Політична воля зводиться до кв. м.: журналістка про Пустовіта

Волинська журналістка Олена Лівіцька прокоментувала виділення квартири заступнику голови Волиньради Григорію Пустовіту.

Про це вона написала на сторінці у Facebook.

«Одного ранку колишній голова ОДА прокинувся і прочитав добру звістку. Прийшла черга йому на державну квартиру. Йому - військовому пенсіонеру. Він вже не голова ОДА, але все ще політик з Юлиної обойми. І посадовець аж на ціле крісло заступника голови облради. Він в цьому кріслі переживає цю війну. В Луцьку. Коли я народилася, він уже вчився в Ленінграді, а потім був командиром взводу, роти і так далі в роки, коли армії не ставало. І я поважала його за те, як взявся керувати Волинню, коли нібито ніхто більше не ризикнув, - після краху Януковича і Ко. Думала: ото є в людини сили приймати складні рішення, якщо цього просить твоя політична сила. Далі було різне. А потім один маленький крок показав всю суть політичної волі в принципі. Глобально. Не лише в цієї людини. Вона зводиться до банального - квадратних метрів, наприклад. І отут ти політик, а отам, як є змога, вже просто Гобсек.

*

Після виконкому, на якому трохи збили запал тиснути на кнопки і добра на житло голові ОДА не дали (ой “яка формальність”, ой “шо це дасть”, але без формальності віз не поїде), трохи думається про те, а як - потім.

Напевне, як колись, після революції, я знову задумалася б про складність рішень, якби одного разу побачила заяву не про те, як “я, бувший голова, на все маю право, тому все візьму”, а скажімо, таку:

“щоб тінь на мою посаду не падала і на кабінети, в яких я працюю років надцять то на одному поверсі, то на іншому - теж, і на партію і всяке таке, я візьму квартиру і піду з посади. буду собі військовим пенсіонером і не більше. і не матимете до мене претензій, що я використовую щось якось не в той спосіб, який відповідає совісті”.

Але ніт, звичайно.

- Так, з одного боку не порушується жодних норм і жодних законів, адже черга існує. З іншого боку виникає питання совісті. Можливо, питання бути в цій черзі було актуальним у 95-му році. Можливо, навіть у 2004-му. Але у мене питання до людини, яка може дозволити собі купити дочці квартиру за понад мільйон гривень. Яка за 2013 рік лише декларує пів мільйона доходів. Навіщо їй досі перебувати в черзі на отримання допомоги від держави? Це і є питання совісті. У вашій владі натиснути одну з трьох кнопок перед вами, - у центрі зали твердо і впевнено говорила Алла Доманська.

Дві людини у сесійній залі знаходять сміливість сказати, що думають. Більшість думає приблизно так, але мовчить. Частина - ставить себе на місце політика і робить висновки. Поки я слухаю депутатку Доманську, яка одна говорить про совість і війну, думаю:

десь там в окопах під Кремінною чи деінде мій дядько Саша, і Юра, і Лесюк не витримав - пішов, і ще, і ще. геть не юні. вміють сіяти хліб, не вміють запускати касетні снаряди. їхня політична воля - піти на війну, не втікати. і ми тут всі собі ходимо, пишемо, на виконкоми бігаємо, в радах працюємо, бо вони - там. і їм боляче читати, що “ну ок, війна але життя триває, то шо ви з нас цивільних хочете”. хоч вони і не зізнаються, що так.

і коли вони повернуться, і їх прийматимуть вдома дуже врочисто як переможців, скажімо, на площі перед Волиньрадою, прийде хтось на кшталт цього політика, скаже промову, стежитиме за тим, як тримати спину і як виглядати на камеру, хлопці стоятимуть втомлені і нерухомі від щастя. думатимуть: “невже я тут”. а політик поспішатиме додому, бо в нього ще справ з нерухомістю і справ.

*

- Таке життя, - сказав позавчора на засіданні виконкому екс-ресторатор Олег Іванюк. Це якщо звести його виступ до двох слів. Бо більше й не тра. Він єдиний, хто вголос ратував за квартиру політику, в далеких роках військовому, який завбачливо досі не виписався з гуртожитку і з черги. Заслужив, каже.

Мабуть

Кончене життя

____________________

Пишу історію з луцьких 60-х. Про зламані долі. Про принципових таких, що нам і не снилося. Дуже схотілося відірватися від того тексту і таки зафіксувати цю історію з 2023-го. Бо колись її треба буде згадати. Після перемоги, звісно», - йдеться в дописі.

Нагадаємо, мер Луцька Поліщук прокоментував виділення квартири Пустовіт.

Читайте також: Григорію Пустовіту хочуть дати квартиру в Луцьку як військовослужбовцю