Які комунальні підприємства Луцька тягнули гроші з бюджету в 2024 році

У Луцьку 19 комунальних підприємств у 2024 році отримали понад 2 мільярди гривень сукупного доходу.

Тринадцять прозвітували про прибуток, а шість – спрацювали у збиток. Центр журналістських розслідувань «Сила правди» на основі фінансових звітів дослідив, які результати минулоріч показали комунальні підприємства Луцька.

19 підприємств заробили понад два мільярди гривень

Минулоріч в обласному центрі Волині працювало 19 комунальних підприємств різного спрямування. Частина з них належить до критичної інфраструктури, надаючи послуги водо- та теплопостачання, освітлення, комунально-побутового обслуговування. Інші ж підприємства відіграють радше соціальну роль, проте їх функції не менш важливі: озеленення, паркування, розвиток туризму та інші.

Робота, функції та ефективність цих підприємств неодноразово ставали предметом суперечок у міській раді: депутати розглядали питання збитковості деяких підприємств, заслуховували звіти керівників і навіть відвідували підприємства особисто. Здебільшого ці дискусії зводились до думки, що, мовляв, комунальні підприємства не спрямовані на отримання прибутку, а виконують соціальну функцію. Втім, фінансові показники завжди залишаються головним мірилом ефективності та результативності роботи.

За 2024 рік сукупний дохід усіх комунальних підприємств склав два мільярди 104 мільйони гривень. До п’ятірки найдохідніших увійшли підприємства, які працюють у сфері теплозабезпечення, водопостачання, вивезення побутових відходів, громадського транспорту та харчування.

Найбільші обороти показало «Луцьктепло», сукупний дохід якого склав понад 994 мільйони гривень. «Луцькводоканал» отримав 416,7 мільйона гривень сукупного доходу, а «Луцькспецкомунтранс» – 228,5 мільйона гривень.

Порівняно нижчий дохід показало «Луцьке підприємство електротранспорту» – 143,4 мільйона гривень. А п’яту позицію посів «Луцький комбінат шкільного і студентського харчування» з річним сукупним доходом 107,9 мільйона гривень.

До слова, у 2022-2023 роках ці компанії теж входили до першої п’ятірки підприємств з найвищим сукупним доходом.

Обороти інших підприємств були значно нижчими. Зокрема, доходи в межах 20-50 мільйонів гривень продемонстрували підприємства зі сфери озеленення, комунально-побутового обслуговування, освітлення та зоопарк.

Ще нижчі доходи, в межах 10-15 мільйонів гривень, мали міські жеки та рекламне підприємство. Доходи решти не перевищували восьми мільйонів гривень.

Довелося дофінансовувати: які комунальні підприємства отримували допомогу з міського бюджету

Втім, деякі комунальні підприємства не мали б таких високих доходів, якби не допомога з міського бюджету. Практично щороку Луцькрада виділяє сотні мільйонів гривень з коштів платників податків для їх фінансової підтримки. Таку допомогу отримують не лише підприємства критичної інфраструктури.

За інформацією департаменту фінансів, бюджету та аудиту Луцької міської ради, у 2024-му на фінансову підтримку 12-ти комунальних підприємств спрямували майже 500 мільйонів гривень. Деякі підприємства отримали ці суми частинами – як фінансову підтримку та як внески до статутного капіталу з призначенням на певні цілі. Наприклад, на купівлю техніки чи інші потреби.

Левова частка цих коштів дісталася підприємствам критичної інфраструктури. Зокрема, понад 250 мільйонів гривень надійшло на «Луцьктепло». «Луцькводоканал» отримав 91,3 мільйона гривень, а «Луцькспецкомунтранс» – трохи більш як 45 мільйонів гривень.

Три установи отримали фінансову підтримку в межах 15-17 мільйонів, а решта – від 1 до 10 мільйонів гривень.

Найменшу суму бюджетної допомоги отримав стадіон. Коли у 2022-му його передали на баланс міста, депутатів запевняли, що прибутки приноситимуть проведені змагання чи інші заходи. Втім, фінансові результати свідчать про інше. Ба більше, щорічно «Авангард» дофінансовують з бюджету.

Серед отримувачів бюджетної допомоги – і «Луцький спецкомбінат комунально-побутового обслуговування», який надає ритуальні послуги. У 2024-му журналісти виявили, що поряд із цим підприємством працює фірма дружини його директора Василя Цетнара, яка теж надає ритуальні послуги.

А Василь Цетнар у свій робочий час навіть торгує на фірмі дружини. Після журналістського розслідування у міській раді провели перевірку роботи комунального підприємства, але порушень не виявили. А директор департаменту економіки Борис Смаль тоді запевняв, що підприємство самоокупне. Водночас, насправді його дотують з бюджету.

Журналісти спробували порівняти орієнтовний рівень бюджетної підтримки комунальних підприємств із загальним сукупним доходом, аби побачити наскільки успішними вони були. Втім, результати такого підрахунку показують, що більшість підприємств залежить від міської казни.

Зокрема, у таких підприємств як «Ласка», «Парки та сквери м. Луцька» та «Луцький зоопарк» бюджетна допомога становить від 60 до 80 відсотків усього доходу, а для «самоокупного» спецкомбінату комунально-побутового обслуговування – понад 45 відсотків, тобто майже половина річного доходу. У підприємств критичної інфраструктури частка бюджетних коштів на рівні 20-30 відсотків.

Збитки втричі перевищили прибутки

Попри великі обороти та бюджетну допомогу шість підприємств насправді спрацювали в збиток. Найгірші показники мали вже згадані «Луцьктепло» та «Луцькводоканал» – 28,4 та 24,8 мільйона гривень відповідно. До слова, працювали в мінус ці два підприємства і в минулих роках.

З втратами завершили минулий рік і три міські жеки та КП «Ласка». З них найбільш збитковим було ЖКП №2 – 1,9 мільйона гривень.

На підприємствах кажуть, що причиною збитковості є низькі тарифи.

«Ці збитки пов’язані з низькими цінами на управління багатоквартирними будинками, – пояснює директор ЖКП №3 Юрій Шевчук. – Це було через те, що тарифи не відповідали витратам. Ми всі працювали ще за цінами 2020 року».

Такі ж причини збитків і в іншому жеку.

«З 2020 року на підприємстві не піднімався тариф, у нас був найнижчий тариф у Луцьку, – розповідає директор ЖКП №2 Микола Романюк. – Наше підприємство з найнижчим тарифом має 88 ліфтів, які їздять на електроенергії. Впродовж цього періоду змінювалась ціна електроенергії і ми ледве-ледве були на плаву, особливо останній 2024-й рік. Під час війни дуже проблемно було провести збори, обговорення щодо тарифу, тому тариф ми підняли вже у 2025 році. Щоб якось вижити ми ще брали субпідряди на косіння, догляд за дорогами – прибирання снігу, посипання. З 2020 року у нас було 105 будинків і жоден не пішов в ОСББ».

«Основною причиною виникнення збитків на КП «Луцькводоканал» є тривале непідняття Національною комісією тарифу на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, – йдеться у відповіді комунального підприємства на інформаційній запит. – Національна комісія з регулювання енергетики та комунальних послуг не піднімала тариф від 2021 року. Відтоді суттєво зросла вартість складових тарифу (електроенергія, паливно-мастильні матеріали, заробітна плата, вартість аварійно-відновлювальних робіт), а тариф залишився незмінним».

У міській раді цю ситуацію вважають складною, оскільки кілька років змушені дофінансовувати комунальні підприємства з бюджету.

«Тариф на комунальних підприємствах востаннє затверджувався ще 2021 року: це і водопостачання, і водовідведення, і теплопостачання. За цей час НКРЕКП декілька разів підвищувала вартість електроенергії, – пояснював міський голова Ігор Поліщук при затвердженні бюджету на 2025 рік. – З 2021 року вартість електроенергії, яку закупляють наші підприємства, зросла в чотири рази, зросла мінімальна заробітна плата, зросла вартість доставки електроенергії, зросла вартість доставки газу, але НКРЕКП не дозволяє нам змінювати тарифи і приводити їх до ринкових та обґрунтованих. Тому ми змушені дофінансовувати наші комунальні підприємства, а це значні кошти».

Загалом сума збитків шести підприємств сягнула понад 56 мільйонів гривень, що більше ніж втричі перевищило прибутки.

13 підприємств акумулювали 15 мільйонів гривень умовного прибутку

До трійки найприбутковіших увійшли «Луцькспецкомунтранс», «Луцьке підприємство електротранспорту» та «Луцький комбінат шкільного і студентського харчування».

Лідером був «Луцькспецкомунтранс», який отримав 10,8 мільйона гривень чистого прибутку. У попередні два роки підприємство теж звітувало про чималі прибутки, тож використало такі фінансові можливості для купівлі техніки у сумнівних постачальників, у яких придбали і позашляховик для поїздок на полігон побутових відходів.

Втім прибутки «Луцькспецкомунтрансу» у звіті нівелюються 45 мільйонами гривень отриманої з бюджету допомоги.

«Луцьке підприємство електротранспорту» отримало 893 тисячі гривень прибутку. Такий фінансовий результат міг би вказувати на позитивну динаміку – адже у 2023-му ЛПЕ мало понад три мільйони збитку. Втім, торік підприємство отримало, як йшлося вище, майже 5 мільйонів гривень фінансової допомоги, а за перевезення пільговиків – ще 75,5 мільйона з бюджету.

Чималі прибутки отримав і «Луцький комбінат шкільного та студентського харчування» – 855 тисяч гривень, хоча у 2023-му його прибуток становив всього 33,7 тисячі гривень. Це підприємство вже майже десять років є безальтернативним «годувальником» луцьких школярів: ще у 2017 році виконавчий комітет Луцької міської ради передав в оренду комбінату приміщення шкільних харчоблоків і відтоді підприємство стало єдиним постачальником готових страв.

Нещодавно комбінат опинився в епіцентрі скандалу: депутат Луцької міської ради Андрій Лучик на депутатській комісії заявив, що підприємство купує продукти для шкіл за завищеними цінами. Через приховування інформації про ціни на продукти, які купує комунальне підприємство, депутат звернувся до правоохоронців, а згодом справа потрапила до суду. Суд став на бік депутата і зобов’язав комунальне підприємство надати запитувану інформацію.

Порівняно невеликі прибутки, в межах 300-700 тисяч гривень, отримали підприємства, які працюють у сфері реклами, розвитку туризму, спорту, паркування та організації торгівлі. Із них найвищим, 718 тисяч гривень, виявився прибуток КП «Луцькі ринки».

Трішки меншим був прибуток «АвтоПаркСервісу» – 512 тисяч гривень.

Це підприємство створили для того, щоб навести порядок з паркуванням у місті. Проте замість того, щоб заробляти кошти для бюджету воно залучає підрядників і через це місто втрачає мільйони гривень.

Найнижчий прибуток вказало підприємство «Парки та сквери м. Луцька» – лише 14 тисяч гривень. Щоправда, з бюджету воно отримало 15,9 мільйона гривень, а у 2023-му установа мала понад пів мільйона збитку.

«Ми, в першу чергу, обслуговуюче підприємство, обслуговуємо в громаді парки, – розповідає директор Олександр Михалусь. – У нас є бюджетна програма з утримання парків і територій. Нас фінансують за цією програмою. А решта, то ми займаємось наданням послуг, участю у тендерах. Надаємо послуги з видалення дерев, з догляду за зеленими насадженнями».

Втім, якщо порівняти прибутковість комунальних підприємств у 2023 та 2024 році, то суттєвого зростання надходжень не спостерігається. Здебільшого вони залишаються на одному рівні і варто розуміти, що значна частина цих коштів для більшості підприємств – це підтримка з бюджету.

Отож, у 2024-му обороти комунальних підприємств склали 2,1 мільярда гривень. Із них понад 20 відсотків становить бюджетна підтримка. У 2023-му сукупний дохід становив 1,9 мільярда гривень, а бюджетна підтримка складала понад 25 відсотків. Підприємства критичної інфраструктури залишаються «дотаційними» через неврегульовану тарифну політику держави.