Психологи наголошують, що психіка дітей молодшого шкільного віку дуже вразлива до критики та похвали. Водночас похвала може бути як корисною, так і шкідливою. Тож потрібно вміти правильно її формулювати, аби вона не призвела до втрати інтересу в навчанні чи хибної мотивації.
Ви не задумувалися, чому, наприклад, банальне «Ти молодець!» уже не діє? До того ж дитячі психологи не радять використовувати цю фразу. Про це та багато інших цікавих фактів читайте далі у статті.
5 типових неправильних фраз та як їх варто замінити
Деякі вирази добре відомі ще з нашого дитинства, коли, хвалячи дитину, обов’язково акцентували на її досягненнях.
Що не так з фразою «Ти молодець!»
Це загальні слова, які переважно не мають під собою конкретного змісту. Якщо часто говорити їх дитині, це може призвести до надмірної самовпевненості або, навпаки, розгубленості. Адже дитина не завжди розуміє, за що саме її хвалять.
Замість неї треба наголошувати на конкретних фактах: «Як швидко ти розв’язав цю складну задачу!», «Який гарний малюнок ти намалювала!», «Ого, класно, що ти здогадався про це!».
«Ти отримуєш лише високі бали!», «Ти – відмінниця/відмінник»
Така похвала накладає на дитину чималий тягар відповідальності. Бо якщо батьки визначили їй певну роль, то вона повинна постійно їй відповідати.
Натомість робіть акцент не на результатах, а на самому процесі, шляху дитини до певних досягнень. Наприклад: «Ти не здався, навіть коли було складно – це дуже круто!», «Мені подобається, як ти уважно і вдумливо написала есе».
«Ти геній у математиці!», «Тобі немає рівних у танцях!»
Якщо ви хвалите дітей за певні риси (розум, наполегливість, витривалість, старанність тощо), вони будуть частіше переживати, щоб не зробити помилку. Наступного разу перед черговою контрольною чи змаганням дитина може подумати: «А що, як я не впораюсь і більше не буду генієм?»
Знову-таки ці фрази варто замінювати на похвалу та захоплення процесом, тим, як дитина долає труднощі: «Ти помітив закономірність – це ознака справжнього дослідника!»
«Ти найрозумніша в класі!», «Ти краще знаєш англійську, ніж…»
Така похвала – табу! У жодному разі не порівнюйте свою дитину з іншими. Адже це шлях до формування невпевненості у собі та низької самооцінки.
Краще говоріть дитині щось на зразок «Я бачу, що ти проявляєш гострий розум у багатьох науках. Це супер!» або «Ти знаєш чимало англійських ідіом, якими володіють носії!»
«Оце я тобою задоволена – нарешті гарна оцінка!», «Якби завжди так!»
Чергове табу! Ці та подібні фрази містять нотки умовної похвали. Тобто дитина підсвідомо розуміє: «Якщо я маю хорошу оцінку, мене хвалять. Якщо у мене погана оцінка, мене не люблять, не сприймають». Це дуже небезпечно для дитячої психіки. Хваліть дітей без жодних умов і вимог.
Коли дитина отримала гарний результат, скажіть, як добре вона працювала: «Вау! Ти сьогодні особливо постарався!», «Ти доклала значних зусиль, щоб скласти цей тест. Ми пишаємось!»
Психологічні тонкощі похвали: що слід враховувати батькам
Пам’ятайте: ваша дитина зчитує найменші нотки вашого ставлення до неї. Тому в похвалі виражайте безумовну любов і прийняття. Важливо, аби дитина розуміла, що ви любите її не за досягнення, а просто тому, що вона є у вашому житті.
Намагайтеся завжди підтримувати дитину та бути на її боці у складних ситуаціях. А проблеми з навчанням можна усунути, знайшовши репетитора, який сподобається вашим дітям. Професійний педагог знає, як замотивувати учня не досягненнями, а живим інтересом та практичною цінністю певної науки.
Коментарів немає
Залишити коментар