У табір благодійного фонду "Шведський центр допомоги", який розташований в селі Озеро Луцького району, на оздоровлення приїхали 130 дітей з Харківської області.
Табір на Волині працює другий рік. Про це розповів його керівник Сергій Порохнавець.
Вдруге завітала на Волинь для відпочинку Олександра Стрижко з Харківщини. Цього року дівчина закінчила школу та подала документи у виш. З її слів, на Волині дуже подобається.
"Я постійно перевіряю сайти чи поступила, чи ні. Медична психологія або ветеринарна медицина... Тут дуже гарна атмосфера, гарні люди. Дуже спокійно на душі, коли ти не чуєш ні вибухів, над тобою не літають вертольоти, а навпаки ти чуєш сміх і радість", — сказала відпочивальниця.
Разом із чотирма подругами до табору приїхала 14-річна харків'янка Вікторія Асландзія. Вона розповіла: у таборі чудові педагоги-організатори та загалом відпочинок до вподоби.
"Запропонували подружки, я спочатку відмовлялася, а потім в останній момент погодилася і не пошкодувала. Раніше я займалася спортом, але через війну довелося кинути, тому що зараз зал на Салтівці і там занадто небезпечно. Заважали дуже вибухи, але з часом ми вже звикли", — каже відпочивальниця.
На оздоровлення із сестрою і братом приїхав 16-річний Ярослав Твердохліб із селища Золочів Харківської області. До приїзду у табір в Луцькому районі хлопець відпочивав у таборі на Закарпатті. З його слів, на Волині подобається.
"В Золочеві зараз плюс мінус безпечно. Ворога відігнали, він був десь 15-20 км від Золочева, 3 км від границі. Там зайшла десантно-розвідувальна група, але наші козаки ЗСУ їх вигнали звідти. Я думав, що тут будуть занедбані будинки, а тут дуже прекрасні умови, їжа неймовірна, я задоволений на 100%", — сказав відпочивальник.
14-річний Алік Омельченко приїхав у табір на Волинь вдруге. Вперше тут, з його слів, відпочивав взимку, і приїхав знову за спілкуванням та атмосферою. Хлопець родом зі Слов'янська, але на початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну переїхав у Харків.
"На початку війни було дуже страшно, бо я ніколи не переживав війну. Я бачив, як прилітали в будинки ракети, все руйнувалося. Ми були в Польщі, Німеччині, виїхали ми на початку березня, знаєте, там дуже класно, але в Україні дуже комфортно і коли ти у своїй країні, у своєму домі — це не передати словами", — розповів хлопець.
Щодня для дітей організовують тематичні вечори, спортивні ігри просто неба і творчі майстеркласи. 75-річний волонтер Пеле Енгман зі Швеції навчає дітей малювання. Він розповів:
"Це моя п’ята подорож в Україну, приїжджав з гуманітарними вантажами. Проживав 150 кілометрів від Маріуполя разом з військовими, подарував їм генератора. Але цього разу я подумав: я ж художник, чому б не попрацювати з дітьми. В мене є діти і онуки. Ваша війна, це і наша війна. Ваш фронт, це і наш фронт", — сказав чоловік.
Зі слів керівника табору Сергія Порохнавця, перебування дітей у таборі оплачують меценати з-за кордону. До початку великої війни, сказав чоловік, табір оздоровлював до 2 тисяч дітей із малозабезпечених сімей щороку.
"Як почалося повномасштабне вторгнення, ми прийняли переселенців: проживали тут 120 людей на забезпеченні партнерів. Всі повернулися за винятком 10 чоловік, яким немає куди повертатися. Ми поділили нашу територію: окремо проживають переселенці, є гуманітарний хаб і ще розбудовуємося", — сказав керівник табору.
Загалом упродовж цього літа, додав директор благодійного фонду "Шведський центр допомоги", планують провести 12 змін і оздоровити 1600 дітей із Харківщини.
Коментарів немає
Залишити коментар