приїжджали сюди лише для того, аби відвідати Церкву святого Юра, а після цього одразу поверталися назад. Місцева економіка майже нічого не отримувала від таких поїздок. Але команда Чави звернула увагу, що туристи з Трускавця – курорту, що розташований за 10 кілометрів від міста – не мають, чим зайнятися ввечері.
Так з’явилася ідея організувати нічні екскурсії: використати смолоскипи, театральні костюми, а також відкрити доступ до в’язниці у міській ратуші. Там облаштували сценку з катом та засудженою, а також поставили колекційну вагу для зважування «жінок-відьом». Такі екскурсії, каже пан Ігор, викликали неабиякий інтерес у туристів.
«Після цієї прогулянки люди йшли у заклади – повечеряти, випити кави. А це плюс для бізнесу. Колекціонеру, який раніше просто тримав ваги в себе у підвалі, теж почали перепадати якісь гроші. І Трускавець був задоволений, бо люди, набравшись позитивних емоцій, захочуть повернутися у до них на відпочинок знову», – розповідає лектор.
Схожий підхід застосували й у Черкаській області. Люди, які їдуть із Києва до Одеси, зазвичай зупиняються там на автозаправках. А неподалік є історичні місця, про які вони навіть не здогадуються. Тому було створено проєкт «Заправка враженнями»: на АЗС почали повідомляти водіїв, що неподалік, наприклад, є дуб Максима Залізняка або ж розташований географічний центр України. Це спонукало людей більше подорожувати областю.
А у Бориславі, через який проїжджають люди дорогою до Східниці, є парк. Провівши аналіз, команда Чави виявила, що сім’ям із дітьми на курорті часто бракує розваг. Тож команда запропонувала місту зробити парк інтерактивним.
«Громада дослухалася, написала та виграла грант на мільйон гривень. У місті робили мотузковий парк, почали розвивати інші атракції для дітей, музей. Вони побачили, що люди все частіше приїздять до них, і не лише зі Східниці, а й з Трускавця», – розповідає Ігор Чава.
Успіх – це коли бренд починає жити самостійно
Ігор Чава говорить, що з часом бренд стає невіддільною частиною повсякденного життя міста та його жителів.
«Коли ми розробили логотип для Дрогобича, то місцеві власники пекарні почали використовувати його для брендування свого торта. Наш логотип з’явився на фасаді одного з продуктових магазинів. А місцевий майстер навіть почав створювати сувеніри у його формі. Подібний ефект спостерігався й у Черкаській області. Після розробки стратегії там створили логотип регіону, який одразу почали використовувати місцеві бізнеси. Одна із садиб зробила його частиною своєї айдентики», – розповідає експерт.
Коли мешканці бачать зміни, вони готові й самі ставати їхньою частиною, каже спікер. А негативні коментарі в соцмережах – дуже часто перетворюють на задоволені відгуки.
«У Дрогобичі після брендування та низки ініціатив мешканці стали активнішими. У місті почали з’являтися нові інформаційні таблички, мешканці зробили в центрі міста інсталяцію «стратегічний запас солі», а молодь самостійно назбирала кошти на відновлення старовинних дверей в одній з будівель. Навколо проєкту «логолавки» (це дизайнерські лавки із логотипом міста) спочатку було багато критики. Мовляв, навіщо нам шматок бляхи за 60 тисяч, якщо в місті розбиті дороги. Але коли на центральних телеканалах виходили сюжети про Дрогобич, вони починалися не з проблем, а з красивих локацій», – згадує Ігор Чава.
Коли місто презентує себе, ним починають цікавитися медіа – навіть національні ЗМІ із задоволенням пишуть статті та знімають сюжети про його цікаві місцеві фішки. А ще такий населений пункт все більше приваблює тревел-блогерів, які знаходять там джерело контенту і тим самим популяризують цю територію.
Ці кейси показують, що коли бренд міста стає впізнаваним і починає працювати, люди самі долучаються до його розвитку, створюючи нові ініціативи та підтримуючи зміни.
Ігор Чава про Луцьк
На наше запитання «А чи потребує Луцьк покращення свого брендингу?» спікер відповів:
«У Луцька – величезні перспективи. Настільки великі, що він міг би поділитися ними з іншими містами. Така велика енергетика у цього міста».
Ігор Чава додав, що для нього найбільшим брендом обласного центру Волині є його мешканці.
«Це люди, які мегапозитивно заряджені, кожен з них хоче зробити місто кращим. І коли ти спілкуєшся з лучанами, вони цю свою енергетику, цей запал передають і тобі, і всім, з ким спілкуються», – зазначив він.
Коментарів немає
Залишити коментар