Найбільше напрягає болото, - депутат Юрій Моклиця про побут на війні

 Депутат Луцької міської ради, військовослужбовець 4-ї окремої танкової бригади каже, що у воєнному побуті найбільше заважає болото.

"Не готовий описати, як все виглядає на нулі. Ми живемо в закинутій будівлі, де є газ. Це лакшері хата. Взимку більш актуальне питання обігріву. Якщо працюєш на холоді, частіше відбуваються чергування", - розповів він у інтерв'ю Insider Media. 

"Наші засоби дозволяють працювати з укриттів. Якщо ти в підвалі, льосі чи бліндажі, це вже плюсова температура. Мабуть, найбільше в усьому напрягає болото. Воно безкінечне, супроводжує всюди. Це жахіття", - додав він. 

Юрій Моклиця каже, що на Волині болото з пісочком і легко обсипається.

"А там масляне, жирне, приліплюється до ніг. Ступив кілька кроків, і вже по кілограму грязюки на ногах. Якщо нема спеціального авто, це дає відбиток на переміщення. Тільки береться морозець – це краса.  Я потрапив на полігон у березні, тоді була мінусова температура. Зараз було б цікаво потрапити на передову і порівняти умови, адже підрозділ вже має все: два генератори, бензиновий і дизельний, старлінк, зарядні станції, окопні свічки… Але зараз нас відвели, тож бойову роботу не проводимо", - мовив він. 

Щодо харчування, то з продуктами не було проблем ні разу.

"Армія непогано забезпечена. Ми як хочеш готували: і на вогні, і на газових туристичних пальниках, і на бензинових, і на газових балонах, і холодне їли. Підрозділам важливо мати машину. В першу чергу для виконання бойових завдань. Втім не гріх використати її для того, щоб поїхати за харчами в магазин. Ми так теж робимо", - мовив Юрій Моклиця. 

Також щодо харчування серед військових, то каже, що часто готують "домашню їжу".

"Ми й готували, кури несли яйця. Був серед нас любитель свіжини. Він сам задвохсотив півня, порізав, приготував.  Також куштували шашлики з баранини. Ними поділилися воїни 14-ї ОМБр, які були поруч. Ще була тушкована нутрія, якось пригостили місцеві. За рік що тільки не їли. У селах багато всякої звірини. Овечки, свині, корови ходили табунами вулицями й лісами. Шкода їх, нікому доглянути. За корів ми не бралися, нас на спостережному пункті двоє, максимум п'ятеро, ми не з'їмо цілу корову. А от з овечками простіше. У великих бригадах було, що кололи свиню", - пригадав він. 

БІЛЬШЕ ПРО ПОБУТ ВІЙСЬКОВИХ ТА ПОВНУ ВЕРСІЮ ІНТЕРВ'Ю ЧИТАЙТЕ ТУТ