«Любов до Бога прищепила мама», - педагог Наталія Ротченкова

Педагог Наталія Іванівна Ротченкова народилася сім'ї простих селян Івана й Анастасії.

Жінка родом з мальовничого села Вовче Старосамбірського району. Любов до Бога їй прищепила мама. Про це волонтер Назар Романюк розпитав для «Insider Media».

«Мама завжди ходила в церкву і до 80 років співала в церковному хорі. Зараз їй 82 роки. Оце «вічне, добре, щире» - прищепила мені мама. Вона ходила в церкву, і я завжди в нею. Потім я ходила і в недільну школу, в нас при парафії організовувалося. У мене завжди виникали запитання, як у дитини: як це все, наприклад, знає диригент церковного хору? Всі книжки, як багато… він це все напам'ять добре знає. І я думаю: ті «святі» люди, вони так багато знають! От якби мені так знати і розказувати. Це була моя мрія.

Зараз аналізую своє життя: ця моя мрія збулася. Це був мій авторитет. У мене було дуже багато було запитань до Бога. І я наскільки така була допитлива, запитання ставила священнику, тоді був у нас отець Роман Кавчак. І він бачив, що є така Наталія, яка дуже цікавиться, і ось коли сталися такі в житті обставини, що відкривалася Волинська семінарія, він мені запропонував йти навчатися».

За словами жінки, поштовх у неї вже був з дитинства, бо хотіла знати більше про Бога.

«У нас колись поступили дві дівчини на регентське в іншу країну. Потім вони приїхали, бо дуже важко вчитися було. І я почула, що є отаке регентське відділення. Кажу колись священнику: «Ви знаєте, я би теж так хотіла вчитися». Просто ми так говорили, в розмові. Вже пройшло рік-два, я вчилася у Львові й закінчила там училище №59. Мені треба було йти на роботу, вибирати.

І, пам'ятаю, це був вечір, каже мама: «Священник хоче, щоб ти підійшла». Я підійшла, і він дав характеристику мені. Каже: «Думай і вирішуй».

Я прийшла й кажу: «Мамо, я хочу». В мене сестри були проти. Я 5 дитина в сім’ї. Побоювалися, переживали, ким я буду, «що ж то за професія така», - згадує Наталія Ротченкова.

Деталі – у сюжеті.