Копіпастом один в одного є більшість із 457 правок до законопроєкту про відновлення декларування, які нардепи подали до другого читання.
Про це повідомляє «Центр протидії корупції».
Організація проаналізувала поправки до законопроєкту та зазначила, що депутати з різних фракцій подають однаковий, слово в слово, текст правок.
«Навіщо їм цей спам? Все просто. Він дозволяє затягнути розгляд законопроєкту в сесійній залі на тижні, бо одну й ту саму поправку від різних авторів можна ставити на голосування безліч разів», — пише ЦПК у тексті для «Української правди».
ЦПК зазначає, що депутатів, які подають ці правки, можна розділити умовно на три групи:
- «представники проросійських сил» (найбільше «шкідливих» правок подав обраний від ОПЗЖ Григорій Мамка);
- «старі захисники корупційних еліт»;
- «група Разумкова».
Остання група відзначилась правкою, яка дозволяє уникнути відповідальності, якщо декларант «сам виявив» помилку в декларації, навіть якщо така помилка виявлена вже під час перевірки НАЗК.
Як зазначає ЦПК, частина депутатів пропонують узагалі не вказувати в декларації інформацію про дітей, дружину або чоловіка. Дехто пропонує не вказувати в деклараціях наявну в них готівку та третіх осіб, із якими вони, наприклад, мають спільне майно. Хтось пропонує приховувати інформацію про місце проживання.
Чому це важливо?
27 липня в парламенті зареєстрували законопроєкт №9534 про відновлення електронного декларування для посадовців. Його визначили як невідкладний і того ж дня ухвалили за основу з доопрацюванням положень.
Цей законопроєкт важливий, зокрема, для виконання Україною семи рекомендацій на шляху до вступу в ЄС. Уже в жовтні Єврокомісія має надати звіт з оцінкою виконання Україною цих кроків.
Віцепрем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина запевнила, що до цього часу у Верховній Раді буде остаточно ухвалений закон щодо електронного декларування.
Однак народна депутатка Анастасія Радіна зазначає, що 457 правок — це достатньо для того, щоб затягти процес розгляду законопроєкту.
Що передувало?
У березні минулого року, з огляду на повномасштабне вторгнення, подання декларацій будь-якого виду зробили необов'язковим на час дії воєнного стану. Попри це Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) давало можливість подавати декларації та перевіряти на помилки відомості, зазначені в торішній декларації.
Уже після деокупації частини захоплених територій НАЗК та громадські організації закликали владу відновити обов’язкове подання декларацій. Там пояснили, що лише третина всіх посадовців подали свої декларації ще за 2021 рік, а наступного року їх може бути ще менше.
НАЗК та громадські організації попереджали, що посадовці й депутати впливають на використання сотень мільярдів гривень українських платників податків і коштів від партнерів України, а неподання декларацій та відсутність їхньої перевірки «максимально сприяють корупції та зловживанням».
Коментарів немає
Залишити коментар