За скільки на Волині ремонтували укриття

На Волині протягом майже 3 років провели 1137 закупівель робіт, послуг та товарів, пов’язаних з облаштуванням укриттів.

Сукупна сума укладених договорів сягнула 284 мільйонів гривень. Центр журналістських розслідувань «Сила правди» проаналізував, як починаючи з 24 лютого 2022 року й до 1 жовтня 2024-го облаштовували укриття у Волинській області. 

Найбільше сховищ облаштували у закладах освіти Луцька, Ковеля, Нововолинська, Локач і Підгайців. Підряди найчастіше отримували фірми, пов’язані з волинськими політиками. Зважаючи на воєнний стан, більшість закупівель проводили без організації конкурентних тендерів: установи обирали надавачів послуг та виконавців робіт на власний розсуд.

У яких громадах відремонтували найбільше укриттів

Попри те, що бойові дії в Україні тривали з 2014 року, а про повномасштабне вторгнення росії неодноразово попереджали західні партнери, на початок «великої» війни більшість укриттів виявилися не готовими для перебування людей – зокрема, й у закладах освіти, охорони здоров’я.

В укриття в основному переобладнували підвали, цокольні поверхи та інші підземні приміщення. 

Левову частку закупівель по облаштуванню укриттів протягом 2022 – 2024 років на Волині провели за неконкурентними процедурами. Тобто укладали прямі договори з постачальниками та виконавцями робіт, яких замовник обирав на власний розсуд. 

Активно за ремонт та облаштування захисних споруд на Волині взялися влітку 2022 року: купували будівельні матеріали, меблі, медикаменти, електроприлади, сміттєві баки, біотуалети, інформаційні таблиці та вказівники, ємності для питної води. Міняли двері в укриття, облаштовували спуски та доріжки до них. Ремонтували санвузли. 

Найактивніше облаштовували укриття у 2022 році. Попри те, що в перший рік повномасштабної війни відбулося найбільше закупівель, у 2023-му році освоїли значно більше грошей. У 2024-му ж поки уклали найменше угод, відповідно й грошей витратили найменше.

Разом із тим на початку повномасштабного вторгнення уряд прийняв постанову, яка дозволяє укладати договори для нагальних потреб без використання системи Prozorro. Документи по таких закупівлях можна опублікувати протягом трьох місяців після закінчення дії воєнного стану. Також у самій системі Prozorro відсутні чіткі фільтри для виокремлення закупівель, які стосуються саме укриттів. Замовники ж свої оголошення можуть називати та класифікувати найрізноманітнішими способами. Зважаючи на це, наведені в матеріалі дані можуть не на 100% показувати повну ситуацію щодо облаштування укриттів та сховищ.

Також деякі волинські громади облаштовували укриття господарським способом – власними силами, без залучення підрядників. Відповідно, дані про них не відображаються в системі публічних закупівель. До такого виду робіт, зокрема, вдавалися у Олицькій, Прилісненській громадах, в ліцеї у Велимчі…

– Майже всі школи в нашій громаді забезпечені укриттями. Частина навчальних закладів заключила договір з підприємцями, власниками розташованих поруч підвальних приміщень, й використовують їх, – каже заступник голови Олицької громади Валентин Павловський.

Найбільше грошей на облаштування укриттів та сховищ витратили у найбільших містах області. Лідирує Ковельська міська громада, де на цю потребу спрямували 75,8 мільйона гривень. У Луцькій громаді на облаштування безпекових умов передбачили 58,8 мільйона гривень, у Володимирській – 25,8 мільйона гривень. 

У 22,3 мільйона гривень обійшлася підготовка сховищ для Підгайцівської громади. Майже 11 мільйонів гривень на цю потребу спрямували у Колодяжненській громаді.

Які фірми освоїли найбільше грошей на укриттях

Найбільше на облаштування сховищ впродовж 2022-го – 9 місяців 2024 років заробило підприємство, яке пов'язують із волинськими олігархами Ігорем Палицею та Степаном Івахівим – ТОВ «Волиньдорбуд». 

Фірма отримала лише три підряди, але їхня сукупна вартість сягнула 41,9 мільйона гривень. Зокрема, компанія будувала укриття в ліцеї №1 у Ковелі, за що отримала 33,7 мільйона гривень, а також ремонтувала захисні споруди у Володимирському центрі фізичного здоров'я населення та Зеленському ліцеї Ковельської громади.

«Волиньдорбуду» не вперше вдається вигравати мільйонні тендери в області. Будучи «новачком» у дорожній галузі, з травня до вересня 2021 року фірма отримала підрядів у «Великому будівництві» автошляхів на 680 мільйонів гривень. При цьому не маючи власної техніки. Коли ж через війну будівництво доріг зупинили, «Волиньдорбуд» став головним підрядником на ремонтах та експлуатаційному утриманні автошляхів у регіоні. 

Компанія, пов'язана з волинськими мільйонерами, також є генеральним підрядником на будівництві логістичного центру поблизу митного пунту пропуску «Ягодин».

Друге місце за сумою підрядів у товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньекобуд». З компанією уклали договорів на 22,2 мільйона гривень. Йдеться про два тендери, що стосувалися захисних споруд. «Волиньекобуд» будувала протирадіаційне укриття у Волинському обласному ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою, а також виконувала там додаткові корекційні роботи.

Підприємство називають наближеним до народного депутата України Ігоря Гузя та його помічника Андрія Бокоча. Воно зареєстроване в селі Смідин колишнього Старовижівського району, звідки походить родина нардепа по батьковій лінії. Керівником «Волиньекобуду» є Михайло Шипелик. Йому ж належить і 70% корпоративних прав фірми. Інші 30% належать лучанину Андрію Гринчуку.

Будівельна компанія, співвласниками якої є ексдепутат Волинської обласної ради Ігор Чорнуха та його сестра, нинішня депутатка Волиньради Ірина Патлашинська,  «Луцьксантехмонтаж №536» протягом 2022-2024 років отримала в регіоні 6 підрядів щодо облаштування укриттів на 14,46 мільйона гривень. 

Забудовник продавав та встановлював утеплені двері, ремонтував сховище у Волинському обласному центрі контролю та профілактики хвороб, у Волинському апеляційному суді виконував поточний ремонт та влаштовував гідроізоляцію, водовідведення. «Найжирніший» куш фірма Чорнухи зірвала на капітальному ремонті протирадіаційного укриття на вулиці Шкільній у Підгайцях. Поточна сума за цією угодою склала 14,2 мільйона гривень.

Компанія має досвід співпраці з бюджетними закладами, адже неодноразово вигравала тендери на будівництво дороговартісних об’єктів.

Четверту сходинку за сумою освоєних на облаштуванні укриттів коштів посіло приватне підприємство, зареєстроване в Рокинях, «Захід-торг-буд». Отримавши 27 «укриттєвих» замовлень, компанія освоїла 12,95 мільйона гривень. Власником підприємства, за даними аналітичної системи «YouControl», є Олег Ковальчук. Він водночас брав участь у тендерах з облаштування укриттів як приватний підприємець. З початку повномасштабного вторгнення бізнесмен також отримав 9 підрядів, загальною вартістю 2,3 мільйона гривень, як приватний підприємець.

Замикає п'ятірку лідерів з освоєння бюджетних грошей на ремонті споруд цивільного захисту ТОВ «СМ-Рембуд», яке отримало підрядів на 10,2 мільйона гривень. Фірма будувала укриття у школі №9 у Ковелі, виконувала поточний ремонт захисної споруди в школах №5 та №2 у Володимирі.

Наразі підприємство зареєстроване в селищі Турійськ. Власницею компанії є Ольга Мазуркевич, а уповноваженою особою – Юрій Баран. 

Донедавна «СМ-Рембуд» мала володимирську прописку, а її керівником був Олександр Мазуркевич. Реєстраційну інформацію змінили у серпні 2024 року. Кілька років тому чоловіка судили за те, що, будучи інженером з технічного нагляду, підписав акт про прийняття виконаних будівельних робіт, у якому були недостовірні дані. Тоді Олександр Мазуркевич визнав свою вину і відшкодував збитки, а суд звільнив його від кримінальної відповідальності. 

На будівництво яких укриттів виділяли субвенцію?

В управлінні освіти і науки Волинської ОДА у відповідь на інформаційний запит повідомили, що станом на 1 січня 2024 року в області облаштували 995 укриттів. 

На будівництво нових споруд цивільного захисту деякі заклади освіти отримали субвенцію – цільову грошову допомогу з державного бюджету: 

Розподіл фінансування на шкільні захисні споруди погоджували на умовах співфінансування в розмірі до 50% коштів місцевих бюджетів. Наразі завершили будівництво двох укриттів: у Волинському обласному ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою та в школі у Ковелі. 

А з обласного бюджету на облаштування захисних споруд закладів освіти виділили лише 80,2 тисячі гривень. 

Де планують будувати нові укриття?

Низку сховищ відремонтували протягом 2022-2024 років й у закладах охорони здоров'я краю. На роботи сумарно пішло 15,22 мільйона гривень: 5,68 мільйона гривень у 2022-му; 7,37 мільйона гривень у 2023-му та 2,16 мільйона гривень у 2024 році. Це – власні кошти комунальних підприємств та місцевих бюджетів.

За цей час відремонтували укриття у: «Волинській обласній клінічній лікарні», «Волинському обласному територіальному медичному об'єднанні захисту материнства і дитинства», «Волинській обласній психіатричній лікарні», «Медичному об’єднанні Луцької міської територіальної громади», «Володимирському територіальному медичному об'єднанні», «Іваничівській багатопрофільній лікарні», «Ковельському міськрайонному територіальному медичному об’єднанні», «Локачинській лікарні», «Камінь-Каширській центральній районній лікарні», «Луцькій центральній районній лікарні», «Любешівській багатопрофільній лікарні»,  «Маневицькій багатопрофільній лікарні», «Нововолинській центральній міській лікарні», «Ратнівській центральній районній лікарні», «Рожищенській багатопрофільній лікарні», «Торчинській районній лікарні», «Турійській лікарні планового лікування».

Нових укриттів у лікувальних установах Волині з початку повномасштабного вторгнення не будували. 

Також протягом дії воєнного стану на Волині відремонтували 131 захисну споруду, розташовану за межами освітніх та лікувальних закладів. На це витратили 57,4 мільйона гривень, повідомили в управлінні з питань цивільного захисту Волинської ОДА. 

Одну безпекову споруду вартістю 5,6 мільйона гривень збудували у Рівненській громаді. Ще вісім укриттів планують звести у Ратнівській, Володимирській, Торчинській, Підгайцівській, Городищенській та Луцькій громадах. 

Попри майже три роки повномасштабного вторгнення, облаштування укриттів та сховищ на Волині все ще триває. Часто замовники обирають підрядників на власний розсуд, нівелюючи таким чином добросовісну конкуренцію. Вони економлять час, але не гроші. Крім того, очевидним є той факт, що найдорожчі підряди традиційно дістаються фірмам, які належать політикам або пов’язаним із ними особам.