Як українці навчилися закривати мільйонні потреби, чому волонтерство та фандрейзинг стали єдиним цілим і як знаходити внутрішній ресурс на довгій дистанції? Про це та інше говорили на заході «Цивільне волонтерство: незамінна опора країни», який відбувся 30 жовтня в луцькому «Любарт Хабі». Подія об'єднала військових, волонтерів та представників благодійних фондів задля обговорення викликів, із якими щодня стикається тил.
Від волонтерства до фандрейзингу: погляд із передової
Під час зустрічі військовослужбовець 20-ї бригади оперативного призначення «Любарт» 1-го корпусу НГУ «АЗОВ» пояснив різницю між волонтерською діяльністю та фандрейзингом, наголосивши на їхній тісній взаємодії під час повномасштабної війни:
|
Окрему увагу військовий приділив мотивації донатів та складнощам у зборі коштів у нинішніх умовах, зазначивши, що кожен внесок є проявом спільного прагнення допомогти армії:
|


Психологія допомоги: внутрішня мотивація та боротьба з вигоранням
Під час обговорення питань психологічного стану та внутрішнього ресурсу українців волонтерка та психологиня Олена Козі зазначила, що волонтерська діяльність за своєю суттю дуже нагадує робочий процес людей, які прагнуть усе встигнути, проте спрямована не на особисті успіхи, а на допомогу іншим.
Пояснюючи природу стимулів, Олена Козі провела чітку межу між зовнішньою та внутрішньою мотивацією за допомогою метафори:
|

Водночас волонтерка наголосила, що одними з найяскравіших проявів здатності до благодійності, фандрейзингу та допомоги є наявність внутрішнього ресурсу й чітка моральна позиція. За її словами, людина відчуває потребу долучатися до підтримки суспільства, адже усвідомлює власну причетність до спільної справи:
|

Шлях від спонтанних зборів до системних проєктів
Заступник директора благодійного фонду «Твоє Майбутнє» Євген Литвинов поділився історією свого волонтерського шляху, який розпочався у 2022 році з незвичних запитів для військових на передовій. За його словами, перші ініціативи виникали спонтанно, коли доводилося закривати базові потреби захисників:
|

Згодом волонтерська діяльність переросла у масштабніші виклики, проте зіштовхнулася з проблемою емоційного вигорання та браку системності, що змусило переосмислити підходи до допомоги:
|

Це стало поштовхом до об'єднання зусиль із професійними фондами, завдяки чому згодом вдалося вибудувати системну роботу та реалізувати, наприклад, масштабні проєкти з реабілітації військових.




Коментарів немає
Залишити коментар