Гостем проєкту «Волинський Світанок» став ветеран 20-ї бригади «Любарт» 1-го корпусу НГУ «АЗОВ» Сергій Оласюк з позивним Семпай.
Назар Романюк спілкувався з ним про поранення та реабілітацію, ветеранське ком'юніті, реальні кейси допомоги та майбутнє держави.
Військовослужбовець у цивільному житті був IT-програмістом. У 2023 році на Запорізькому напрямку його група потрапила під удар «Ланцета». Попри важке мінно-вибухове поранення голови, проблеми із зором та слухом, він повернувся у стрій як начальник зв'язку батальйону. Після демобілізації Семпай адаптував свої IT-навички для створення військових технологій та очолив ветеранську організацію на Волині.
«Я в підрозділі «Любарт» фактично з його заснування, з перших днів. Як тільки розпочалось повномасштабне вторгнення, відразу не було навіть питань, що потрібно доєднуватись до якогось військового формування. У мене було багато друзів, які дотичні до національно-патріотичного руху, то набрав їх і доєднався до підрозділу, який ми створили разом.
1 жовтня 2023 року на Запорізькому напрямку, у передмісті Оріхова при виконанні бойового завдання зловив «Ланцет» зі своєю групою. На жаль, двоє моїх побратимів загинуло. Мені дуже сильно повезло вижити. Отримав мінно-вибухову травму голови. Тобто три осколки в голові в мене ще присутні. Їх вже не можна навіть діставати. Вони зі мною будуть до кінця.
Насамперед найважливіше – це підтримка побратимів і дух побратимства взагалі всередині підрозділу. Тому що, коли ти випадаєш зі строю, з бойових порядків, ти не випадаєш з підрозділу. Дух побратимства не дозволяв розкиснути ні на хвилину. Ти розумів, що твої знання потрібні, твій досвід потрібен і ти не маєш права розкисати», – розповідає Семпай.
Більше – у сюжеті.
Коментарів немає
Залишити коментар