Новий очільник митниці Орест Мандзій має великий досвід у правоохоронній системі. Близько 20 років він працював у підрозділах Міністерства внутрішніх справ (МВС) та Національної поліції. Ще девʼять років – у Національному антикорупційному бюро (НАБУ): спочатку старшим детективом у Львові, а згодом – керівником відділу четвертого підрозділу Головного підрозділу детективів бюро.
Він очолив митницю 10 квітня після перемоги у відкритому конкурсі за участю міжнародних експертів. До цього він працював керівником підрозділу детективів НАБУ, - пише .
Перед ним стоїть кілька амбітних завдань – побороти або принаймні суттєво зменшити контрабанду на митниці, знайти кошти на технічне оснащення кордону, провести атестацію працівників та забезпечити надходження до бюджету у 2026 році у майже 945 млрд грн.
«Одним із наших пріоритетів від початку роботи було виявлення та розслідування системної корупції, зокрема на митниці», – розповідає Мандзій про досвід у НАБУ. Підрозділ охоплював вісім західних областей країни, де митний напрям традиційно залишався одним із найбільш корупційних, додає він.
Мандзій бачить рецепт подолання корупції на митниці в синергії зусиль разом із Бюро економічної безпеки (БЕБ), податковою та іншими органами. Ще один фактор – покращення технічної бази, проведення атестації всіх митників та підвищення заробітних плат.
Які найбільші тіньові сектори на митниці та скільки бюджет втрачає через них? Хто увійде до нової команди та де брати кошти на технічне оснащення митниці? Чи готова митниця до збільшення оподаткування міжнародних посилок і коли реально отримає правоохоронний статус?
Розмову скорочено та відредаговано для зрозумілості.
Кадрові зміни та стандарти НАБУ на митниці
У вас великий досвід у правоохоронній системі. Чому зрештою вирішили податися на конкурс саме на митницю? Яка ваша мотивація?
Під час роботи в НАБУ розслідував корупцію на Волинській та Чернівецькій митницях. Наприклад, на Чернівецькій митниці викрили злочинну організацію, яка складалася з трьох груп. До однієї з них входили тодішні топпосадовці митниці – начальник, керівники напрямів протидії контрабанді та митних постів.
Розслідування тривало близько пʼяти років. Наразі справа слухається в суді, остаточних вироків ще немає. Один з учасників пішов на співпрацю зі слідством. Він компенсував близько 83 млн грн збитків, а також перерахував 180 млн грн на підтримку Сил оборони.
Водночас практика показує, що після викриття корупційних схем вакантні посади нерідко займають люди, які запускають ще зухваліші схеми. Тому вирішив спробувати трансформувати орган зсередини. Це основна мотивація.
Проте зарплата в НАБУ суттєво вища, ніж на митниці. Це не було для вас стоп-фактором?
Моя заробітна плата до сплати податків становить близько 180 000 грн. Так, це менше, ніж я отримував у НАБУ. Але це великий професійний виклик – перейти з посади керівника підрозділу з 17 підлеглими на керівника митниці, в структурі якої близько 10 000 людей. Зараз мої базові потреби забезпечені, тому прийшов на цю посаду не заради зарплати.
Ви призначили свого колегу по НАБУ та фактично конкурента по конкурсу Руслана Даменцова заступником. Чому?
Даменцов має значний бекграунд у правоохоронно-детективній діяльності і був фіналістом двох надзвичайно складних конкурсів. Він є вихідцем з Одеського регіону, який завжди був складним для роботи митниці та взаємодії з бізнесом.
Тому вважаю, що його експертиза є корисною. Зараз він відповідає за початок проведення атестації співробітників.
Хто ще увійде до вашої команди?
Державна митна служба не має чітко визначеної ролі – сервісної, фіскальної чи правоохоронної. Водночас, відповідно до позиції Мінфіну та Кабміну, пріоритетом для митниці наразі є саме фіскальна функція.
Тому кадрову політику потрібно проводити досить виважено, щоб вона не носила характеру потрясінь. Це має бути еволюційне очищення системи без її колапсу.
Поступово в систему митної служби будуть інтегровані люди з антикорупційним і правоохоронним досвідом. Їх призначатимуть на посади середньої ланки, а не керівні. Це дасть можливість вивчити систему митниці зсередини і в подальшому запустити її перезавантаження.
Тобто наразі керівний склад буде без суттєвих змін?
Одному із моїх заступників Владиславу Суворову вже продовжили контракт, який закінчився в травні. Ще у двох заступників – Сергія Звягінцева та Олега Ніколайчука – контракти завершуються восени. До того часу, сподіваюся, вже буде почато процес переатестації й ухвалено відповідні кадрові рішення.
Під час інтервʼю на посаду ви зазначали, що хочете впроваджувати на митниці візії та стандарти роботи НАБУ. Про що саме йдеться?
Для мене принципово, щоб кадрові призначення в митниці відбувалися виключно через відкриті та публічні конкурси. Це та HR-модель, яка працювала в НАБУ.
Вважаю, що для митниці це також безальтернативний шлях розвитку. Хочу побудувати систему рівних можливостей, де кар’єрне зростання залежить не від зв’язків, а від знань, досвіду та результатів роботи. Це стосується і молодих спеціалістів, і ветеранів війни, і чинних працівників митниці.
Як наповнити бюджет та побороти контрабанду
Як ви зазначили, ключова задача від Кабміну – наповнення бюджету. Яка ситуація зараз, чи є ризик?
Плановий показник по року – 944,9 млрд грн. Із них перерахувань у загальний фонд – 875,6 млрд грн, а в спеціальний – 69,3 млрд грн.
За період із січня по квітень до державного бюджету перераховано 273,1 млрд грн, що становить близько 29% річного плану.
Незважаючи на перевиконання плану з початку року на рівні 100,8%, існують суттєві ризики недоотримання бюджетом митних платежів у подальшому.
Це обумовлено падінням об’ємів імпорту, ускладненням логістики внаслідок руйнування транспортної інфраструктури, а також зростанням законодавчо встановлених преференцій. Зараз сума наданих пільг зі сплати митних платежів складає вже 52% від суми надходжень до бюджету.
Стаття потенційних доходів – зменшення контрабанди та корупційних схем. За оцінками економістів, бюджет через це недоотримує від 105 млрд до 120 млрд грн. Як ви бачите зменшення цих показників?
Це дещо завищені очікування, і я до кінця не розумію математику та базу таких розрахунків. Орієнтуюсь на дані Нацбанку. Так, бачимо тенденцію до зменшення обсягів неформальної торгівлі. Пік припадає на довоєнний період: у 2021 році обсяг оцінювався приблизно у $2,1 млрд, а в 2025-му – близько $900 млн.
З урахуванням ефективної ставки оподаткування імпортних товарів (27%) детінізація потенційно може принести додатково близько $256 млн, або приблизно 10,7–10,8 млрд грн. Ключова умова – синергія всіх органів економічного блоку уряду, зокрема податкової та Бюро економічної безпеки (БЕБ).
Разом із БЕБ уже підготували зміни до низки нормативних документів для детінізації ринку електроніки, зокрема до наказів Міністерства фінансів, які стосуються порядку заповнення окремих граф митної декларації. Планується зробити обов’язковим зазначення IMEI-коду телефону. Це дозволить контролювати під час продажу та реєстрації в мережі, чи був пристрій легально ввезений в Україну та чи сплачені всі необхідні митні платежі.
Посилюємо обмін інформацією з податковою щодо платіжних реквізитів, експорту товарів та повернення валютної виручки.
Спільно з Нацбанком та БЕБ працюємо в напрямку протидії незаконному переміщенню інвестиційних банківських металів, а також схемам, пов’язаним із заниженням вартості при експортно-імпортних операціях.
Контрабанду можна суттєво зменшити лише завдяки скоординованій роботі державних органів та усуненню прогалин на внутрішньому ринку.
Які ще рішення плануються?
За участю Міністерства закордонних справ України хочемо фактично з нуля створити інститут митних аташе для ключових торговельних партнерів України – Польщі, Китаю та Туреччини. Це дозволить нам у режимі онлайн отримувати необхідну інформацію для більш ефективної протидії контрабандним схемам.
Ще одна проблема для митниці – технічне оснащення. Яким ви бачите її вирішення?
Зараз є велика потреба в технічному оснащенні кордону – насамперед сучасними скануючими системами, ваговими комплексами та системами відеоспостереження. Частина пунктів пропуску досі не обладнані, проте їх дооснащення передбачено низкою стратегічних урядових документів.
Є два технічні проєкти – запуск у пунктах пропуску «Рава-Руська – Гребенне» та «Старокозаче – Тудора» використання митниками бодікамер. Це, з одного боку, дисциплінує посадовців, а з іншого – захищає їх від можливих провокацій.
Другий – у пункті пропуску «Грушів – Будомєж» уже впроваджено пілот із застосування службових планшетів для фотофіксації та митних формальностей. Програмне забезпечення унеможливлює зовнішнє втручання: усі фото автоматично завантажуються в систему та не можуть бути відредаговані чи змінені, зокрема із застосуванням інструментів штучного інтелекту.
Такі проєкти довели свою ефективність і мають бути масштабовані на інші пункти пропуску. Шукаємо для цього фінансування.
У червні плануємо провести донорську конференцію та представити нашим міжнародним партнерам потреби митниці, насамперед у технічних засобах контролю. Хочемо залучити донорське фінансування, адже бюджет наразі глибоко дефіцитний.
Скільки коштів потрібно?
Доки тривають розрахунки профільних департаментів, не готовий назвати точну цифру. Але лише для забезпечення якісної обробки інформації, у тому числі враховуючи очікувані зміни у сфері оподаткування посилок, потрібно щонайменше 800 млн грн на апаратну складову. Додатково ще близько 20 млн грн потрібно на серверне обладнання.
Продовжуючи питання щодо посилок. Рада готується скасувати пільги на міжнародні посилки. Частина депутатів вважають, що це спричинить колапс на митниці. Чи бачите ви ризики і як з ними працювати?
На сьогодні вже впроваджено програмні рішення, що дають змогу здійснювати митне оформлення мільйонів відправлень на місяць. Зниження порогу оподаткування вплине на роботу митних органів, проте колапсу точно не створить.
Вже зараз, ще до прийняття змін до Митного кодексу, почали напрацьовувати додаткові програмні рішення, зокрема про започаткування пілотного проєкту з автоматичного митного оформлення посилок. Для початку автоматичне оформлення поштових відправлень буде реалізовано для операторів, які отримали статус Авторизованого економічного оператора (АЕО). Тому з урахуванням ризик-орієнтованого підходу ми не очікуємо проблем в опрацюванні посилок.
Ви згадали про сканери. Це вже вічне питання. Їх почали встановлювати більше 10 років тому, і досі немає розуміння, що питання з ними закрите. Яка ситуація зараз?
На сьогодні митниця не має бюджетних ресурсів для встановлення нових вагових комплексів і скануючих систем та залишається залежною від допомоги міжнародних партнерів.
Проблема також у застосуванні різного обладнання: скануючі системи різних виробників – Nuctech, Rapiscan і Varex – працюють із власним програмним забезпеченням. Деякі їхні зображення знаходяться на серверах у регіональних митницях. Тому центральний апарат отримує окремий доступ для віддаленого перегляду від кожного регіону.
Завдання – створити єдиний ситуаційний центр, де в режимі онлайн буде видно весь процес контролю: від заїзду автомобіля на ваговий комплекс до проходження всього митного контролю.
Допомогу в цьому напрямку надають практично всі країни ЄС, зокрема, через проєкти міжнародної технічної допомоги. Дуже активно залучені зараз посольство Японії та агенція JICA, митна служба Литви тощо.
Йдеться переважно про безповоротну міжнародну технічну допомогу: або у вигляді фінансування, або у вигляді вже готових комплексів та обладнання.
У яких секторах найбільша тінь – тютюну, електроніки, зерна тощо? На чому ваш фокус?
Якщо говорити про тютюновий ринок, який багато аналітиків вважають одним із найбільш ризикових сегментів імпорту, то, відповідно до митної статистики, у 2025 році імпорт сигарет і сигар скоротився в абсолютних показниках на 2 млрд штук.
Водночас імпорт підакцизної сировини зріс фактично у геометричній прогресії – приблизно у 1,7 раза. Загалом такої сировини було ввезено на 32,6 млрд грн.
Але не певний, що такий обсяг корелюється з кількістю готової продукції, яку офіційно виробляють на території України. Саме тому це один із напрямів, щодо яких хочемо посилити співпрацю з податковою службою та БЕБ.
Ще одна зона зростання – маніпуляція із визначенням митної вартості товарів та їхньої класифікації. Тобто товар декларують дешевшим, ніж він є насправді, або присвоюють код із нижчою ставкою мита.
Окремий напрям – імпорт товарів із застосуванням пільг та звільненням від сплати митних платежів, особливо щодо товарів подвійного призначення. Тут ми бачимо як значні ризики, так і потенціал для збільшення надходжень.
Це стосується і гуманітарної допомоги, яку ввозять до України. Хочемо налагодити якісний інформаційний обмін, щоб оперативно реагувати на найбільш ризикові кейси, коли під гуманітарні вантажі маскують комерційні партії товарів.
Є ситуації, коли благодійні фонди виводять валюту за кордон, закуповують товари, а потім ввозять їх в Україну за спрощеною процедурою гуманітарного оформлення. При цьому нерідко йдеться не про продукти чи товари першої необхідності, а про товари промислової групи або високовартісну брендову продукцію.
Це фактично узаконення контрабанди.
Як знайти баланс між контролем за схемами та безперебійними поставками для оборони й енергетики?
Немає одного простого рішення, оскільки будь-яке посилення контролю викликатиме занепокоєння бізнесу. Водночас для ефективного контролю доведеться частіше застосовувати документальні перевірки, часткові або повні огляди товарів, а це впливатиме на швидкість оформлення та логістику.
Розуміємо, що це дуже чутливий сектор, тому будь-які зміни не повинні шкодити оборонним чи волонтерським поставкам. Саме тому ключовим має бути ризик-орієнтований підхід.
Правоохоронна функція митниці та проблема митної вартості
Одна з проблем, озвучених бізнесом, – завищення митної вартості та постійні суди з митницею на цьому підґрунтті, які в підсумку виграє бізнес. Яке рішення тут бачите?
За минулий рік лише 0,2% імпортованих товарів були скориговані за митною вартістю – це незначна частка на тлі загального обсягу імпорту. Але ми працюємо з цією проблемою.
У квітні 2024 року загальна кількість скарг становила 1470, тоді як у квітні цього року – 917. Кількість адміністративних оскаржень також скоротилася: з 71 у квітні 2024-го до 39 за перший квартал 2026 року.
Зараз митниця робить більший акцент на постмитному контролі – коли донарахування або коригування митної вартості відбуваються вже після випуску товару у вільний обіг. Це дозволяє не руйнувати логістику бізнесу та дає митниці більше часу для аналізу документів і перевірки ризиків.
За результатами документальних перевірок, за всіма виявленими порушеннями минулого року було донараховано 3,2 млрд грн, з яких фактично сплачено 83,7 млн грн.
Іншою складовою постмитного контролю є доперевірочний аналіз, за результатами якого митниця повідомляє платника про потенційні порушення, після чого компанія може погодитися з позицією митниці та добровільно доплатити до бюджету митні платежі і таким чином усунути порушення без застосування штрафів із боку митниці. В іншому випадку митниця проводить документальну перевірку.
Самостійне виправлення помилок та усунення порушень за результатами проведення доперевірочного аналізу переважно стосується визначення правильного коду товару чи декларування складових митної вартості.
Скільки справ із завищення митної вартості було виграно бізнесом із початку року й у скільки це обійшлося бюджету?
З початку 2026 року судами не на користь митних органів закрито 1892 справи з 9128, при цьому провадження в 7287 із них були відкриті в минулих роках. Остаточні судові рішення ухвалено в 1092 справах на суму майже 430 млн грн.
Оновлений Митний кодекс передбачає надання митниці статусу правоохоронного органу. Бізнес та депутати скептично оцінюють таку перспективу і кажуть про потребу спершу перезавантажити митницю. Яке ваше бачення?
Відверто не розумію скепсису наших парламентарів. Надання митниці правоохоронного статусу є об’єктивною потребою, і європейська практика вже довела ефективність такого підходу. Зараз у більшості випадків під час виявлення контрабанди відповідальність несуть перевізник або водій.
Втім для ліквідації організованих контрабандних схем митниця повинна мати інструменти для документування всіх причетних осіб, а не лише кінцевих виконавців. Без права на оперативно-розшукову діяльність та власні розслідування зробити це вкрай складно.
Вважаю, що й бізнес мав би бути зацікавлений у детінізації ринку.
Підприємців лякає потенційне створення ще одного «карального» для бізнесу правоохоронного органу.
Чому це має лякати бізнес, якщо сьогодні існують ефективні механізми прокурорського та судового контролю?
Можемо й надалі залишатися у стані невизначеності, але тоді бізнес продовжуватиме страждати від засилля контрабандних схем. А можемо створити нормативне регулювання, яке дозволить боротися не лише з окремими проявами, а й із самим явищем контрабанди.
До речі, нещодавно мав масштабну зустріч з великими бізнес-асоціаціями, суттєва частка бізнесу таки підтримує надання митниці правоохоронних повноважень.
Чи може митниця, за вашими розрахунками, отримати цей статус цього року?
Це залежатиме від парламенту. Для цих змін потрібно не лише прийняття нового Митного кодексу, а й низки змін: до закону про оперативно-розшукову діяльність, Кримінального процесуального кодексу тощо. Ми ці зміни вже підготували.
У разі прийняття цих змін як це працюватиме на практиці?
Створення спеціалізованого підрозділу з боротьби з контрабандою передбачає конкурсний відбір. Його формування відбудеться після закінчення процедури атестації. Важливо, що не кожна регіональна митниця матиме такий спеціалізований підрозділ.
Проведення атестації митників, підвищення заробітних плат та звільнення
На якому етапі проведення переатестації зараз знаходиться митниця?
Процес уже розпочався. Наразі відбувається формування атестаційних комісій першої і другої черги, які мають бути створені до 13 липня. Перша черга атестує топменеджмент митних органів, друга – решту митників.
Граничний строк проходження переатестації для посадових осіб першої черги – 18 місяців, а для решти – 36 місяців. За попередніми розрахунками, для організаційно-технічного забезпечення переатестації нам потрібно $1,1 млн.
Скерували відповідний лист до Міністерства фінансів із проханням знайти додаткові бюджетні кошти, щоб розпочати процес. Водночас звернулися до міжнародних партнерів за допомогою.
Яка зараз ситуація з кадровим дефіцитом на митниці?
На сьогодні кількість посад у митниці 10 702. Фактично укомплектовано близько 90% – 9678 посад.
Після мого приходу було звільнено рівно 100 працівників.
З вашої ініціативи?
Частково з моєї, частково з їхньої – двосторонній процес.
Співрозмовник із бізнесових кіл повідомив, що в перші дні вашого призначення на митниці відбулася «забастовка по-італійськи». Люди на місцях були, але працювали відчутно повільніше, ніж зазвичай. Чи дійсно це так?
Уперше чую таку інформацію. Допускаю, що був певний саботаж з боку прикордонних регіонів на початку. Там не всі були готові відразу прийняти озвучені правила гри. Але якоїсь диверсії чи страйку не було. Митниця працює в штатному режимі.
Які правила, що ви озвучували після приходу на посаду, не одразу були прийняті деякими співробітниками?
Про те, що корупційні практики, які існували в минулому, мають там і залишитися.
Чи є у вас плани підвищувати зарплату в системі митної служби? Чи ведете діалог із Мінфіном?
Надважливою є зміна погляду уряду на фактор заробітної плати митників. Винагорода має бути скоригована з урахуванням ролі та рівня відповідальності посадових осіб. Кваліфікаційні вимоги надзвичайно високі. І це суттєвий ризик, що під час атестації відбудеться відтік професійних кадрів із митної служби. Тому єдиний вірний спосіб – «батога і пряника».
Діалог із Мінфіном щодо підвищення зарплат митників офіційно ще не почався, але це питання вже неодноразово порушували неформально. Середня зарплата в 2026 році становить 49 627 грн до сплати податків. За попередніми оцінками, на підвищення виплат потрібно близько 6 млрд грн уже цього року, щоб показник зарплат зріс хоча б до рівня 72 000 грн.
Також митниця планує звернутися до уряду з проханням поширити на її працівників програму пільгової іпотеки «єОселя», адже нинішній рівень доходів часто не дозволяє митникам отримати кредит навіть у держбанках.
Це може статися цьогоріч?
Будемо спілкуватися з Мінфіном. Сподіваюся, що знайдемо рішення.
Коментарів немає
Залишити коментар