Дослідницька компанія Gradus Research опублікувала дані опитування, проведеного серед громадян віком 18-64 років, які мають дітей до 18 років. Пишуть
– 75% опитаних батьків спостерігали посттравматичний синдром у дітей. Це дуже високий показник. Хоча дітей, які реально пережили вплив бойових дій, набагато менше. Однак діти максимально чутливі до стану дорослих, які їх оточують, – зазначила засновниця і СЕО Gradus Research Євгенія Близнюк.
За її словами, засмучені батьки або бабусі з дідусями роблять не менший вплив на погіршення психологічного стану дитини, ніж об’єктивні події в країні. Тому, як кажуть у літаках, спочатку потрібно надіти захисну маску на себе, а потім на дитину.
Найпоширеніший симптом, за словами Євгенії Близнюк, так звані емоційні гойдалки, коли настрій швидко і без зовнішніх причин коливається від дуже хорошого до дуже поганого і навпаки.
Також, кожна п’ята дитина має порушення сну, у кожної десятої – проблеми зі спілкуванням, нічні кошмари і погіршення пам’яті.
Психологи рекомендують розмовляти з дітьми на тему війни, даючи назви явищам і обговорюючи причини тих чи інших дій. Дві третини батьків мали пряму розмову з дитиною про війну.
Решта вважають своїх дітей або занадто малими для такої розмови (частіше це стосується дітей молодше 9 років) або вже дорослими, тобто такими, які все розуміють (це частіше стосується дітей старше 14 років).
Чверть дітей потребувала медичної допомоги після початку агресії. З них 40% не змогли цю допомогу отримати через відсутність потрібного лікаря або лікарні поруч. Нестача психологічної підтримки – одна з головних потреб, які ідентифікують українські батьки.
Але такого, чого б діти гостро потребували і жодним чином не могли отримати, у 79% респондентів не було.
Переважна більшість українців шкільного віку продовжують навчання в школі дистанційно. Однак, на думку 66% опитаних батьків, якість навчального процесу значно погіршилася. Налагодження навчального процесу – найбільша потреба українських дітей, на думку респондентів. За нею слідує потреба в одязі/взутті та навчальному приладді.
Більше половини опитаних заявили, що наразі не працюють, грошові надходження в сімейні бюджети впали. Більше половини (55%) респондентів залишилися в місці постійного проживання.
Однак цей показник значно коливається по регіонах: на Заході України залишилося вдома 77%, на Сході – лише 25% опитаних.
За оцінками ЮНІСЕФ, в цілому половина з 7,5 млн українських дітей була змушена покинути звичне життя, а 2 млн виїхали за межі України – це наймасовіше переміщення неповнолітніх через військові дії з часів Другої світової.
Діти завжди були в центрі зусиль і сподівань українців. Найкраще життя для них – один з головних мотиваторів для наших земляків, який дозволяє українцям виносити всі кризи і будувати майбутнє.
Про це говорили дослідження, проведені Gradus Research влітку 2021 року, до 30-річчя Незалежності України, коли темою опитування було, про що мріють українці для себе і своїх дітей. Однак війна докорінно змінила контекст досліджень.
Опитування було проведено дослідницькою компанією Gradus Research методом самозаповнення анкети в мобільному додатку. Онлайн-панель Gradus відображає структуру населення міст з кількістю жителів понад 50 тис. віком 18-60 років за статтю, віком, розміром населеного пункту і регіону. Період проведення – 26 квітня-27 квітня 2022 року. Опитано 784 респондентів, які мають дітей (до 18 років), загальна кількість дітей, охоплених опитуванням, 1 179.
Коментарів немає
Залишити коментар