Як діти з Харківщини, які пережили окупацію, оздоровлюються на Волині

  • Головна
  • ВІДЕО
  • Як діти з Харківщини, які пережили окупацію, оздоровлюються на Волині
image
Назар Тарадюк / 15.06.2023 / 0 Коментарів

На Волині запрацювала перша зміна в таборі, де відпочиваються та оздоровлюються діти з Харківської області. 

Як розповів Insider Media волонтер та посадовець ОВА Нараз Романюк, табір діє на території Луцького району, а ініціатором його відкриття стали благодійний фонд "Шведський центр допомоги" та небайдужі громадяни Швеції, які й допомагають діяльності.

Наразі, за його словами, в таборі оздоровлюються близтко 60 дітей з населенних пунктів Харківщини, які перебували під окупацією або межували з зоною бойових дій. З ними вже зустрічався голова Волинської ОВА Юрій Погуляйко, який побажав дітям гарного відпочинку та мирного неба. 

"Схід і Захід разом", - сказав він.

Керівник благодійного фонду "Шведський центр допомоги" Сергій Порохнавець  розповів  Суспільному, що перебування дітей у таборі оплачують благодійники з-за кордону.

 

 

"Вся ідея, ініціатива, фінансування це шведський центр допомоги разом з нашими партнерами зі Швеції та США. Заїздів плануємо 12: спочатку думали, що це буде тільки влітку, але вже бачимо, що будуть вже певні перерви, бо не всі можуть доїжджати, то напевно ввійдемо ще в вересень", – каже керівник фонду.

Загалом планують оздоровити, додав Сергій Порохнавець, півтори тисячі дітей із прифронтових територій.

Одинадцятирічні Таїсія Білик та Олександра Виноградова приїхали з Ізюма Харківської області. Школярки пригадали, як жили в окупації.

"Ми не хотіли залишати дім. Ми ховалися в погребі. Було страшно. Моя родина вдома і я за них переживаю", – сказала Таїсія Білик.

Школярка Олександра Виноградова розповіла, що в окупації жилося непросто: ні інтернету, ні зв'язку не було, навчання не проводили.

"Вони в нас жили навпроти будинку, вони в нас на вулиці в десяти будинках жили. Коли Україна зайшла, стало тихо, ми боялися цієї тиші, ми звикли, що гепало. Раніше всі люди на багатті готували, а зараз і на газу і на електриці. Мрію, щоб війна закінчилася", – каже дівчина.

Харчують дітей в їдальні табору. Нині готують обід на 120 людей, – розповідає харків’янка Ольга Сиромятникова. Жінка живе тут від початку повномасштабної війни.

"На сніданок був чай, млинці зі згущонкою, десертики різні, яєчня з овочами, на обід буде суп з фрикадельками, макарони з м’яском. Вони їдять все, навіть з добавкою", – каже переселенка.

Щодня для дітей організовують творчі майстеркласи, тематичні вечори та спортивні ігри на вулиці.

Як розповіла педагогиня Людмила Поплавська, у таборі веде групу дітей 3-7 років. Під час занять до обіду діти самостійно виготовляють різні вироби з допомогою вчителів-вихователів. Каже: після обіду – загальнотабірна гра для дітей різної вікової групи, біблійські уроки та час біля вогнища.

"Ми приїхали з міста Харків. Це в нас недільна школа, ми взяли діток з собою, це дітки наших наставників. Зараз ми робимо поробки, потім буде спорт і буде музика", – сказала жінка.

Хоч і діти знаходяться далеко від дому, їм потрібне як спілкування між однолітками, так і тепла, дружня й спокійна атмосфера, – зазначила координаторка табору Анастасія Щеглова.

"Вчора в нас дощило і ми вирішили показати дітям мультик. Але під час показу я почала помічати, як діти при великих гучних звуках деякі лякалися. Їм важко, і батькам важко відпускати, бо вони хвилюються, бо це дуже далеко", – говорить координаторка.

Привіз дітей на відпочинок до шведського табору волонтер із Харкова Яків Сиромятников. Каже: коли розвозив допомогу людям, то розповів батькам про можливість відправити їхніх дітей у цей табір на Волині.

"З першого дня ми працюємо зі шведським центром допомоги, який знаходиться тут. Приїжджаємо машинами, вантажимося і роздаємо допомогу на Ізюмському напрямку, на Куп’янському", – сказав волонтер.

Зі слів волонтери, і 60 школярів – орієнтовно десятеро приїхали з Ізюма, до 20 дітей із Харківської області й решта з самого міста Харків. Окрім навчання й розваг, у таборі забезпечили роботу медичної сестри, і в разі необхідності дітей лікуватимуть у місцевій клініці, з котрою уклали договір.

Коментарів немає

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована. Обов’язкові поля позначені *