Підприємство «Волинська ягідка», яке пов’язують з депутатом волинської обласної ради Володимиром Бондаром, може приховувати від держави доходи, аби сплачувати менші податки.
Як стало відомо Інсайдер Медіа з власних джерел ТОВ «Волинська ягідка», яке займається вирощування та реалізацією лохини, продає ягоди за ціною 67-70 грн/кг через ФОПів.
Проте, за словами джерела, насправді ціна за продукцію — більша.
«За нашою інформацією, директор підприємства повідомив, що лохину реалізовують по 80 грн/кг. Націнка на кожному ланцюгу постачання 10 грн/кг. Роздрібна ціна на лохину становить 120-140 грн/кг. Таким чином від виробника до роздрібного торгівця лохина проходить 5-7 ланцюгів, що не може відповідати дійсності!
У цьому році підприємство планує реалізувати 400 т лохини. Відповідно, у розрахунку приховування лише 10 грн з кілограма, підприємство отримає 4 млн грн неоподаткованого доходу, що еквівалентно 100 тис. дол. США», - запевняє наш інсайдер.
Зауважимо, що про ТОВ «Волинська ягідка» та його діяльність журналісти писали уже неодноразово.
Як пише , діяльність підприємства завдала чималої шкоди для довкілля та екології і саме з цим свого часу пов'язували обміління озера Світязь.
ТОВ «Волинська Ягідка» зареєстроване у Любомлі 2016 року та створене матір’ю депутата Волинської обласної ради від Радикальної партії В’ячеслава Богдана Оксаною Богдан, дружиною депутата від «Солідарності», заступника голови Державного агентства лісових ресурсів України Володимира Бондаря Світланою Бондар та їх спільною дочкою (нині мешканкою Києва) Ольгою Погребенник.
Депутати Волиньради Володимир Бондар і Вячеслав Богдан
Восени 2018-го підприємство висадило першу плантацію лохини на 75 гектарах землі у Шацькому районі. Проте, підприємству саджанці , оскільки у 2018 році держава ухвалила програму підтримки для розвитку сільськогосподарського бізнесу.
Тож підприємство подало заяву до Мінагрополітики та документи до спеціальної районної комісії й отримало компенсацію чи не 80% від витрачених на саджанці коштів – 3 мільйони 178 тисяч гривень.
Крім того, ексдепутат Волиньради Василь Столяр тоді про спроби залучити близько 2,5 мільйонів гривень з держбюджету на ремонт системи осушування на полях, які орендує «Волинська ягідка». Тоді депутати припускали, що й поливання ділянок «Волинська ягідка» хоче здійснювати за рахунок держави.
У грудні 2019 року «Сила правди» опублікувала розслідування .
Усе б нічого і, можливо, ніхто б і не звертав особливої уваги на ці водойми, якби не природні катаклізми, що спіткали Волинь влітку 2019 року. Спершу різко почало міліти озеро Світязь, а згодом падіння рівня води зафіксували в інших водоймах і навіть приватних колодязях. Проблему почали обговорювати в експертних середовищах. І саме від науковців «полетіло перше каміння в городи» сільгосппідприємств, що займаються вирощуванням ягід лохини. Серед причин екологічного лиха в Шацькому районі, на думку експертів, було неконтрольоване буріння приватних свердловин і плантації лохини, які потребують значних об’ємів води для поливу.
Тоді доктор сільськогосподарських наук, професор кафедри лісового та садово-паркового господарства СНУ ім. Лесі Українки Микола Шевчук зауважував, що на гектар лохини приходиться це 3 тисячі 333 кущі.
«Кожного тижня (а я знаю зі свого досвіду) мінімум 20 літрів в день. 12 тижнів по 20-ть – це 800 кубів води за раз. Множимо на 75 гектарів, які сьогодні зайняті плантацією поблизу Світязя, — це 660 мільйонів метрів кубічних. А якщо ми це збільшимо в 4 рази, бо кажуть, що є плани щодо збільшення до 300 гектарів? Де брати воду? Це четверта частина запасів озера Світязь».
Доктор технічних наук, професор кафедри гідротехнічного будівництва та гідравліки Національного університету водного господарства та природокористування Дмитро Стефанишин тоді коментував:
«Практично вся вода, що подається на полив при вирощуванні лохини, втрачається на випаровування та транспірацію і не поповнює ґрунтові води.
Підприємство скоріше за все використовує не обліковане джерело водопостачання. Водний баланс ставка складає приток ґрунтових вод, забір на полив, а також втрати води зі ставка на випаровування. Тому, загальний об’єм води, який використовується в технологічному процесі, насправді є значно більшим, ніж 20 тисяч кубометрів.
Окрім того, ставок формує депресійну воронку, яка поширюється за його межі на значну відстань і таким чином може впливати на режим ґрунтових вод на прилеглій території, додатково блокуючи їх надходження в озера. За нашими дуже наближеними підрахунками, рівень води в Світязі внаслідок діяльності лише одного такого суб’єкта господарювання міг понизитися від 0,7 до 5 міліметрів. І це досить скромна оцінка можливого «внеску».
У березні 2019-го року волинське управління Держгеокадастру перевірило використання земель орендованих ТОВ «Волинська ягідка». Як виявилось, під час будівництва ставків порушили і вимоги земельного законодавства. Інспектори про те, що верхній шар ґрунту зняли без належних на те дозволів та самовільно зайняли цим ґрунтом сусідню земельну ділянку, що на той час не перебувала в оренді.
Зрештою, у 2021 справу «про обміління Світязя» закрили, коли Бондар знову зібрався в Держлісагентство. Справу розслідували більше року. Підозру так нікому й не оголосили, а Державна екологічна інспекція не змогла нарахувати збитки, завдані нелегальним водокористуванням.
Згодом «Сила правди» звернулася до Волинської прокуратури з проханням прокоментувати хід розслідування. У відомстві відмовили. Натомість надіслали лист про те, що справу закрили 17 квітня 2021 року. Таке рішення прийняв слідчий відділення №1 у місті Любомлі, «у зв’язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення».
Як, чому і коли розслідувати справу обміління передоручили слідчим відділення поліції у Любомлі, – питання без відповіді, адже ще у січні 2021 вона ще знаходилась в Головному управлінні Національної поліції області.
До слова, так співпало, що провадження закрили невдовзі після початку конкурсу з заміщення вакантної посади заступника голови Державного агентства лісових ресурсів України. Участь в ньому брав і депутат Волинської обласної ради, колишній посадовець Держлісагентства Володимир Бондар
Коментарів немає
Залишити коментар