На Миколаївщині ЗСУ, волонетри та працівники міськради змогли евакуювати коров'ячу ферму. ФОТО

Українці намагаються врятувати від війни не лише людей, а й тварин. Зокрема, з Миколаївщини у Дрогобич вдалось евакуювати 132 тварини з  розбомбленої коров’ячої ферми. 

Порятунок тварин був дуже непростим. Під час першої спроби загинуло багато худоби та працівник ферми. Але це не відлякало волонтерів. До евакуації ферми були залучені перевізники з Чернігова, Збройні сили України та навіть чиновники з Дрогобича.

Журналісти поспілкувалися з одним із героїв цієї історії – заступником міського голови Дрогобича Андрієм Ковчем.

Сіра зона між ворожими позиціями

Село Українка на Миколаївщині розташоване в сірій зоні між двома ворогуючими позиціями, майже на межі з окупованою Херсонською областю. Наступний населений пункт за ним вже під окупацією росіян, село з протилежної сторони – під контролем ЗСУ. А між ними літають снаряди різного калібру, які зруйнували більшу частину села.

^{Корови масово гинули під час обстрілів Миколаївщини}

Сільськогосподарський виробничий кооператив «Авангард» постійно потерпав від обстрілів. Територія ферми була розбомблена на 80%. До війни тут було 500-600 голів породи «українська червона степова», але велика частина їх загинула, тож треба було рятувати і тварин, і працівників ферми, які залишалися доглядати їх. Багато перевізників відмовлялися вивозити тварин, адже це було дуже небезпечно. Перша спроба евакуації виявилася трагічною: росіяни знищили дві вантажівки з десятками тварин, тоді загинув працівник ферми. Перевізники знали про цей випадок і боялися за своє життя.

Ризикнути вирішили представники міської ради Дрогобича, які є волонтерами ще з 2014 року, часто возять на схід допомогу військовим, допомагають евакуйовувати людей. Це заступник міського голови Дрогобича Андрій Ковч, ветеран АТО і уповноважений міськради з питань запобігання корупції Руслан Щерба та радник міського голови Сергій Щербаков.

^{Сергій Щербаков, Андрій Ковч і Руслан Щерба}

«Коли ми натрапили на цю історію в інтернеті, вона викликала співчуття, – каже Андрій Ковч. – Керівниця ферми Людмила Голуб просила не лише про порятунок корів, але й людей, працівників ферми, які залишалися в небезпечних умовах через почуття обов’язку. Вона зверталася і до партнерів, і до представників бізнесу з пропозицією продати чи віддати на перетримку. Була готова на будь-яку співпрацю, лиш би врятувати тварин».

Від початку бойових дій корів потрохи роздавали, продавали, пробували евакуйовувати невеликими групами. Проте жоден перевізник не погоджувався на масову евакуацію. Коли водії вантажівок чули про село Українка, відразу відмовлялися, навіть за великі гроші.

^{Обстріляна вантажівка після попередньої невдалої евакуації, коли загинула людина і десятки корів}

Три доби підготовки і три години евакуації

Врешті волонтери знайшли чернігівського перевізника ТОВ «БВА», який раніше був залучений до евакуації тварин з Краматорська, коли це місто ще не було під обстрілами чи окупацією. У небезпечний рейс вирушили відважні водії Роман і Денис.

Евакуація мала відбуватися за чітким планом, погодженим з військовим штабом, а підготовка до неї тривала три доби. Сам процес загону тварин у транспорт і вивезення їх з ферми тривав три години.

«Ми розглядали кілька варіантів для евакуації: полем, де би мали переодягнутися в пастухів і гнати тварин близько 10 км у безпечне місце. Другий варіант: малим транспортом і малими партіями. І третій – великими скотовозками. Спочатку ми його відкинули через трагічний випадок напередодні», – розповідає Андрій Ковч.

^{Зруйнована ферма «Авангард»}

Але це був найдієвіший і найшвидший спосіб масового вивозу тварин. Після погодження з військовими близько 5 ранку почалась евакуація. Волонтери мали домовленість із ЗСУ на 2,5-годинний режим тиші. Українські військові були напоготові збивати ворожі розвідувальні дрони. Хоча, як згадує Андрій Ковч, тоді їм дуже пощастило з погодою: було хмарно, дощило, тому ворожі безпілотники не могли пробитися через густі хмари.

Однак з 10 працівників ферми, які мали допомогти загнати худобу в транспорт, прийшли лише п’ятеро. Тож норовливих бичків було складно приборкати. Завантаження першої вантажівки тривало годину. Задля безпеки, лише після її від'їзду почалось завантаження корів у другий автомобіль. Їхали вони також різними шляхами.

Перед початком евакуації українські військові попередили волонтерів: якщо зміниться обстановка і їм треба бути стріляти у відповідь, вони не зможуть гарантувати режиму тиші. Тож готувалися до різних сценаріїв. І справді, через 2,5 години обстріли відновилися. Деякі снаряди, каже Андрій, падали за 100 м від автомобілів.

Через поспішний виїзд волонтери навіть не знали точної кількості тварин, яку вони врятували. Вже потім вони підрахували, що двома двоповерховими вантажівками для перевезення великої рогатої худоби до Дрогобича доставили 132 тварини: корів, телят, телиць, биків. Частину корів довелося залишити на фермі. І вже наступного дня її знову обстріляли. Десяток худоби загинуло, решту дали на забій.

«Це добре, що більшу частину нашої ферми вдалося зберегти і маю надію, що вона відродиться на Львівщині. Але є і погані новини: в господарстві залишилось 60 голів корів, а наступного ранку їх вже стало 50. Ось такий "руській мір" в дії. Гори вбитих корів. І серед тих, що залишились живі, є поранені уламками від снарядів. Прилетіло і в загін, де раніше були врятовані тварини. Слава Богу, що їх вивезли», – розповіла власниця ферми Людмила Голуб.

Крафтові дрогобицькі сири з молока миколаївських корів

У Дрогобичі тварин перевезли до комунального фермерського господарства «Тарком», яке місто створило нещодавно. Місця для такої кількості тварин у ньому не вистачило, тому частину тварин дали на перетримку приватним структурам.

Фактично Дрогобицька міськрада не просто врятувала тварин, а викупила їх у власниці, причому, як стверджує заступник мера, за ціною не дуже нижчою за ринкову. Таким чином це підтримає миколаївську ферму, яка після закінчення бойових дій сфокусується на інших напрямках своєї роботи: окрім тварин, «Авангард» має 1200 га землі.

^{Заступник мера Дрогобича Андрій Ковч і власниця ферми в селі Українка Людмила Голуб}

Корови-переселенці вже адаптувалися на новому місці. Половина з тих, що не давали молоко через стрес, вже відновили цей процес. Андрій Ковч розповідає, що на базі ФГ «Тарком» планують почати виробляти регіональний крафтовий продукт. Обіцяють, що молочні продукти будуть високоякісними і доступними по ціні. Окрім того, 10 працівників ферми зголосилися переїхати в Дрогобич допомагати місцевим фермерам розвивати її.

За героїчний вчинок дрогобичан міський голова Тарас Кучма відзначив Андрія Ковча та Руслана Щербу орденами за благодійність та меценатство.