Скільки мер Луцька «закатав» у дороги під час війни

У Луцьку на ремонти доріг, тротуарів, дворів за понад півтора року повномасштабної війни витратили понад 296 мільйонів гривень.

Такі витрати неабияк обурюють громадськість, яка навіть почала виходити на мирні акції проти капітальних видатків. Натомість влада запевняє, що ремонти необхідні, а підрядники з заробленого платять податки, які знову поповнюють бюджет. Скільки витратив департамент житлово-комунального господарства у Луцьку на такі ремонти з 24 лютого 2022 року і скільки ще планує витратити до кінця 2023 року, підрахували у «Силі правди».

Скільки грошей лучан вже закатали у дороги та скільки ще планують?

За даними електронної системи публічних закупівель «Prozorro», з 24 лютого 2022-го і до кінця вересня 2023-го департамент ЖКГ Луцької міської ради провів закупівель робіт і послуг, пов’язаних з капітальними й поточними ремонтами доріг та дворів, розроблення кошторисної документації на майже 320 мільйонів гривень (на 95 мільйонів – у 2022 році та на 225 мільйонів – у 2023). Ще не всі ці кошти встигли освоїти.

За виконані роботи, судячи з даних порталу використання публічних коштів, в цей же період підрядникам заплатили з міського бюджету понад 296 мільйонів гривень (106 – у 2022 році та 190 – у 2023 році).

У департаменті фінансів Луцької міської ради надають схожі цифри: у планах влади цього року витратити на ремонти дворів та доріг 375 мільйонів гривень.

«Цього року на дороги в міській раді запланували витратити трохи більше 265 мільйонів гривень. З них на поточний ремонт – 136 мільйонів, капітальний – 129. Із запланованих грошей вже проплатили 150 мільйонів. Щодо дворів, то їх запланували відремонтувати на 110 мільйонів гривень. З цих грошей профінансовано 46 мільйонів», – розповідає директорка департаменту фінансів, бюджету та аудиту Луцькради Лілія Єлова.

Таким чином, зі слів Лілії Єлової, за ремонти станом на кінець вересня вже заплатили 196 мільйонів гривень.

«Ці гроші, те що оплачено з бюджету. Зареєстрованих в казначействі зобов’язань може бути значно більше. Як по поточному, так і капітальному ремонтах, бо там ще є незавершені тендери, десь ще не підписані акти виконаних робіт. У нас більшість проплачується в кінці третього- на початку четвертого кварталу. Тоді завершуються роботи. Департамент ЖКГ все перевіряє. Тоді й підуть проплати значно швидше», – пояснила директорка департаменту фінансів Луцької міської ради Лілія Єлова.

Журналісти сайту новин Луцька та Волині «Конкурент» підрахували, що вже за жовтень департамент ЖКГ провів розрахунків з підрядниками на понад 17 мільйонів гривень. Крім того, під час засідання сесії Луцької міської ради у вівторок, 31 жовтня, депутати голосували за зміни до бюджету громади. І, відповідно до їх рішення, департамент ЖКГ цього року отримає додатково 24 мільйони гривень на забезпечення діяльності водопровідно-каналізаційного господарства.

Найдорожчі проєкти, на які міська влада витрачала, витрачає і ще буде витрачати

Цьогоріч департамент житлово-комунального господарства Луцької міської ради оголосив черговий тендер щодо капітального ремонту проспекту Волі. Його почали ремонтувати ще до повномасштабного вторгнення – у 2021 році. Для обрання підрядника чиновники вже оголошували кілька тендерів на понад 168 мільйонів гривень. Наприкінці вересня 2023-го оголосили ще один – на 60 мільйонів гривень. В міськраді кажуть, що це стосується додаткових робіт, які виникли внаслідок коригування проєкт.

«Починали ще до війни. З того часу змінилися ціни, види робіт. Помінялося і чинне законодавство. На сьогодні ще ремонтні роботи будуть тривати десь місяць. Чому коригували? Бо міняється і площа бруківки, і міняється її візуалізація, міняються вимоги до ДБНу, змінюються вимоги чинного законодавства, змінюються правила дорожнього руху, змінюються вимоги до самих дорожніх знаків, до їх кількості. І ми враховуємо ту тенденцію, яка є на сьогодні. Тому кошторис змінювався багато разів. Це те саме, що ви замовили пошиття костюма чи плаття. Вам сказали, що ціна буде така. А поки ви почали, і дійшло до діла, то вже: «А я хочу, щоб так, а я хочу так, і от ціна змінюється», – пояснює директор департаменту житлово-комунального господарства Луцька Микола Осіюк.

^{Майже відремонтований проспект Волі}

Станом на початок жовтня 2023-го, за даними порталу використання публічних коштів, на ремонт проспекту Волі на відрізку від вулиці Шопена до Київського майдану за роботи проплатили трішки більш як 40 мільйонів гривень.

Микола Осіюк запевняє, що загалом капітальний ремонт проспекту Волі обійдеться максимум у 120 мільйонів гривень. Завершити планують орієнтовно наприкінці жовтня 2023. З недоробленого: декілька квадратних метрів бруківки, озеленення та встановлення чотирьох «розумних» зупинок.

Чималий резонанс серед активної частини лучан викликала новина і про тендер на капітальний ремонт єдиного в місті бульвару Дружби народів за 49,7 мільйона гривень. Тендер із визначення підрядника для цього цьогоріч оголошували двічі: влітку та восени.

^{Бульвар Дружби народів до оголошеного тендеру на ремонт}

Перший, на який прийшло дві компанії – ТОВ «Луцькавтодор-сервіс» та ТОВ «Волиньдорбуд», – скасували на початку вересня. Невдовзі тендер оголосили заново, на який цього разу подався лише один учасник – ТОВ «Волиньдорбуд».

«З питання Дружби народів, то його реально треба робити. Якщо ми його не зробимо, щось не почнемо робити, він просто розсиплеться. Ви самі бачите, яка там ситуація. Люди не розуміють самої структури асфальтобетону, самої структури вулиці. Навесні там будуть здорові, величезні ями. І мешканці будуть розказувати владі, що та нічого не робить. Та і частина тротуару знаходиться просто в жахливому стані», – каже Микола Осіюк.

На бульварі Дружби народів, окрім проїжджої частини, яку розширять та зроблять паркомісця, ще планують відремонтувати тротуари з влаштуванням велосипедних доріжок.

Ще один дороговартісний інфраструктурний ремонтний об’єкт цьогоріч – транспортна розв’язка біля торговельно-розважального центру «Промінь», яка з’єднує вулиці Винниченка, Василя Мойсея, проспект Грушевського, Стрілецьку і Яровицю. У 2020 році тут суттєво змінили дорожню розмітку, влаштувавши так зване «турбокільце». А цьогоріч тут вирішили відремонтувати й саму дорогу.

^{Ремонт кільця біля «Променя»}

Тут будуть нові бордюри, розмітка та дорожнє полотно. На все планували витратити аж 16 мільйонів 700 тисяч гривень. Проте на тендері перемогу здобув «Луцькавтодор-сервіс», який запропонував зробити це на три мільйони дешевше.

«Це, можна сказати, одне з основних, можливо, навіть саме основне кільце Луцька, через яке рухається як громадський, так і особистий транспорт. Там проїжджа частина була в поганому стані. Ну, там реально, основи толкової не було. Його просто ще при совєтах зробили і все. Ви бачите, що ми кожного року там фактично струменевим методом виконуємо ямковий ремонт. Тепер вирішили зробити капітальний, бо там постійні ями»,– пояснює причину чергового ремонту Микола Осіюк.

Луцькі двори на мільйон

110 мільйонів гривень, які заплановані цьогоріч на ремонти прибудинкових територій, мають бути розподілені між кількома об’єктами. Це, зокрема проїзд з вулиці Кравчука до будинків на проспекті Соборності за 15,9 мільйона, проїзд біля будинків №1 і №3 на вулиці Ветеранів (10,25 мільйона), двори на вулиці Декабристів, 25, 27 та Захарова, 5, 7 (12,7 мільйона), вулиці Рівненській, 81-87 (9,8 мільйона), Рівненській, 1, 3, 5 (8,4 мільйона) та інші. У департаменті ЖКГ такі суми коштів пояснюють обсягом запланованих робіт.

«Про заїзд від вулиці Кравчука. Ви заїдьте просто в цей двір, зніміть його і подивіться. Це не просто заїзд в двір, це фактично проїзд від вулиці Кравчука аж до РАГСу. Ви подивіться цю площу і подивіться цей об’єм робіт, що робиться», – пояснює директор департаменту ЖКГ.

Лучани почали виходити на акції проти мільйонних видатків

Витрати на ремонти доріг та дворів під час війни обурюють громадськість. Хтось висловлюється в соцмережах, а дехто і виходить під міську раду. Так, одиночний пікет у вересні під стінами муніципалітету влаштував громадський активіст Сергій Рижков.

Він переконаний, що всі ремонти можуть почекати до кінця війни. У день пікету на сесії міської ради йому не надали можливості висловити свою позицію.

«Бульвар Дружби народів за 50 мільйонів. 50 мільйонів це – дві тисячі дронів-камікадзе. А дві тисячі дронів – це дві тисячі мертвих мо*калів. Може це і більше, але хоча б дві тисячі. А відповідно, це десятки, сотні живих наших пацанів, які живуть в цьому місті і біля нього. Всі сьогодні, хто в Луцьку автомобілем їздить і бачить, як біля «Променя» асфальт знімають. І коли його новий покладуть, то ви їздіть і згадуйте, що ви їздите по чийомусь життю. Кожен метр це – життя», – переконаний Сергій Рижков.

Під час зборів ініціативної групи «Спочатку дрони…» у п'ятницю, 27 жовтня, місцеві активісти та волонтери згуртували лучан, аби ті підтримали заборону капітальних видатків на будівництва доріг та інших непершочергових витрат під час війни. На цю зустріч з'явився і міський голова, якого зустріли не надто привітно. Опісля багатьох питань до мера люди почали скандувати «Ганьба!». 

Наступного разу активісти прийшли пікетувати сесію міськради у вівторок, 31 жовтня, з вимогою скликати круглий стіл та вислухати пропозиції щодо роботи міськради у 2024 році. Того ж дня депутат Волинської обласної ради Андрій Козюра, який нині захищає Україну на фронті, висловив незадоволення тим, як Луцька міська рада розподіляє кошти.

«А ми досі чекаємо дронів, тестованих не в тепличних луцьких умовах, а в бойовій обстановці перевірених дронів FPV, яких за 40 млн. можна було придбати 2500-3000 одиниць, а це щонайменше пів тисячі спаленої техніки ворога і тисячі знищених окупантів», – каже захисник.

^{Андрій Козюра}

Остання акція відбулась 3 листопада біля пам'ятника Тарасу Шевченку. Один з організаторів мирних зібрань Анатолій Котлюк розповів, що зараз вони готують проєкт рішення на наступну сесію міської ради, а для цього учасники мають їх підтримати.

Якщо опиратися на інформацію про ціни на дрони, які наводить волонтер Сергій Рижков, то загалом в дороги та двори Луцька міська влада за півтора року «вклала» майже вісім тисяч дронів-камікадзе.

Нагадаємо, Луцька міська рада на чолі з Ігорем Поліщуком під час війни продовжує покривати схему з орендою славнозвісної котельні на вулиці Карбишева ще на три роки – для міста це коштуватиме понад 100 мільйонів.

У 2016 році, будучи депутатом міської ради, Ігор Поліщук критикував міського голову Миколу Романюка за ситуацію довкола котельні та звинувачував власників у намаганні приватизувати ДКП «Луцьктепло», а за три роки при владі нічого не зробив, аби позбутися цієї залежності від котельні.

Проте вже у 2023 році, під час повномасштабного вторгнення, коли військові як ніколи потребують допомоги, мер Луцька заявляє, що міська рада змушена платити приватним власникам котельні шалені суми за оренду.