На підприємстві дружини, яке продає ритуальне начиння, в робочий час підпрацьовує директор Луцького спецкомбінату, який займається утриманням кладовищ та похованнями, Василь Цетнар.
Фірма розташована по-сусідству з комунальним підприємством, тож посадовцю вдається поєднувати роботу на громаду і на сім’ю. Крім того, Василь Цетнар вже кілька років не декларує будинок, в якому мешкає разом з дружиною. Чому директор комунального підприємства приховує свої статки і як допомагає сімейному бізнесу з’ясував Центр журналістських розслідувань «».
Незадекларований будинок і катафалк замість таксі
Восьма ранку, 19 квітня 2024 року, Боратин поблизу Луцька. Авто із написом «Ритуальна служба» марки Ford Transit паркується біля одного з місцевих будинків, щоб забрати не покійника, а живого-живісінького директора комунального підприємства Василя Цетнара. Чоловік виходить з просторого житлового будинку. От тільки, що там робить посадовець? Адже, згідно з його декларацією за 2023 рік, у нього немає іншої нерухомості, окрім двох квартир у Луцьку.
Автівка Ford Transit 2014 року випуску, у яку сідає чоловік, є комунальною і належить Луцькому спеціалізованому комбінату комунально-побутового обслуговування. Її він придбав у жовтні 2023 року за 750 тисяч гривень для організації поховань.
Той же день, 19 квітня, 14 година. Василь Цетнар знову виходить із будинку в Боратині, якого, нагадаємо, немає у його декларації. Цього разу його забирає інша машина – бус Renault Traffic 2010 року випуску із наклейкою похоронного бюро. Його Луцький спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування придбав у грудні 2022 року за 407 тисяч гривень.
Автівки з’являються біля загадкового будинку в Боратині регулярно. Так, 15 травня автомобіль забирає Василя Цетнара із того ж будинку у Боратині вже разом із дружиною Світланою.
Вочевидь, подружжя Цетнарів тут проживає. Хоча в декларації посадовця про це майно жодної згадки. Серед нерухомості там – дві квартири в обласному центрі. Одну площею 47,7 квадратних метра придбали у 2022 році в новобудові на вулиці Арцеулова, вона зареєстрована на самого посадовця. За словами робітників, які завершують роботи у новобудові, наразі там триває ремонт.
Іншу площею 44,6 квадратних метра на вулиці Гірній посадовець декларує багато років поспіль. На правах спільної власності вона належить йому та іншим членам родини: дружині, синам Олегу і Роману. Саме там, згідно з декларацією, родина Цетнарів і мала б мешкати. Однак, сусіди стверджують інше.
«Вони вже там не живуть. Десь років 5 тому переїхали. Зараз вони ту квартиру здають», – зазначила колишня сусідка Цетнарів.
Паралельно з комунальним бізнесом веде приватний?
Лучанин Василь Центар очолив Луцький спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування у 2011 році. Підприємство утримує кладовища, організовує похорони і продає ритуальне начиння. Там можна замовити все необхідне для церемонії прощання: від звичайних ритуальних серветок до наряджання померлого і транспортування труни на цвинтар. Фактично комунальна установа пропонує поховання «під ключ» з видачею свідоцтва про поховання включно.
Комунальне підприємство хоч і має непогані обороти, проте прибутки залишають бажати кращого. До прикладу у 2020-ому чистий прибуток комбінату становив всього 2 тисячі гривень. У 2022 – 6 тисяч гривень на рік, а торік – 74 тисячі. Це близько шести тисяч гривень на місяць. І це при ціні одного похорону від семи тисяч гривень.
Водночас заробітна плата у директора непогана. З 2020-го до 2023 року вона зросла із приблизно 37 тисяч гривень до близько 44 тисяч гривень на місяць. Тобто за 2023-й Василь Цетнар отримав більше пів мільйона гривень. Окрім того, минулого року Міноборони виплатило йому 227,2 тисячі гривень пенсії. У 2020 році вона становила 7,3 тисячі гривень на місяць, у 2021-му зросла до 16,5 тисячі гривень, а у 2023 році сягнула майже 19 тисяч гривень на місяць.
В той час як Василь Цетнар став директором комунального бюро поховань, у нього та його дружини Світлани був власний бізнес. Обоє були зареєстровані підприємцями за спільною адресою і займалися однаковою діяльністю – роздрібною торгівлею в спеціалізованих магазинах. Чоловік тривалий час залишався фізичною особою-підприємцем попри роботу на комунальному підприємстві. У 2017 році він задекларував 46,6 тисячі гривень доходу як ФОП, у 2017 – 75,7 тисячі гривень, наступні два роки – по 58,8 тисячі гривень, а у 2020 році дохід скоротився до 23,4 тисячі гривень. Тоді посадовець закрив підприємця.
Підприємицею досі залишається його дружина Світлана Цетнар. Втім, у деклараціях чоловіка впродовж останніх восьми років її дохід відображено лише двічі: 150 тисяч гривень за 2016-й та 150 тисяч за 2023-й.
Основним видом діяльності Світлани Цетнар є роздрібна торгівля іншими невживаними товарами. Водночас, на підприємстві жінки журналістам повідомили, що готові надати і послуги з організації самого похорону.
– Добрий день. Скажіть, будь ласка, ви надаєте похоронні послуги? – запитуємо.
– Так, – відповідає Світлана Цетнар.
– Я хотіла б дізнатися, які саме послуги надаєте, що можна замовити?
– Я зараз передам чоловікові, він вам все розкаже.
– Що вас цікавить? Померла людина? Вдома? – продовжив розмову чоловічий голос.
– Вдома. Це дідусь мій, 89 років.
– Дивіться, ми можемо відправити людину, яка вам помиє, якщо вам це буде потрібно. Потім під’їдете, труну виберете. Запишіть мій другий телефон, Василь мене звати… Труна стартує від 2 500, саме дешево. 2 500 і там одяг десь 1400, хрест 800. Ну, і накривати комплект 700 гривень. Під’їдьте на вулицю Зв’язківців 1а, оформимо похорон на завтра, – розповідає за номером дружини уже її чоловік Василь Цетнар.
Схоже, директор комунального підприємства допомагає любій конкурентці. Тим паче, що запросив клієнтів за адресою Зв’язківців, 1а, де розташоване підприємство дружини. Хоча, згідно з реєстраційними даними підприємиця Світлана Цетнар не надає подібних послуг, бо вказала один єдиний вид економічної діяльності – торгівля невживаними товарами в спеціалізованих магазинах.
Встигає і тут, і там…
Наступного дня журналісти приїхали за вказаною адресою. З’ясувалося, що бізнес Світлани Цетнар знаходиться просто навпроти комунального підприємства, яке очолює її чоловік – Луцького спеціалізованого комбінату комунально-побутового обслуговування.
На яскравій вивісці ритуальної фірми вказані два номери телефонів.
За одним з них слухавку взяв Василь Цетнар, з яким розмовляли напередодні.
– Доброго дня, я бачу ви там під дверима стоїте. Що саме хотіли? – чуємо в телефоні.
– Нам потрібен вінок.
– Добре, почекайте, я зараз прийду, – відповідає чоловік.
І Василь Цетнар вийшов з приміщення комунального похоронного підприємства, яке, нагадаємо, розташоване навпроти, й попрямував до нас.
Чоловік відвів у приміщення, де були труни, хрести та інше ритуальне начиння. Ми обрали вінок і настав час розраховуватись за покупку.
– А можна оплатити карткою? – запитуємо.
– Так, звичайно, я вам зараз продиктую. Там має бути Цетнар Світлана.
Таким чином кошти за придбаний товар надійшли на особисту картку дружини посадовця. Одразу після покупки директор замкнув приміщення і поспішив на своє офіційне робоче місце – Луцький спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування.
На підприємстві дружини приторговував «випадково»
Журналісти звернулися до директора спеціалізованого комбінату Василя Цетнара за поясненнями.
– Ви продали нашим журналістам вінок у магазині дружини в робочий час, – констатуємо факт.
– Я продавав вінок? – перепитує посадовець.
– Ви продавали.
– Була не субота?
– Ні, був робочий день.
– Ні, я вибачаюся. Якби я продавав вінок, я би дав якийсь чек.
– У нас є відеофіксація. Оплату скинули на картку вашої дружини.
– Як я продавав вінок?
– Так.
– …[знизує плечима]
Навіть після спільного перегляду відеозапису, посадовець продовжив заперечувати очевидний факт: казав, що то не він, а врешті просто розвів руками й запевнив, що це випадковість.
Дружина Василя Цетнара пані Світлана не бачить проблеми у тому, що її чоловік долучається до її бізнесу й жодним чином не вважає це конфліктом інтересів.
«Ну, трапилось таке, продав чоловік вінка, я тут не бачу нічого в тому. Але я його стараюся не затягувати сюди, щоб не було зайвої розмови. Коли його другий раз ставили директором, мені багато хто з конкурентів ритуальників сказав, ти мусиш закрити. І я сказала, що я не покину. Хай навіть ми розлучимося, поміняємо прізвища. Я дійсно працюю сама на себе, роблю вінки сама, клієнти їх впізнають. В мене ні єдиного найманого працівника за 15 років не було.
Я забагато говорю, тому можу передати телефон чоловікові, але лише коли він вдома. Я ж не біжу до нього на комбінат, щоб за мене розказав. До того ж, не знаю, чому йому прийшла в голову така ідея, але ми зробили, щоб ні один постачальник не пересікався з комбінатом. Щоб не було ніяких домислів», – запевнила Світлана Цетнар.
За словами жінки, вона не займається організацією похоронів, а лише торгівлею ритуальними товарами, частину яких вона виготовляє власноруч. А коли її чоловік за номером її фірми розповідав журналістам про організацію похорону, то нібито мав на увазі послуги комунального підприємства.
«Я втрачу клієнтів, якщо я скажу, що в мене тільки можна купити домовину, хрест і різне для домовини. Я не можу сказати, що не надаю таких послуг. Але маю контакти людей, які займаються похоронними послугами. Тому направляю клієнтів в інші організації. І виходить даю іншим ще заробити. Люди йдуть, оформляють квитанцію, проплачують.
Ну, транспортом спецкомбінату всі ритуальщики користуються, не лише я. Якщо на комбінаті 10-12 похоронів за день, то я мушу просити когось з родичів, хто має відповідний транспорт. Але, знов таки, ці доходи мені не йдуть. Я з того нічого не маю», – запевняє Світлана Цетнар.
Чому впродовж кількох років у декларації Василя Цетнара не вказано доходу дружини, як фізичної особи-підприємця, жінка не змогла пояснити.
«Чесно, дівчата, я не компетентна в деклараціях, бо ми мінялися з чоловіком. Був такий період, що він не працював ніким, він ставав підприємцем, бо я мала паралельно іншу роботу», – зазначила Світлана Цетнар.
У міськраді про бізнес директора КП «не знають», а мали б, – кажуть експерти
Журналісти звернулися у департамент економічної політики Луцької міської ради, у підпорядкуванні якого знаходиться Луцький спецкомбінат. Там зазначили, що про бізнес директора КП нічого не знають.
– Журналісти зафіксували, як пан Василь продає ритуальні товари на підприємстві своєї дружини в робочий час. Чи відомо вам щось про це і чи вважаєте ви це нормальною практикою? – цікавимося.
– Я не знаю навіть про підприємство його дружини. Мені невідомо, якщо в робочий час, то це ненормально, – відповідає директор департаменту Борис Смаль.
– Якісь санкції щодо працівників, що передбачено в такому випадку?
– Як мінімум пояснення для того, щоб вияснити, чи ви правду сказали, чи ні. Якщо це в робочий час, то покарання. Як людина, яка в робочий час займається не основною діяльністю.
– Про яке саме покарання йдеться?
– Фінансове, адміністративне, не кримінальне.
За словами адвоката громадської організації «Платформа прав людини» Євгена Воробйова, керівник комунального підприємства може мати власний бізнес, однак здійснювати підприємницьку діяльність має у вільний від роботи час.
«Я вбачаю ознаки реального конфлікту інтересів, за що передбачено адміністративну відповідальність за ст. 172-7 КУпАП, а саме вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів, що тягне за собою накладення штрафу від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян», – зазначив Євген Воробйов.
Голова правління Громадської організації «Антикорупційний штаб» Сергій Миткалик зауважує, що в цьому випадку потрібно врегулювати конфлікт інтересів.
«Якщо керівник комунального підприємства в робочих перервах чи під час виконання посадових обов’язків ходить на фірму дружини допомагати вести їй бізнес, то це заборонено чинним антикорупційним законодавством. Це, як мінімум, підпадає під вимоги врегулювання конфлікту інтересів, і за це міська рада повинна вжити заходів, щоб уникнути будь-яких конфліктів інтересів і зв’язків. Керівник комунального підприємства має турбуватися про здійснення цим комунальним підприємством його функцій, а не сприяти бізнесу родичів. Це, власне, і є всі елементи дотримання антикорупційного законодавства», – зазначив Сергій Миткалик.
Чому директор комунального підприємства не декларує будинок, в якому живе
Журналісти також поцікавилися у подружжя Цетнарів, чому у декларації посадовця немає будинку, де вони наразі проживають.
– Ви проживаєте в будинку в Боратині? – запитуємо.
– Так, зараз у дітей проживаємо, – підтвердив Василь Цетнар.
– А чому будинку немає у декларації?
– Дітей будинок.
– Ну, ви ж в ньому проживаєте, тож він мав би бути в декларації.
– Ну, дітей будинок. Я приписаний на Гірній. Будинок не зареєстрований ще.
– А чому? Ви ж кілька років там проживаєте…
– Він не закінчений, незавершене будівництво. Всередині ще триває ремонт, тому не зданий в експлуатацію.
Дружина директора КП «Луцький спецкомбінат комунально-побутового обслуговування» Світлана Цетнар переїзд за місто пояснила так:
«Ми були в квартирі, і мені син дзвонить… А я хворіла на ковід, тому не слухала новин. Хоча чоловік казав, що буде війна, я не вірила. І чую ба-бах, в мене істерика. І тоді сини порадили нам перебратися в будинок», – зазначила Світлана Цетнар.
Хоча за словами колишніх сусідів Цетнарів, переїхало подружжя у будинок не на початку повномасштабного вторгнення, а близько п’яти років тому. Судячи із аерофотознімків, будинок почали зводити ще в 2014-му. А у 2020-му тут уже помітно готові господарські споруди та свіжий газон.
До того ж, ще у 2020 році Роман Цетнар, який постійно проживає у США, публікував у соцмережах фото із сімейного застілля у дворі цього будинку. Окрім нього, на світлинах є й подружжя Цетнарів.
Квартиру ж, де мешкали до переїзду, здавали в оренду. Однак, у деклараціях Василя Цетнара за останні п’ять років не відображено жодного доходу від оренди. За словами Світлани Цетнар його просто не було.
«В нас жили майже з першої неділі тимчасово переселені люди з Луганської області. Маленька дитина і мама, батько – військовий. Буквально два чи три тижні тому вони виїхали в Європу. Спочатку вони навіть не платили за комунальні послуги, бо в мене чоловік колишній військовий і в нас є пільги. Ми взяли це на себе, за квартиру тим більше не платили», – пояснила Світлана Цетнар.
У Національному агентстві з питань запобігання корупції зазначили, що директор КП зобов’язаний звітувати про об’єкт нерухомості, де фактично проживає, навіть якщо він недобудований або належить комусь із членів його родини, а не йому особисто.
«Стаття 46 Закону України про запобігання корупції зазначає, що у декларації зазначаються відомості про об’єкти незавершеного будівництва, об’єкти, не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстровано в установленому законному порядку, які або належать суб’єкту декларування або членам його сім’ї на праві власності, повністю або частково побудовані з матеріалів чи за кошти суб’єкта декларування або членів сім’ї», – зазначила експертка Офісу доброчесності НАЗК Тетяна Забучинська.
Торік Луцька міська рада прийняла антикорупційну програму на 2024-2026 роки. Серед переліку корупційних ризиків вказана ймовірність задоволення приватного інтересу з боку керівників підприємств, організацій Луцької громади та зловживання при поданні ними електронних декларацій. Тож чи спрацює в ситуації із керівником Луцького спецкомбінату комунально-побутового обслуговування цей стратегічний документ і передбачені ним заходи? Чи вистачить керівництву міста та депутатам нівелювати корупційні ризики та конфлікт інтересів з боку посадовця?
Коментарів немає
Залишити коментар