Двох братиків з Одещини Володю та Якова з-під завалів дістали сусіди. 1 липня у їхній дім прилетіла російська ракета. Мама та вітчим загинули одразу. Діти дивом вижили, хоча й сильно постраждали.
8-річному Якову дісталося найбільше. Уламок потрапив в шию. Аби дитина не загинула від кровотечі, рятувальники перетиснули йому судину. Однак кисневе голодування спровокувало інсульт. Як наслідок — Якову знерухомило ліву частину. Права рука у нього не рухалася через перелом плеча.
Старший 14-річний Володя отримав черепно-мозкову травму, численні поранення обличчя та перелом променевої кістки правої руки.
Поранених дітей спершу доправили до реанімації місцевої лікарні на Одещині, а місяць тому евакуаційним потягом транспортували до нашої Лікарні Святого Миколая Першого медоб’єднання Львова. І якщо стан Володі на той час уже був стабільним, за життя Якова команді відділення інтенсивної терапії та анестезіології на чолі з Яремою Безніско та Романом Корнієнком довелося поборотися. Потім приєдналися нейрохірурги під керівництвом Михайла Ловги.
Також увесь цей час, включаючи реанімацію, з Яковом працювали реабілітологи на чолі з фізичним терапевтом Сергієм Худою. Завдяки цьому хлопчик уже вчиться ходити і рухати лівою рукою. На правій у нього поки що стоїть апарат зовнішньої фіксації. Володею реабілітологи теж займалися. Зокрема, йому допомагали розробити руку, яка малорухлива після тривалого перебування в гіпсі.
Війна, хоч і забрала у дітей найріднішу людину – маму – все ж не лишила їх покинутими. До хлопчиків з-за кордону приїхала двоюрідна сестра Євгенія. Сьогодні вранці вона забрала їх до Австрії, де вони продовжать реабілітацію. Яків та Володя на прощання сказали: обов’язково повернуться, коли закінчиться війна.
Коментарів немає
Залишити коментар