Пластиковий пакет повинен коштувати дорого, — луцький екоактивіст

  • Головна
  • ЛАЙФ
  • Пластиковий пакет повинен коштувати дорого, — луцький екоактивіст
image
Яна Пасевич / 24.12.2021 / 0 Коментарів

Починаючи з 10 грудня 2021 року поліетиленові пакети будуть поступово зникати з обігу торгово-сервісних мереж гіпермаркетів, базарів та торгових центрів. Команда Інсайдер Медіа провела опитування лучан та поцікавилась думкою жителів міста щодо вступу в дію нового законопроєкту уряду «Про обмеження обігу пластикових пакетів на території України».

«Куди будемо спаковувати покупцям овочі та фрукти? В кишені? З шоперами (багаторазовими тканинними сумками) ходять одиниці! Хай влада запропонує альтернативу, а потім вводить у дію закон»,  – обурюються продавці на ринках.

«Цей законопроєкт потрібно було ввести в дію! Повністю підтримуємо! Давно сортуємо сміття і таким чином дбаємо про довкілля», –  радо діляться своїми думками дівчата Анна Мельник та Вікторія Горщар.

 «Я чогось не розумію. Вчора пакети маєчки були безкоштовні, а завтра ми будемо змушені за них платити по кілька гривень. Невже лише у цьому суть турботи про довкілля? Більш важливих проблем з екологією не маємо? І у чиї кишені підуть гривні , за які ми будемо купувати той поліетилен?»  –  ставить нам риторичне питання пенсіонер Іван Мийчук.

Якщо покупці ставляться до закону неоднозначно, то у продавців ринків ставлення більш-менш схоже. Відвідавши десяток кіосків на Завокзальному та Північному ринках ми підсумували, що тут закон стараються оминати. Спочатку вони відповідали, що «ні, не чули» про закон, зараз же коментують його так: «Це супермаркети глупостями займаються, в нас такого нема».

Схожа ситуація і з невеликими магазинами, де більшість продавців спочатку стверджували, що їхнє керівництво нічого не повідомляло, про те, що продавати пластикові пакети заборонено. На наше зауваження, що порушення закону передбачає штраф від 1700 до 3400 гривень вони запевняють,  що будуть дізнаватися про це.

Тільки відвідавши більші установи, торгово-сервісні мережі гіпермаркетів, супермаркетів, ми відмітили, що більшість тут таки дотримується даного закону. У мережевих супермаркетах «Салют», «SPAR», «АТБ» «23Сім» навіть видрукований витяг із закону «Про обмеження обігу пластикових пакетів на території України» та поруч прикріплена ціна на пакет. В «Там-Тамі» ж ситуацію з дотриманням закону ретельно контролюють охоронники. Щоправда, у луцьких супермаркетах як от «Сільпо» чи «Наш край» деякі працівники продовжують обслуговувати, як і раніше. На питання «Чому не врахували ціну пакета?», — приязно відмахуються та відповідають: «Тих пару копійок...».

З огляду на те, що ставлення до закону значно різниться  в людей, які проживають у більш менш одних умовах на одній і тій же території, постає питання: «Чому?». Луцький екоактивіст Вадим Курбан вважає, що справа  у свідомості.

«Тут із літніми людьми важко. Аргумент літніх людей – вони вже звикли так робити. Так робили їхні батьки і нічого від цього не змінюється. Вони не хочуть у це вникати. Свідомість їхню ми не перевернемо, але на молодь треба робити акцент, треба виховувати  дітей екологічно свідомими змалечку».

На переконання Вадима Курбана вік грає роль у поведінці людей:

«З молоддю тут легше: їх можна зацікавити їхнім майбутнім, майбутнім їхніх дітей. Проте, є чималий камінь спотикання, коли йдеться про поліпшення екологічної  ситуації, і це – місцева влада. Є частина населення, яка готова сортувати, здавати сировину. Не стільки, щоб отримувати гроші за це, скільки, щоб це було корисно природі. Проблема в тому, що сміття нема куди здавати. Більше 70-ти сміттєпереробних заводів, які не сміття переробляють, а вторинну сировину: пластик, папір, скло і т.д.».

Екоактивіст переконаний, що для того, щоб люди піклувались про екологію, має бути вигода:

«Якщо людина буде відчувати, що вона не просто екологічно свідома,а що отримала від цього екологічний зиск, то вона буде втричі екологічно свідома. Гаманець виховує найкраще свідомість».

Вадим Курбан переконаний, що справа і в непокараності:

"Ми значно допоможемо природі, коли усвідомимо, що є відповідальними за екологію: «Для людини  поліетиленовий пакет – безкоштовна зручність, яка накопичується  у нас за холодильником за батареєю, за столом, в ящиках. Кожен з нас має понад 1000 таких кульків з кульками. Потім, коли стає незручно, ми починаємо ці пакети віддавати. Часто використання такого пакету займає час від магазину до вашої будівлі. Фактично, 15-20 хв. живе цей пакет. Потім життя його закінчується  у сміттєвому відрі. Потім він їде наполігон. Це займає досить багато місця. Це безкоштовно і нічого тобі за це не буде».

І справді, непокараність обертається для нас ще більшою проблемою. Непокараність за використання та легкодоступність пластику призводить до засміченого довкілля. Тоді, як знайти вихід із цієї ситуації?

Екоактивіст зазначає, що є прихильником того, щоб пакет коштував дорого:

«Люди навіть не задумуються, коли кладуть один лимон чи банан у пакет, навіть не можуть пояснити, навіщо вони це роблять. Тому що вони вважають, що так культурно. А культура взагалі зовсім в іншому... Культура зараз в іншому баченні світу, в тому щоб розуміти цей світ і допомогти йому звільнитися від цього, інакше світ знайде можливість звільнитися від того, хто його забруднює».

На прохання дати кілька основних порад, які допоможуть кожному громадянину жити екологічно, Вадим Курбан охоче назвав такі:

  • Менше споживати
  • Використовувати вторинні ресурси до тих пір, допоки вони не вичерпають себе
  • Сортувати сміття і здавати його
  • І звісно ж переходити на еколгічні алтернативи пластиковим пакетам.

Також екоактивіст показав екоторбинки, які пошили чи самостійно придбали в Україні  й за кордоном.

«6, 10, 12 чи 15 коп - це не ціна. З цього можна глузувати, але з цього варто почати. Пластиковий пакет має бути дороговартісний, щоб люди задумалися і допомогли планеті.

Ми маємо зрозуміти, що екологія – це наше подвір'я, наш будинок, наша квартира, наш мікрорайон, наше місто, наша річка  і кожен має окремо для себе це прийняти. Коли він для себе прийме, без акту на правовласності, що це річка, до прикладу, за яку він відповідає,  – це дасть нам зрозуміти для чого ми це робимо й тоді екологічне питання перестане бути проблемою» — підсумував Вадим Курбан.

Коментарів немає

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована. Обов’язкові поля позначені *