Заява ініціативної групи з дерусифікації Волині:
«Після сесії Луцької міської ради, яка відбулася 25 травня, з прикрістю мусимо констатувати: Луцька міська рада не дослухалася до наших ініціатив і далі не здійснює практичних кроків, які б пришвидшили дерусифікацію Луцька.
Пояснимо, чому.
1. Ми вимагали увести нових членів у Комісію з впорядкування назв вулиць, щоб активізувати її діяльність та посилити вплив громади на її роботу. Натомість рада не включила жодну з запропонованих осіб (журналісти, політологи, викладачі) – попри те, що одна з постійних комісій ради ОДНОГОЛОСНО підтримала нашу логічно обґрунтовану вимогу. І тепер у Комісію з перейменування входять ТІЛЬКИ чиновники й депутати Луцької міської ради.
2. Ми вимагали не виключати з Комісії представницю Інституту національної пам’яті, заступника голови Волинської регіональної комісії з реабілітації при ОДА Лесю Бондарук, яка є однією з найактивніших учасниць усіх процесів зі змін назв вулиць міста.
Натомість рада затвердила новий склад Комісії, куди не входить Бондарук. Тепер маємо парадоксальну ситуацію — пані Леся входить у склад аналогічних комісій в інших громадах, наприклад, у Рівному, в якому дерусифікація триває швидко і без вагань, але позбавлена права участі у процесах дерусифікації у своєму рідному місті.
3. Ми пропонували не ускладнювати процес дерусифікації створенням робочої групи, яка б готувала пропозиції для Комісії, бо знали про сумнівний досвід попередньої роботи такої комісії.
Система, коли робоча група пропонує рішення, Комісія розглядає і затверджує і подає на розгляд сесії — це зайва надбудова. Саме такий варіант сьогодні узаконили депутати.
При цьому склад робочої групи, утвореної міським головою, – більш ніж сумнівний з точки зору ефективності та прозорості роботи. У ній із 11 членів - 5 працівники мерії профільних структур, троє інших, які працюють за згодою, — це декан географічного факультету, історик та архівіст. При цьому інший історик, журналіст і директор музею уже відмовилися працювати у групі, залишилося восьмеро.
Тобто, в усій громіздкій структурі дерусифікації (Робоча група і Комісія - 17 осіб) є тільки 1 (один) історик, 1 (один) архівіст, а ще 1 (один) краєзнавець, який очолює профільний відділ мерії. Не применшуючи повноважень і здібностей решти, але тільки троє із 17 осіб можуть фахово пропонувати, наприклад, нові назви кцпських чи кцпізованих вулиць.
4. «Вишенька на торті»: міська рада на сесії 25 травня не відважилася навіть на те, щоб перейменувати Комісію з впорядкування назв вулиць міста на Комісію з дерусифікації. Водночас частина депутатів героїчно проголосувала за політичне звернення щодо Медведчука та Порошенка.
Ми два місяці «оббивали пороги» мерії з єдиною метою: пришвидшити дерусифікацію громадського простору міста і залучити до цього процесу активних і компетентних лучан. Не вийшло.
Луцька міська рада виявилася не готовою працювати відкрито і слухати активну громадськість у справі дерусифікації міста.
Що є причиною цього – потаємна любов до світлого комуністичного минулого, містечкові «наполеонівські» амбіції в стилі «нам тут ніхто не указ», банальна некомпетентність чи прикра помилка – нехай вирішує кожен.
Ми також вдячні тим депутатам, а подекуди — цілим фракціям Луцької міськради, які підтримували нас, а часто, під час зустрічей, пропонували власні ідеї та висловлювали зауваження.
Більшість у міськради та мер взяли відповідальність на себе у позбавленні нашої громади слідів імперського минулого. Ми щиро зичимо їм завзяття та здорового глузду у цій роботі, пильно стежитимемо за нею. Наша ініціативна група не погоджується з тим темпом дерусифікації, який демонструє влада міста.
Від початку активних воєнних дій за понад як 3 місяці фактично не зроблено НІЧОГО. Рішення щодо декомунізації Меморіалу чи перейменування 5 комуністичних вулиць були прийняті лише після наших «поштовхів» та нагадувань, до цього ці питання не були актуальні нікому».
Коментарів немає
Залишити коментар