Майже 70 гектарів землі на аукціонах розіграли фірми депутата Турійської селищної ради Віктора Корнійчука зі своєю юристкою.
Через таку «конкуренцію» вартість оренди ділянок на аукціоні зросла лише на 4%. Користування гектаром землі фірмам депутата обійдеться у 300-900 гривень на рік, а це у три-шість разів нижче середньої ринкової ціни оренди для таких площ на Турійщині, - пише «».
Таємнича конкурентка на чотирьох аукціонах
У березні 2026-го Турійська селищна рада виставила на аукціон право оренди 20 гектарів землі сільськогосподарського призначення на околиці села Мочалки зі стартовою ціною 6,1 тисячі гривень.
На торги, які відбулися 14 квітня, зареєструвалося двоє учасників: ТОВ «Бобли-Агро» та Аліна Курчак. Початкові пропозиції суперники подали того самого дня з різницею в одну хвилину і через той самий електронний майданчик «Сомгіз». Відрізнялися вони між собою лише на 40 гривень, а під час торгів синхронно збільшились на 200 гривень. Втім, пропозиція Аліни Курчак не перевищила пропозиції суперника, тому перемогу отримало підприємство «Бобли-Агро». Ділянка обійдеться йому у 6400 гривень на рік впродовж наступних 7 років користування, тобто по 320 грн/га. В результаті аукціону фінальна ціна зросла від стартової лише на 5%.
До слова, подібна ситуація на аукціоні не схожа на випадковість чи збіг обставин: ці суперники раніше вже розігрували кілька аукціонів Турійської селищної ради.
У жовтні 2025-го на торгах з продажу права оренди ще однієї ділянки сільськогосподарського призначення площею 18,4 гектара біля річки Турія на околиці села Туропин «Бобли-Агро» та Аліна Курчак також синхронно підвищували ціни на невеликі суми і подали документи одного дня з різницею у кілька годин.
Стартова ціна оренди ділянки становила 15 тисяч гривень. Цінові пропозиції суперників відрізнялись лише на 10 гривень, при цьому пропозиція Аліни Курчак була нижчою і впродовж трьох раундів не перевищила ціни конкурента. Тож перемога очікувано дісталася товариству «Бобли-Агро», яке впродовж семи років платитиме 15,5 тисячі гривень за користування цією землею – по 846 гривень за гектар. Фінальна ціна в результаті аукціону зросла від стартової лише на 3,6%.
У той самий день жовтня 2025-го, що й попередній аукціон, відбулися також торги з продажу права оренди ще 12 гектарів у тому ж масиві поблизу річки Турія та села Туропин. Ті ж конкуренти діяли аналогічно.
Початкова вартість оренди становила 8,9 тисячі гривень. Ціни суперників знову відрізнялись лише на 50 гривень і синхронно підвищувалися на незначні суми. Пропозиція Аліни Курчак знову була нижчою і перемога очікувано дісталася компанії за 9270 гривень – по 772 грн/га на рік. Таким чином фінальна ціна зросла від стартової лише на 3,7%.
На третьому аукціоні Турійської сільради з продажу права оренди ще 18,4 гектара у тому ж масиві біля річки Турія, який також відбувся 21 жовтня 2025 року, Аліна Курчак конкурувала вже з іншою фірмою – фермерським господарством «Корсойл-Агро». Початкова ціна землі становила 15,5 тисячі гривень. Тут конкуренти теж діяли за звичним сценарієм: пропозиція Аліни Курчак була нижчою на 10 гривень і впродовж торгів не перевищила ціни суперника. Тож «Корсойл-Агро» отримало перемогу з пропозицією 16 тисяч гривень – по 871 грн/га на рік. Таким чином оренда в результаті аукціону здорожчала всього на 3,2%.
Таким чином компанії «Бобли-Агро» та «Корсойл-Агро» завдяки пасивній конкуренції Аліни Курчак отримали в оренду на 7 років майже 69 гектарів сільськогосподарських угідь на території Турійської селищної ради. Сукупна стартова ціна річної оренди трьох ділянок, які дістались «Бобли-Агро», становила 30,07 тисячі гривень, а фінальна склала лише 31,2 тисячі. Тобто зростання в результаті аукціону було незначне – лише на 1,2 тисячі гривень. Аналогічна ситуація і з ділянкою компанії «Корсойл-Агро» – стартова ціна становила 15,5 тисячі гривень, а компанія орендувала її за 16, тож збільшилась лише на 500 гривень.
З-під депутатського крила
Чому ж відомі в громаді аграрні компанії мають спільну конкурентку на аукціонах, яка неохоче торгується і синхронно з ними подає документи?
Компанії «Бобли-Агро» та «Корсойл-Агро» мають спільного власника, а їхньою конкуренткою на аукціонах виявилась їхня ж працівниця – юристка згаданих підприємств Аліна Курчак.
Компанія «Бобли-Агро» зареєстрована у 2016 році у селі Бобли на Турійщині з основним видом діяльності – розведення великої рогатої худоби. Власниками фірми є діти депутата Турійської селищної ради, члена постійної комісії з питань земельних відносин Віктора Корнійчука – Назар та Дар’я Корнійчуки, а керівницею – Олена Литвинюк.
Фірма не лише виграє земельні аукціони у Турійській селищній раді, а й надає різні послуги органу місцевого самоврядування та його відділам. Упродовж 2021-2024 років підприємство уклало договорів із відділом освіти, молоді та спорту Турійської селищної ради на 1,7 мільйона гривень та майже на 100 тисяч – із самою селищною радою. Здебільшого вони стосуються постачання паливної деревини.
Фермерське господарство «Корсойл-Агро» зареєстроване у 2010 році у селі Княгининок під Луцьком з основним видом діяльності – вирощування зернових культур. Засновниками та власниками господарства є доньки того ж депутата – Марія та Дар’я Корнійчук. Остання також є і керівницею підприємства.
Аналітична система «YouControl» відносить обидві компанії до умовної аграрної групи родини депутата-бізнесмена Віктора Корнійчука. До неї також входять підприємства «Агромір-Кор» та «Рокитнівський аграрій».
Віктор Корнійчук є депутатом Турійської селищної ради (партія «Сила і честь»), у якої його підприємства успішно виграють земельні аукціони. У декларації за 2025 рік Корнійчук вказує доходи від компаній «Бобли-Агро» та «Корсойл-Агро», а також 24 земельні ділянки, орендовані у Турійській селищній раді.
Спільна конкурентка обох компаній Аліна Курчак теж тісно пов’язана з аграрним бізнесом родини Корнійчуків. Один із телефонних додатків ідентифікує її як юристку «Корсойл-Агро» та представницю інших компаній родини Віктора Корнійчука.
«Виїжджати чи депутатство зняти?»
Тож чому компанії Віктора Корнійчука конкурують на земельних аукціонах зі своєю ж юристкою – про це журналісти запитали у самого депутата. Втім, конкретних відповідей на поставлені запитання не надійшло. У розмові політик розповідав, що бере ці землі для випасу корів волинської м’ясної породи та переконував, що ці ділянки нікому не потрібні, тому його компанії і виграють аукціони. Втім, на запитання щодо конкурентки Аліни Курчак не відповів.
– Ваші підприємства «Бобли-Агро» та «Корсойл-Агро» впродовж 2025-2026 років вигравали земельні аукціони у Турійській селищній раді. Водночас ви є депутатом цієї ради – ви не вбачаєте конфлікту інтересів у такій ситуації?
– Ну, а що мені тепер робить? Виїжджати звідти чи депутатство зняти? … Ви краще поїдьте гляньте на ці землі, це в основному землі під випас, заболочені землі, які нікому не потрібні. Ми займаємось тваринництвом і скотарством, розвиваємо нашу волинську м’ясну породу, і ці землі, що я виграю, вони нікому не потрібні. Це болото або пісок і для корів моїх підходить. В тих аукціонах більше ніхто не бере участі. Якщо я не буду цього робити, то вони будуть стояти далі. Іншого варіанту немає, крім аукціону, як його взяти.
– Ваші фірми у всіх аукціонах змагалися з Курчак Аліною Ігорівною – це юристка ваших компаній і ваша працівниця.
– Я не знаю, в мене цим юристи займаються. Можете на якісь закони спиратися, а не на свої здогадки. Ви просто поїдьте туди і подивіться, де ми працюємо і з чим ми працюємо.
– Курчак Аліна – працівниця ваших компаній?
– Я цим не займаюсь, в мене є юридичний відділ і вони цим займаються. Ви поїдьте і подивіться, де без аукціонів обробляють землі… Ви можете тільки у правовому руслі ставити питання… Я виясню і вам передзвоню.
Згодом Віктор Корнійчук зателефонував, однак відповіді на запитання про спільну конкурентку і працівницю так і не надав, натомість почав звинувачувати журналістів у замовності.
Зв’язатися з Аліною Курчак вдалося за номером компанії «Бобли-Агро», вказаним в офіційних реєстрах. Вона каже, що, мовляв, не знала, хто буде її конкурентом в аукціонах, а землю нібито хотіла придбати для власної справи. Щоправда, про яку саме справу йдеться – не розповіла, бо перервала розмову.
– У 2025 році ви брали участь в земельних аукціонах, конкурували з підприємствами «Бобли-Агро» та «Корсойл-Агро» – водночас ви там працюєте юристом.
– По-перше, коли подавалися, то не знали хто там бере участь. Я особисто як мала намір, тому й подала.
– У всіх аукціонах ви конкурували з цими підприємствами, на яких працюєте. Ви активно не торгувалися і постійно перемагали вони.
– Ми коли беремо участь в аукціонах то не бачимо хто там є. Спочатку ми цього не бачимо, звідки я знаю з ким я конкурую. Як дозволяють мої можливості, так і торгуюся.
– А що ви планували робити з цими ділянками?
– Ну пробувати щось, займатись своєю справою.
– А якою саме справою?
….
У селищній раді кажуть, що ці землі не дуже цікавили аграріїв, тому і не було багато учасників. Втім, це не вирішує питання спотворення конкуренції.
– Турійська селищна рада виставила на аукціони земельні ділянки, у яких брали участь ТОВ «Бобли-Агро» та Курчак Аліна Ігорівна. Вони майже не торгувались, а вартість землі не зростала – чи звертала увагу селищна рада на такі моменти?
– Ну, звертали увагу, просто там такі землі, що взагалі нікому не цікаві. Вони писали клопотання на селищну раду, щоб ми виставили їх на торги, – каже головний спеціаліст відділу земельних відносин та агропромислового комплексу селищної ради Артем Тимошук. – Виставили, більше ніхто участі не брав, то особливо такої гострої уваги вже не звертали. Якби були претенденти, то, думаю, приходили б на торги. Якщо дійсно землі цікаві, то аграрії моніторять аукціони, торгуються, а якщо не цікаві, то ніхто і участі не бере.
– В одному з аукціонів селищна рада продавала ділянку такого ж призначення і ціна зросла аж до 300 тисяч. А в даному випадку залишається на рівні стартової, орієнтовно 16 тисяч.
– Воно так і виходить, що якщо землі цікаві, а якщо вони десь на краю, заболочені чи піщані, то не особливо цікаві.
– А Курчак Аліна Ігорівна зверталася до вас, вона хотіла отримати ці землі?
– Я не знаю хто це. «Бобли-Агро» – ця фірма в нас працює, поля в них.
Отже, в результаті розіграних аукціонів підприємство «Бобли-Агро» отримало в оренду на сім років понад 50 гектарів землі всього за 31,2 тисячі гривень на рік, а «Корсойл-Агро» – 18,4 га землі за 16 тисяч на рік. Сукупна стартова ціна усіх лотів становила – 45,5 тисячі гривень, а фінальна сягнула лише 47,2 тисячі – тобто зросла лише на 3,7%. В підсумку, щорічно за оренду майже 70 гектарів компанії сплачуватимуть до бюджету селищної ради 47,2 тисячі гривень, а за 7 років оренди ця сума складе орієнтовно 330 тисяч гривень.
Натомість, на аукціонах із реальною конкуренцією такі кошти селищна рада може виручити за один рік оренди ділянки. Наприклад, восени 2025-го Турійська селищна рада продала право оренди 20 гектарів сільськогосподарської землі за понад 300 тисяч гривень на рік. При цьому стартова ціна річної орендної плати становила 20,3 тисячі гривень – тут фінальна ціна зросла в 14 разів, або ж майже на 1400%.
Насправді за землі сільськогосподарського призначення на Турійщині конкурують чимало аграрних підприємств, а ціни подекуди зростають в десятки разів. До прикладу, в аукціоні з трьома учасниками ціна зросла у понад 8 разів або на понад 740%. В інших торгах активно змагалася і отримала перемогу та ж компанія «Бобли-Агро», а ціна збільшилась в 1,7 раза або на 71%. Інший аукціон також показав справжню конкуренцію – кінцева ціна зросла у 15 разів або ж на 1419%.
І насправді для того, щоб орендувати ділянку через аукціон, абсолютно не обов’язково спотворювати конкуренцію на них. Відповідно до ст. 137 Земельного кодексу України земельні торги проводяться за наявності не менше двох зареєстрованих учасників. Водночас стаття 138 передбачає придбання землі одним учасником, якщо торги не відбулися через реєстрацію лише одного учасника і для участі у повторних торгах зареєструвався той самий – він і має право придбати земельну ділянку або набути право користування нею за запропонованою ним ціною, але не менше стартової.
Коментарів немає
Залишити коментар