У Луцьку за державну зраду судили уродженку села Семенівка Мелітопольського району Запорізької області.
Про це відомо з вироку міськрайонного суду.
На тимчасово окупованій території Запорізької області створили окупаційний орган влади - так званий «Департамент культуры, спорта и молодежи» в складі окупаційної «военно-гражданской администрации г. Мелитополь».
Зазначають, що до повномасштабного вторгення рф громадянка обіймала посаду головного бухгалтера управління культури та молоді Мелітопольської міської ради.
Жінка з власної ініціативи перейшла на бік ворога та стала «заместителем директора департамента культуры, спорта и молодежи военно-гражданской администрации г. Мелитополь».
«Обвинувачена забезпечувала з іншими особами з числа представників незаконних органів окупаційної влади держави-агресора, створених на окупованій території Запорізької області, реалізацію незаконної державної політики держави-агресора у сфері культури, охорони культурної спадщини, спорту, молодіжної політики і туризму, а також виконувала інші функціональні обов`язки для подальшого встановлення окупаційної влади, штучного створення у місцевих мешканців хибних уявлень про благі наміри окупаційних військ та незворотного і стабільного існування на теренах Запорізької області влади рф та ідей «російського світу», - йдеться у справі.
У справі зауважують, що жінка знаходиться на тимчасово окупованій території України - м.Мелітополь Запорізької області, де вона переховується від слідства з метою ухилення від кримінальної відповідальності за вчинене нею кримінальне правопорушення. Її оголосили в розшук.
Захисник обвинуваченої судовому засіданні зазначив, що, здійснюючи судовий розгляд за її відсутності, неможливо встановити наявність підстав для звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності, зокрема, чи вчинені інкриміновані дії нею умисно чи під впливом, наприклад, фізичного або психічного примусу, застосованого відносно неї або членів її сім`ї, а докази сторони обвинувачення ґрунтуються виключно на припущеннях, у зв`язку з чим, виходячи з принципів презумпції невинуватості, просив виправдати обвинувачену у пред`явленому обвинуваченій за недоведеністю вчинення нею правопорушення.
Однак свідок повідомила, що на початку 2022 року після повномасштабного вторгнення рф на територію України обвинувачена працювала і на українську владу, і на окупаційну. Ствердила, що жінка добровільно пішла на співпрацю з окупаційною владою. Пізніше з мережі Інтернет їй стало відомо, що обвинувачена почала працювати заступником директора Департаменту культури, спорту та молоді. Свідок повідомила, що обвинувачена «здала окупантам» мешканку області, її садили в підвал і знущались.
Інший свідок розповіла, що при спілкуванні з обвинуваченої та їй казала, що піде працювати в окупаційні органи влади. Між собою вони обговорювали і закон про колаборацію, і можливість виїхати з окупованої території та продовжити роботу в українських органах влади, але обвинувачена однаково вирішили йти на роботу до окупаційної влади.
Отож, суд визнав жінку винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111 та ч. 5 ст. 111-1 КК України. Її позбавили волі на строк 15 років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, органах державного управління та контролю, підприємствах та організаціях державної та комунальної власності на строк 15 років, з конфіскацією всього належного їй на праві приватної власності майна.
Строк відбування покарання обвинуваченій рахуватимуть з моменту приведення вироку до виконання, тобто з моменту фактичного затримання.
Коментарів немає
Залишити коментар