Завантаження...

Ліцензія на градус. Скільки на Волині коштує легальний бізнес на алкоголі

image
Еля Коротинська / 22.09.2021 / 5 Коментарів

Чи вигідно займатись виробництвом та продажем алкоголю? Вочевидь так, адже попит є постійно. Журналісти «Інсайдер Медіа» спробували розібратись у тому скільки коштує цей бізнес, які надходження до бюджету сплачує виробник, продавець і власне – сам покупець. А ще – хто курує цю галузь і хто є монополістом на ринку алкогольної продукції в області.

За усіма роз'ясненнями ми попрямували в управління контролю за підакцизними товарами ДФС у Волинській області, яке вже добрий десяток років очолює Наталія Єлова. Людина - повз якої в спиртогорілчаній галузі Волині і «миша не прошмигне».

За її словами у галузі обігу підакцизних товарів усе «зав'язано» на ліцензіях. Їх є декілька видів в залежності від виду діяльності та, власне, самої продукції.

ЛІЦЕНЗІЇ НА РОЗДРІБНУ ТОРГІВЛЮ АЛКОГОЛЕМ І ТЮТЮНОМ

Ліцензія на роздрібний продаж алкоголю у місті коштує 8000 грн на рік, або 2000 грн у квартал.  Для точок торгівлі у селі – 500 грн/рік, або 125 грн/квартал.

«Суми смішні. Взяв ліцензію, купив касовий аппарат, прийшли, дали нам документи і все. Часто в селах їжджу по районах і як чую що кажуть: «О! Ліцензія коштує 30 000 грн...» Яких 30 тисяч? Якщо ми говоримо про роздріб, то ліцензія на продаж алкоголю в місті коштує 8000 грн, але можна платити поквартально – 2000 грн. А в селі на рік коштує 500 грн, а в квартал – 125 грн. На мою думку ця сума має бути градована, бо ж є різниця – місто Берестечко, чи Устилуг, чи Луцьк, чи Київ або Харків. Але прийняте таке положення: є статус міста – платіть 8000 грн, а в селі – 500 грн», - розповідає Наталія Єлова.

Начальниця управління рекомендує брати ліцензію на рік і платити поквартально. Адже якщо перевірка чи поліція виявить якесь порушення (продаж неповнолітнім чи неповнолітньою особою), то ліцензію анулюють, а кошти не повернуть.

Також управління видає ліцензії на продаж тютюнових виробів. У місті такий дозвіл надається на рік і коштує 2000 грн, або 500 грн у квартал. В селі – 250 грн/рік, або 62,5 грн/квартал. Сюди входить торгівля сигаретами, айкосами і кальянами.

Загалом в області діє 3138 суб'єктів господарювання, які здійснюють роздрібну реалізацію алкогольної продукції, а на продаж тютюнових виробів підприємцям видано 2395 ліцензій. Для отримання такої ліцензії на право роздрібної торгівлі необхідно написати заяву з реєстраційними даними юрособи або ФОП, подати довідку про надходження коштів платіжкою з банку і свідоцтво про реєстрацію касового апарату.

«Всі ті суми йдуть в місцевий бюджет. Маючи платіжку і свідоцтво на касовий апарат ліцензію видають протягом 10 днів, однак можуть зробити і швидше. Про терміни спливання дії ліцензії податківці нагадують суб'єкту окремим листом, що тоді-то треба зробити проплату інакше вона буде призупинена. Окремо її анульовувати немає потреби. Якщо ще протягом місяця підприємець не сплатив – тоді вже ліцензію анульовують. Вона автоматично продовжується поки не закінчиться рік. На наступний рік треба брати другу ліцензію», - пояснює податківець.

НАДХОДЖЕННЯ ДО БЮДЖЕТУ З РОЗДРІБНОЇ ТОРГІВЛІ АЛКОГОЛЕМ І ТЮТЮНОМ (акциз, ліцензії, податки)

Цьогоріч від сплати за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами до бюджету області надійшло 10 718 000 грн.

Окрім цього, за січень-серпень у Волинській області до місцевих бюджетів надійшло 42 326 200 грн акцизного податку з роздрібного продажу  алкогольних напоїв. А це на 15 662 000 грн більше, ніж за аналогічний період торік. У 2020 році за 8 місяців місцеві бюджети отримали всього 26 млн грн акцизного податку. За словами Наталії Єлової основна причина – несприятливий період через карантин. 

Найбільші платники акцизного податку з роздрібної торгівлі алкоголем і тютюном

Однак тут варто зауважити, що оптовики цей податок не сплачують, сплачує – кінцевий споживач.

Наталія Єлова каже, що кожна цифра під її контролем і показує свій «мудрий зошит»:

«Я тут відображаю кожен день, що і де в нас тут робиться. Треба тримати руку на пульсі. І ми бачимо скільки у нас іде мільйонів. Наприклад 2021 рік: січень – 11 мільйонів, скромний лютий – 9 мільйонів, березень 11 мільйонів, 10… 12 мільйонів в червні, 12 мільйонів в липні, 14 мільйонів в серпні. Це – місцевий податок. Ці цифри про себе говорять. Нехай і 5%, але люди стараються добросовісно платити», - розповідає Наталія Єлова.

ОПТОВА ТОРГІВЛЯ АЛКОГОЛЕМ

«В нас ще є ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами, які видаються на 5 років і оплата здійснюється щорічно по 500 тисяч гривень. Хто в нас з найбільших платників - в першу чергу хочу назвати 2 серйозних оптовики. Це – «Міжрегіональні ресурси», які ведуть бізнес з давніх-давен, ще в 90-ті роки коли я ще на заводі працювала, вони вже були. Другий -  підприємець Курілін. Він працює на ринку років 10-11. Дуже порядна людина, колишній офіцер, в нього все побудовано чітко, правильно і ясно, як у питаннях роботи, так і в питаннях відповідальності», - каже начальниця управління  контролю за підакцизними товарами.

Як розповіла Наталія Єлова, до місцевих бюджетів від сплати за ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами на 1.09.2021 року надійшло 5 066 240 грн.

Для отримання ліцензії на оптову торгівлю алкогольними напоями подається лише заява і квитанція про сплату 500 000 грн за надання такого дозволу. Після цього суб'єкти господарювання повинні знайти місця для облаштування складу і надіслати у департамент в Києві копію ліцензії та заяву про внесення місць для зберігання великих партій алкоголю. До усього пакету документів необхідно також докласти договір оренди або права власності на приміщення, де вони будуть зберігати свою продукцію.

«Ми маємо спеціальний реєстр таких суб'єктів господарювання і контролюємо їхню діяльністю. Таких підприємств у нас в області є 13 – багато місцевих, і є декілька фірм, які зареєстровані в інших містах та областях, але мають тут склади для зберігання продукції. Більше 5 мільйонів гривень зароблено тими скромними підприємцями, а це становить виконання на 126% по київських індикативах», - уточнює посадовиця.

ЛІЦЕНЗІЇ НА ВИРОБНИЦТВО АЛКОГОЛЮ

Виявляється, однією з найдешевших є ліцензія на виробництво алкоголю. Однак отримати її вкрай важко. Від плати за ліцензії на виробництво алкоголю і тютюнових виробів до бюджету надійшло майже 4 000 гривень.

«Чому 4000 грн? Тому що ліцензію на виробництво видає Київ на 5 років. Наш департамент ДПС України. Коштує ліцензія на виробництво спирту етилового, коньячного, плодового і т.д. - 780 грн на виробництво – 780 грн. Ці кошти йдуть до державного бюджету. А дорога ліцензія – на опт (оптова торгівля). Ви візьмете ліцензію на виробництво, але якщо ви не візьмете ліцензію на опт, то ви не зможете продавати. Хіба поставите біля себе роздрібний магазин і візьмете роздрібну ліцензію і будете продавати отак», - розповідає Наталія Єлова.

Тож фактично ліцензія на виробництво алкогольних напоїв недорога. Проте досить складно її отримати, адже в першу чергу треба зробити низку підготовчих робіт, аби Держстандарт видав атестат виробництва.

«Ми даємо довідку про обстеження об'єкту, пожежники, Держпродспоживслужба, усі перевіряють, щоб було безпечне виробництво і безпечний продукт. Коли вони вже отримають ці документи на виробництво – вони вносять місця на зберігання. Це дуже серйозна відповідальність, якщо не внесені місця для зберігання - акцизні склади. А ми тільки отримуємо виробництво – виставляємо свої податкові пости», - пояснює очільниця управління.

За її словами, на кожному суб'єкті, який має ліцензію на виробництво алкогольної продукції стоїть податковий пост. Працівники податкової служби перебувають на підприємствах цілодобово і ведуть повний контроль над процесами поставки/відвантаження продукції.

«Ніяка сировина не в'їде, поки податковий інспектор не перевірить, що це в'їжджає. Поки не поставить штамп «В'їзд дозволяю». Він за це відповідає. Так само він стоїть при погрузці – дивиться, що завантажують в машину. Якщо немає розбіжностей – ставить штамп «Виїзд дозволяю». А по дорозі, якщо товарно-транспортна накладна не відмічена податковою – зупиняють, фіксують і з ними вже працюють інші відповідні органи. Податківець і приймає, і відправляє – така наша участь у цьому», - запевняє Наталія Єлова.

Як розповіли в управлінні, нині в області діє 3 виробники спиртогорілчаних виробів.

«У нас виробники це в основному – виробники спирту. Луцький спиртогорілчаний завод, який входив у ДП «Укрспирт», зараз не працює. Взагалі не працює. Його купили, приватизували, триває переоформлення документів і виготовлення нових ліцензій. Ця процедура займе місяців 2. Я ще не знаю, чи він буде на обліку в нас, чи скоріше всього буде на обліку у великих платниках у Львові. Але місцеві податки він сплачуватиме тут», - каже фахівчиня.

Другим серйозним підприємством-виробником, вона називає «Біо ПЕК». Наталія Єлова каже, що його лучани часто згадують в негативному сенсі.

«Але це не все так. Вони мають ліцензію на виробництво біоетанолу, але поки не виготовляють.  Це теж підакцизна продукція, яка готується на експорт. Але зараз виробляють продукцію більш хімічного призначення, яке йде до лако-фарбової промисловості – сольвент, сольвентол і т.д. Це теж підлягає ліцензуванню і відноситься до алкогольної продукції, тому що біоетанол це спирт», - розповідає Наталія Єлова.

 А от щодо «Павлівського пивзаводу», то окрім хмільного напою тут також кілька років тому презентували нову лінію виробництва алкогольного напою на основі зернового дистиляту «Павлівський пивний дар». Однак вони ще не вийшли на рівень масштабного виробництва і лише вдосконалюють продукт.

«Павлівський пивзавод» - хороше підприємство, але трохи воно втратило ринок коли почались події на півдні. Протягом 2020-2021 років ТОВ «Павлівський пивзавод» акцизний податок не сплачував оскільки виробництво було ще неналагоджене. Тому використовує для виробництва марки, які були ще придбані у 2018 році. Ця продукція обов'язково маркується. І от коли отримав завод марки - тоді він сплачував акцизний податок за кожну пляшку. Ця сума вийшла 339 тисяч гривень у 2018 році. Зараз вони працюють над вдосконаленням, там люди завзяті, добросовісні. Думаю ми будемо мати в області хороший напій», - зауважила Наталія Єлова.

ЛІЦЕНЗІЇ НА ВИРОБНИЦТВО ПИВА – БРОВАРНІ І БІЗНЕС НА ХМЕЛІ

Загалом на території області зареєстровано всього 5 виробників пива. Це - «Павлівський пивзавод», який називають «ветераном галузі», товариство «Земан», якому нові інвестори дали «друге дихання», ТОВ «Май Крафт», яке виготовляє хмільні напої під брендом «LUCHAN», ТОВ «ЄвроАльянсЛуцьк» («Карабас-Барабас») і підприємець Микола Нерода, який свого часу реанімував «Аверс-Бровар».

Виробництво та продаж пива на сьогодні також підлягає обов'язковому ліцензуванню. Однак, усе залежить від обсягів. Оптова торгівля виробнику обійдеться так само у 500 тис. грн/рік за ліцензію, однак якщо броварня невелика і підприємець виготовляє та реалізує до 3000 гектолітрів пива на рік  – коштує ліцензія всього 30 тис. грн/рік. 

«В минулому році прийняли поправку, що все залежить від об'ємів. Якщо цей завод виробляє менше, ніж 3000 гектолітрів на рік, то він платить не 500 тисяч гривень, а платить 30 тисяч гривень. У нас 2 таких виробника це Володимир Миколайович Романюк – фірма «ЄвроАльянсЛуцьк», або «Карабас-Барабас» як ще знають. Вони мають ліцензію на опт оскільки постачають пиво у кілька своїх барів і платять 30 000 грн. І платить «Крафтове пиво». До речі «Май Крафт» почали тільки в цьому році працювати і скажу дуже успішно – вони сплачують гарні податки. У них велика мережа, здається тільки по місту 25 ліцензій і в області ще є. Ми ходили подивились, бо було цікаво, як вони працюють. Я, хоч і «виробничник», бо працювала на виробництві, але для мене теж було цікаво, чим відрізняється крафтове виробництво від масштабного. Дуже чистеньке виробництво і гарно все продумано, виробляють дуже смачне пиво. Позитивні люди і ніколи не замітила, щоб вони хотіли десь схитрити і не заплатити», - розповідає Наталія Єлова.

Усі 5 виробників пива разом сплатили до загального фонду державного бюджету за січень-серпень 2021 року з виробленого та реалізованого пива 9 169 000 грн акцизного податку.

«Це на 780 тисяч гривень більше, ніж у попередньому році. Не дивлячись на такі всі несприятливі умови для бізнесу - вони працюють і нарощують надходження. Той, хто має бажання – не шукає причини не працювати», - переконана очільниця управління контролю за підакцизними товарами.

Основним бюджетонаповнюючими підприємствами є ТОВ «Земан» (6 576 000 грн) і «Павлівський пивзавод» (2 183 700 грн). Ці підприємства сплачують 97% від загальної суми. В січні-серпні вони заплатити 8,76 млн грн акцизного податку з виробленого і реалізованого пива.

«Земан» робить багато на інші області, пиво тривалого зберігання, пляшкове. «Павлівський пивзавод» більше працює на бари і ресторани. Збільшуються надходження в сезон – з квітня по жовтень. Деякі підприємства закриваються на зимовий період. Але загалом усі 5 виробників разом виробили продукції - 297,39 тисяч далл», - наголосила Наталія Єлова.

 

КРАФТОВЕ ВИРОБНИЦТВО

Крафт – це виробництво невеликої кількості продукту на малих потужностях. На Волині, на жаль, такий вид діяльності у сфері виготовлення алкогольної продукції не є розвинутим. А радше, через відсутність окремого закону про крафтове виробництво – перебуває в тіні. Як пояснили в управлінні контролю за підакцизними товарами, такий вид діяльності підпадає під ту ж нормативну базу, якою користуються усі виробники алкогольних напоїв. Єдиний легальний шлях – розробити власну рецептуру по ТУ, зареєструвати її в Держпродспоживслужбі і отримати ліцензію на виробництво, а також ліцензію для оптової торгівлі об'ємами до 3000 гектолітрів. А це – 780+30000 грн на рік.

«Бари, які популяризують крафтові наливки власного виробництва – не мають права їх виготовляти і реалізовувати. Багато є. В різних закладах такий вид продукції можуть називати «коктейль». Але це має бути технологічна карта, затверджена з печаткою і коктейль виробляється при вас. Він може бути 12-16% об. Вони виготовили – ви випили. А оце що продають 3-літровими слоїками, це – незаконно. За такі речі ми штрафуємо і вилучаємо всю продукцію. Штраф – 85 тисяч гривень. Вони грубо це роблять на самогонці чи на спирту. Добавляють витяжки з клюкви, вишні чи малини. Але це поза межами правового поля», - каже Наталія Єлова.

Очільниця управління переконує, що таке виробництво дуже небезпечне. Мовляв, є порядні виробники, а є і такі, які тільки і думають про надприбутки, а не про здоров'я людей. Тому можуть використовувати не тільки неякісний самогон, а й технічний, і навіть не зерновий спирт. За словами жінки, часто спирт денатурують хімічними речовинами, а це - отрута для людей.

«Якщо і приймуть цей закон про самогоноваріння, це ж не тільки буде крафтове виробництво. Ви їм тільки-но дайте дозвіл, то такі переплюнуть усі заводські виробництва. Тим більше, щоб продавати по 50-100 грам на розлив необхідно ще один документ. Маючи на руках ліцензію, підприємець має звернутись з заявою в Держпродспоживслужбу і включити свій об'єкт в перелік підприємств ресторанного господарства, які колись називали закладами громадського харчування. Якщо немає цієї довідки про включення в перелік – ми їх штрафуємо», - пояснює Наталія Єлова.

*****

Отож, поки у вашу чарку чи келих потрапить напій, на нього видають 3 ліцензії: при виробництві, під час оптової реалізації та для роздрібної торгівлі. Фактично на кожній пляшці вказано акцизний збір, який сплачуєте безпосередньо ви. Однак, усі виробники та дистриб'ютори у вартість будь-якого алкогольного напою вже закладають витрати на отримання ліцензії та сплати податків під час реалізації. І це ще не враховуючи транспортні витрати, логістику, рекламу та брендинг продукції. Усі ці процеси проходять через управління контролю за підакцизними товарами і, власне, – через Наталію Єлову. Тож тепер стає зрозуміло, чому пляшка горілки 0,5 «з заводу» вартує 35 грн, коли мінімальна ціна на прилавку – 95 грн.

Однак це вже тема для нашого наступного матеріалу...

Коментарі (5):

  1. Хай ця пані краще розкаже скільки вона отримує взяток від того що є так званою Мамою цієї галузі. Її вже неодноразово хотіли зловити і посадити. Однак зв'язки. Краще хай розкаже як вона при всіх влада втрималась на такій посаді. Її треба давно гнати цю навоч.

    1. Знову переконуюсь, що пані Наталія прекрасна жінка, яка дуже багато знає, може розповісти і поянити. Чудовий керівник і фахівець! Так тримати!!!

  2. Знаю цю жінку, як професіонала своєї справи. Потрібно мати неаби які нерви, щоб працювати стільки років на цій посаді. Справедлива і впевнена у собі, хай Вам усе вдається.

  3. Наталія Єлова досить розумна, впевнена і порядна жінка. Вона завжи розповідає про кожні зміни в законодавстві. Фахівець найвищої категорії у своїй роботі.

  4. Дякую, пані Наталії за цікаву інформацію та роз'яснення законодавства. Вкотре переконують в її компетентності. Саме такі професіонали потрібні в наших держустановах, і не тільки.

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована. Обов’язкові поля позначені *