Дитина з інвалідністю — це не тягар, це просто складніше. Але вони дають поштовх до розвитку.
Лучанка Катерина Свіщева в рамках проєкту «Моя хата не скраю» для Insider Media ділиться неймовірним досвідом: від першої футбольної команди до олімпійських медалей у Берліні та національних рекордів. Це історія про те, як спорт стає потужним інструментом соціалізації та змінює долі людей, яких суспільство звикло не помічати.
У цьому інтерв’ю:
- особиста історія: відверта розповідь Катерини про те, як її син Тимофій став натхненником для створення інклюзивної спільноти та чому дитина з інвалідністю — це не тягар.
- соціальні зміни: чому в Україні батьки стали менше відмовлятися від дітей з інвалідністю.
«Зараз я можу сказати, що завдяки Тімі стільки гарних людей прийшло в моє життя. Колись, коли лікар озвучувала мені Тимофія діагноз, вона мені сказала: "Вам пощастило саме з таким діагнозом". Тоді були одні тільки сльози і розпач, звісно, і плани були на життя зовсім інші, але все змінилося. Зараз я можу сказати і тільки подякувати, адже стільки хороших, щирих людей навколо мене. Я розумію, що всі ті, хто допомагають діткам з особливими потребами і людям з інвалідністю, вони самі в душі дуже добрі. Ось тому вважаю найкраще, що могло зі мною статися - це саме ось ці люди хороші поруч. Звісно, якби був варіант і можливість вибору, думаю, що я обрала б інший варіант. Кожен з батьків хоче мати все-таки здорових дітей, однозначно. Але я хочу показати іншим, що можна жити щасливо, успішно, маючи дитину з інвалідністю. І найважливіше: діти з особливими потребами - це не тягар. Це просто складніше, ось і все. Але вони дають можливість для розвитку, для поштовху», - розповіла Катерина Свіщева.
Коментарів немає
Залишити коментар