У Луцьку під час сесії міськради відбулося обговорення впровадження цифрової платформи моніторингу реалізації стратегії Луцької громади.
Як повідомив депутат Роман Бондарук на сторінці у Facebook, дискусія була гострою.
Він вирішив розставити всі крапки над «і» і відповісти на основні зауваження.
Чи потрібна громаді така платформа?
«Так, і ми вже це вирішили. Цифровізація управлінських процесів – це не примха, а частина Стратегії розвитку Луцька, ухваленої міською радою. У розділі 1.3 «Цифровізація міських сервісів» чітко передбачено впровадження таких інструментів. Під час голосування за стратегію підтримку надали і ті, хто тепер ставить це під сумнів. Бути послідовними – значить впроваджувати те, за що голосували», - написав Бондарук.
Чи не дублює ця платформа інші інструменти моніторингу?
«Ні, бо вона інтегрує існуючі сервіси та автоматизує аналіз даних.
Зараз у міській раді вже є окремі цифрові сервіси, але вони працюють ізольовано. Наприклад, є автоматизація даних з енергоефективності, реєстри комунальних підприємств, реєстрація звернень громадян тощо. Проте між ними немає єдиної системи взаємодії та аналітики», - додав депутат.
За його словами, ухвалений проєкт рішення дозволить:
- Поєднати всі електронні сервіси міста в єдину систему.
- Надати мешканцям вільний доступ до актуальної інформації про виконання міських програм.
- Створити прозорий механізм управління міськими ресурсами.
Чому немає точної вартості проєкту?
«Бо цифри не беруться з повітря. Для цього спочатку потрібно сформувати технічне завдання – перелік конкретних вимог до платформи. Після цього буде проведено оцінку вартості, а потім відкрита закупівля. Маніпуляція в стилі «а скільки це буде коштувати?» на етапі, коли ще не затверджено технічне завдання, – це як питати ціну на будинок, коли навіть немає його проекту», - заявив Бондарук.
Також він зауважив, що витрати на розробку будуть відомі після технічного аналізу.
«Але важливо розуміти, що цифрові рішення – це довгострокова інвестиція в ефективність управління містом. Зараз місто втрачає кошти через неефективний контроль програм, відсутність аналітики даних та дублювання процесів. Створення єдиної системи дасть змогу оптимізувати бюджет і заощадити більше, ніж витратиться на її впровадження», - зауважив він.
Чи є в міській раді фахівці для впровадження такої системи?
Як зазначив Бондарук, система розробляється на відкритих стандартах, які легко інтегрувати.
«Так само, як місто успішно використовує сервіси на базі «Прозоро» чи електронних адмінпослуг, так само буде працювати і цей інструмент. У випадку складних технічних рішень завжди залучаються профільні спеціалісти. І це не перший раз, коли місто впроваджує технологічні рішення за підтримки ІТ-середовища», - написав депутат.
За його словами, на дискусія довкола цього питання на сесії міськради «місцями перетворилася на політичну риторику та особисті закиди, а не конструктивний аналіз».
«Прозвучали навіть звинувачення, що проєкт «написаний під конкретного розробника», хоча це відверта маніпуляція.
- Хто проголосував «за» – обрав послідовність у виконанні стратегії.
- Хто голосував «проти» – нехай пояснить, чому це питання вважалося пріоритетним під час ухвалення стратегії, але раптом стало зайвим під час її реалізації?
Цифровізація – це не розкіш, а необхідність. Луцьк – сучасне місто, яке не може залишатися з інструментами управління минулого століття», - резюмував він.
Коментарів немає
Залишити коментар