Провідна або поминальна неділя, провідки, опроводи, радониця, дарна неділя, Томина неділя – це назви однієї і тієї ж споконвічної традиції – згадувати душі померлих в першу післяведикодню неділю.
Журналісти сайту «» відвідали кладовище у селі Гаразджа, аби показати, як лучани проводять цей день.
За традиційним повір’ям, на Великдень Бог відпускає душі померлих на землю, а в поминальну неділю душі повертаються назад на небо. Тому родичі і приходять на цвинтар, аби з ними попрощатися.
Настоятель храму Воскресіння Христового священник Ярослав Черенюк розповідає, що цей день можна вважати святковим, бо він символізує людську надію на дарунок вічного життя від Господа.
«Можна сказати, що це свято, адже люди приходять сім’ями, гарно вбрані, до своїх рідних, щоб помянути їх. У світлий тиждень, що після Великодня, правимо службу за наших полеглих воїнів. Ми виходимо разом з рідними до могил і намагаємося втішити людей. Заспокоїти їх та пояснити, що полеглі є справжніми героями. Батькам та близьким важко, адже це горе. Ми намагаємося знайти слова, щоб втішити їх. Молимося, щоб Господь дарував їм вічне життя. У Бога всі живі, у нього немає мертвих», – каже священник.
Він також зазначив, що це свято символізує нашу радість, яку ми несемо, про звістку воскресіння Христа з мертвих та наших померлих, які очікують свого воскресіння під час другого пришестя Ісуса Христа, щоб у повній мірі відчути блаженство.
На кладовище люди приносять пасхальні страви – пасочки та крашанки, як символи воскресіння. Після поминальної служби священнослужитель разом із прихожанами здійснив милитви на могилах.
Коментарів немає
Залишити коментар