Стало відомо про одинадцятьох загиблих захисників з Волині: Олега Пронцевича, Володимира Мірчука, Петра Ковальчука, Віктора Яручика, Володимира Пруса, Івана Євпака, Степана Остапуся, Ігора Куничника, Бориса Русила, Юрія Березовського та Володимира Стасюка.
Про це повідомляють і
Юрій Березовський
Експертиза ДНК підтвердила загибель мешканця Нововолинська Юрія Березовського.
З вересня 2024 року він вважався безвісти зниклим. Після проведених експертиз визнаний загиблим 22 вересня 2024 року на Донеччині. Військовослужбовцю було 25 років.
Володимир Стасюк
В Олицькій громаді пвідомили про загибель 32-річного солдата Володимира Стасюка.
Захисник загинув внаслідок штурмових дій російської армії поблизу населеного пункту Новоолександрівка, Донецької області. Він отримав уламкове поранення несумісне з життям.
Володимир Стасюк був жителем села Дерно. Служив гранатометником. Про чин прощання та поховання бійця повідомлять згодом.
Олег Пронцевич
Лучанину Олегу Пронцевичу було 33 роки, він захищав Україну з перших днів повномасштабної війни, був командиром відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів єгерського батальйону, повідомили у міськраді.
Молодший сержант загинув 8 квітня 2025 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Покровськ Донецької області. У Олега Пронцевича залишилися дружина, батьки, четверо братів і сестра.
Володимир Мірчук
У Рожищенській громаді оголосили триденну жалобу, там отримали підтвердження про загибель 53-річного військовослужбовця з села Єлизаветин Володимира Мірчука, якого вважали зниклим безвісти
Волинянин поліг 23 квітня 2024 року під час виконання бойового завдання неподалік населеного пункту Очеретине Донецької області. Дату і місце прощання з Володимиром Мірчуком сповістять додатково.
Петро Ковальчук
11 та 12 квітня на території Голобської громади оголошено Днями жалоби у зв'язку із загибеллю військовослужбовця Петра Ковальчука. Волинянина з лютого цього року вважали зниклим безвісти.
Боєць був на війні з перших днів повномасштабного вторгнення, служив на посаді водія мінометного взводу. Петро Ковальчук загинув у результаті удару російської керованої авіаційної бомби в Торецьку Донецької області.
Віктор Яручик
Гранатометнику стрілецького батальйону Віктору Яручику було 48 років. Він отримав несумісні з життям поранення в результаті скиду з БпЛА 20 жовтня 2024 року в районі населеного пункту Торецьк Бахмутського району Донецької області.
Володимир Прус
Горохівська громада повідомила про загибель Володимира Пруса, захисника України, який з жовтня 2024 року вважався безвісти зниклим.
Володимир героїчно віддав своє життя у Волноваському районі Донецької області, захищаючи Батьківщину від ворога. Він був справжнім патріотом, мужньою та доброю людиною, яку поважали всі, хто його знав. Його відданість своїй країні, щирість та готовність до самопожертви назавжди залишаться в нашій пам'яті.
«Висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким та побратимам загиблого. Поділяємо ваш біль і сумуємо разом з вами. Вічна пам'ять та слава Герою!» – йдеться у дописі.
Про час та дату прощання з Володимиром буде повідомлять додатково.
Іван Євпак
У зоні бойових дій помер захисник з Волині, житель села Вічині Іван Степанович Євпак, 1982 року народження.
Про це повідомили у Доросинівській громаді.
Солдат військової служби по мобілізації помер 10 квітня 2025 року в районі населеного пункту Покровськ, Покровського району, Донецької області.
«Висловлюємо щирі співчуття сім’ї, близьким, друзям та побратимам. Вічна пам'ять і слава Герою», - йдеться у дописі.
На території громади оголошена триденна жалоба з 12 - 14 квітня 2025 року
Про чин похорону Героя повідомимо згодом.
Степан Остапусь
У суботу, 12 квітня, в лікарні міста Рівне перестало битися серце Захисника з Волині Степана Остапуся, 1968 року народження. Жителя села Гряди.
Про це повідомили у Нововолинській міській раді.
12 квітня, «на щиті» в рідну громаду повернулися Герої Юрій Березовський та Степан Остапусь.
Ігор Куничник
47-річному захиснику з Волині Ігорю Куничнику просять посмертно присвоїти звання Героя України.
Відповідну петицію на сайті Президента України зареєструвала донька воїна Тетяна Куничник.
Ігор Куничник народився у сім‘ї Семена та Ольги Куничників 5 грудня 1976 року у селі Броди Волинської області Ковельського району. Після закінчення школи з досягненням повноліття пішов на строкову службу. Служив у внутрішніх військах у тодішньому Дніпропетровську.
Після «строчки» підписав контракт і певний час служив у Луцьку. Коли Ігор Куничник у 2003 році одружився з моєю мамою вони оселились у Бродах із батьками. У 2006 році у них з‘явилась донька. Був період, коли захисник працював у лісі, але звільнився тому почав їздити за кордон.
Війна застала Ігоря Куничника в Польщі. Не роздумуючи та не слухаючи рідних, він повернувся на Батьківщину. 10 липня 2023 року до нього приїхали працівники військкомату і вручили повістку. Він не відмовився. Пройшов медогляд і уже 11 липня 2023 року поїхав на навчання.
Весь цей час служив на Харківському напрямку. Спочатку був у піхоті. Проявив себе як відповідальний і свідомий військовий. У грудні 2023 року отримав поранення в руку витягуючи побратимів з-під завалів під час обстрілів тож на трішки його відпустили додому. а 14 січня уже вибув назад у свою військову частину.
Трохи згодом Ігоря Куничника відправили на навчання у Кам’янець-Подільський, після чого став інженером-сапером. Працював на розміновуванні на Харківщині, але вже в іншому населеному пункті. Там також поводився як людина з великим, добрим серцем. Пізніше йому повідомили, що його переводять у штурмовики. Десять днів тривало навчання і 13 жовтня закінчилося.
А о 9 ранку 16 жовтня приїхали з військкомату і повідомили, що у вівторок, 15 жовтня, Ігор загинув під час виконання бойового завдання.
«Почуття змішалися в один суцільний клубок. Серце рвалося на шматки, а треба було ще дочекатися, коли батька доправлять додому», - написала донька захисника.
19 жовтня траурний кортеж прибув до дому Куничників. Востаннє ночував герой у власній оселі, востаннє цілували його бездиханне тіло рідні і близькі.
Борис Русило
11 квітня обірвалося життя 42-річного рятувальника з Волині Бориса Русила.
Про це повідомили в ГУ ДСНС Волині.
Головний майстер-сержант служби цивільного захисту Борис Русило проходив службу у 8 державній пожежно-рятувальній частині м. Каменя-Каширського.
До цього служив у Державній прикордонній службі України, був учасником бойових дій.
8 квітня Бориса Володимировича госпіталізували до лікарні, де 11 квітня, він помер. Йому було 42 роки.
У рятувальника залишилась дружина та двоє дітей.
Коментарів немає
Залишити коментар