2022 рік увійшов в історію новітньої України як найтрагічніший та найкривавіший. Тисячі загублених життів та зламаних доль – це все наслідки нахабного нападу російської федерації на Україну. Та все ж українці не те що не зламалися, а навпаки ще більше згуртувались і намагаються втримати себе, свою родину, місто і зрештою всю Україну «в строю».
Ворог обстрілював наші нафтобази, жахав нас своїми звірствами, а потім вирішив залишити нас без енергоресурсів. Та попри це українці навчились пристосовуватись до будь-яких умов, адже краще бути без світла, ніж під владою ворога.
Тож редакція Insider Media нагадує, на що цього року були найбільші ажіотажі та за чим українці шикувались у чергу.
Перші кілька днів після 24 лютого лучани стояли в чергах за найнеобхіднішим. Знімали кошти в банкоматах, робили запаси харчів у продуктових магазинах, збирали «тривожні валізи» та вишиковувались в черги на АЗС за паливом.
Але в той же час біля військкоматів формувались не просто черги, а цілі натовпи з бажаючих захищати Україну. Інші гуртувались та створювали волонтерські пункти, до яких волиняни активно зносили все, що могло б допомогти нашим захисникам чи людям, які були змушені тікати від війни. Окремі черги формувались біля центрів здачі крові.
Крім того, була й черга на митних пунктах пропуску, через які українці змушені були виїжджати в інші країни, щоб врятувати свої життя та родини, адже ніхто не знав, якою буде ситуація через годину, день, тиждень.
Шалені черги спостерігали також на автостанції у Луцьку. Сюди від самого ранку 24 лютого почали приходити люди, які не мали власного транспорту, але хотіли виїхати з міста.
Після масованих обстрілів нафтобаз в Україні виник дефіцит пального та, відповідно, зростання цін на нього. Через це українські урядовці терміново напрацьовували шляхи ввозу пального з інших країн, зокрема з Польщі. Зрештою, за місяць ситуацію з паливом в Україні вдалось стабілізувати.
Щойно стабілізувалась ситуація з пальним у луцьких магазинах зникла … сіль. А все – через повідомлення, що через постійні обстріли припинило роботу підприємство «Артемсіль», яке забезпечувало 90% потреб українців, що на Донеччині. Підприємство містоутворювальне. Тут працювали 2,5 тис. людей, які є і жителями міста Соледар. Задля збереження життя підприємство вдалося вчасно зупинити та законсервувати. За рік підприємство видобуває 2 млн тонн солі. Окрім задоволення українських потреб, сіль також ішла на експорт до 15 країн світу. Та все ж і цю ситуацію вдалось стабілізувати, адже поклади солі та родовища є й на заході країни. Також деякі торгівельні мережі закуповували сіль в інших країнах, і, зрештою, цей ажіотаж також зійшов на нівець.
Не лінувались українці стояти в чергах також за своєрідними символами незламної України – воєнними поштовими марками. Їх Укрпошта вже випустила цілу серію.
12 квітня 2022 р. Укрпошта ввела в обіг поштові марки «Русскій воєнний корабль, іді … !», які художньо відобразили перші дні воєнної агресії Росії проти України і одну з яскравих сторінок спротиву українських військових окупанту - відповідь захисників острова Зміїний російському крейсеру «Москва» на пропозицію здатися. Вже наступного дня після введення марок в обіг - 13 квітня - стало відомо про успішну операцію Збройних Сил України, в результаті якої флагманський корабель Чорноморського флоту Росії був уражений і 14 квітня 2022 року потонув.
У липні 2022 року вийшла марка «Доброго вечора, ми з України!». У серпні 2022 року Укрпошта випустила марку «ВІЛЬНІ. НЕЗЛАМНІ. НЕПЕРЕМОЖНІ».
А також цілий поштовий випуск присвятили псу Патрону – улюбленцю дорослих і дітей, талісману українських рятувальників, бажаному гостю публічних заходів.
У жовтні 2022 року поштовий випуск присвятили захисникам і захисницям України, які боронять священну українську землю і тим, хто віддав своє життя, захищаючи суверенітет і територіальну цілісність нашої держави.
Вибух, який пролунав 8 жовтня 2022 р. на Кримському мосту і призвів до часткової руйнації мосту, розвінчав міф про його неймовірну міцність і захищеність. Тож Укрпошта випустила з цього приводу ще одну марку.
Коли стали відомо про плани росії обстрілювати об’єкти енергетичної інфраструктури українці почали готуватися до того, що взимку нам прийдеться не просто. Тож спершу люди дбали про те, як на випадок відключень запастися свічками, сірниками, павербанками та різного роду ліхтариками, які працюють від акумуляторів. Купували також термобілизну, ковдри, різного роду утеплювачі для помешкання.
- ЧИТАТИ ТАКОЖ: Що робити волинянам, коли не буде світла і тепла? ПОРАДИ
Попит на свічки був дуже великим, відтак їх можна було знайти не в кожному магазині.
Коли ж після масованих ракетних атак стало зрозуміло, що без світла доведеться сидіти годинами, а подекуди і кілька діб – люди почали закуповувати генератори. Ціни на агрегати стрімко зросли, а чекати генератори подекуди доводилось кілька тижнів, адже попит на них зріс, особливо серед представників малого та середнього бізнесу.
Та все ж, яких би «сюрпризів» нам не готували окупанти, ми готові вистояти ще не одну чергу, стерпіти певний дискомфорт та відмовитись від деяких звичних речей, адже знаємо – це ціна нашої Перемоги та Свободи, яку ми готові заплатити, аби жити у своїй процвітаючій країні.
Коментарів немає
Залишити коментар