Кому віддали гектари землі у заказнику на околиці Луцька

Частину заказника «Гнідавське болото», що від середмістя Луцька простягається аж до села Рованці, посадовці Держгеокадастру на Волині віддали у приватну власність.

Завдяки оборудкам п’ять гектарів заповідної території відійшло мешканцям Львівщини. Хто ці люди та до яких хитрощів вдалися, щоб правоохоронці чотири роки не могли розслідувати цю справу, – з’ясував Центр журналістських розслідувань «Сила правди».

Перспективний заказник у середмісті

Заказник «Гнідавське болото» – це територія площею 116 гектарів. 53 – у межах Луцька, 63 – Боратинської громади. Статус природоохоронного об’єкта для збереження природи у заплаві річки Стир отримав рішенням Волинської облдержадміністрації 1995 року.

«Гнідавське болото» – це колись був один із рукавів річки Стир. Це є острів проживання тварин, птахів, які там можуть гніздитися і рідкісних видів флори. Територія увійшла в Смарагдову мережу Європи, тобто має особливе природоохоронне значення», – розповів завідувач кафедри екології та охорони навколишнього середовища Волинського національного університету імені Лесі Українки Володимир Радзій.

Володимир Радзій

Вже не один рік начальниця управління туризму та промоції Луцькради Катерина Мойсіюк просуває ідею включити заказник до туристичного маршруту, який би простягався від центрального парку, через старе місто, «Гнідавське болото» і до оглядового майданчика на вулиці Гірній.

«Це унікальний для Луцька заказник, більше сотні гектарів болотно-водних угідь, які у всьому світі цінуються й використовуються з рекреаційною метою – для розвитку екотуризму. Я сама люблю тут гуляти влітку та навесні, коли все зеленіє. Тут унікальні мальовничі пейзажі», – говорить посадовиця.

Катерина Мойсіюк

Ідею Катерини Мойсіюк підхопили луцькі урбаністи, які теж пропонують робити ставку на «Гнідавське болото», як на перспективну рекреаційну зону Луцька і в партнерстві з Боратинською громадою розробити великий маршрут, яким туристи зможуть мандрувати цілий день.

«Але ми не можемо тут робити ніяких урбаністичних інтервенцій через те, що це місце має статус заказника. Ми не можемо тут ні будувати, ні встановлювати лавки, МАФи, ні мостити доріжки чи зчищати хащі, чи дерева. Бо це все регулюється законом України «Про природно-заповідний фонд», – каже керівниця проєкту «Urban Vision Lutsk» Лідія Гонтар. 

Лідія Гонтар

Приватизація через учасників АТО

А поки любителі природи міркували про те, як зробити щось корисне для людей і не нашкодити флорі та фауні, частину території заказника вкрали просто з-під носа. 

Посадовці Держгеокадастру Волині у 2017 році виділили перші дві ділянки в заказнику за популярною на той час схемою – використовуючи учасників АТО. 

Таким чином 2 гектари для сільськогосподарських потреб в селі Рованці отримав військовослужбовець із Нововолинська Олександр Волохатий. 

Щоправда, про те, що він став щасливим власником землі фактично біля Луцького замку, чоловік дізнався випадково, від податківців. З’ясувалося, що він вже навіть встиг її продати за кругленьку суму.

«Я дізнався, що в мене був дохід у понад мільйон гривень, коли взяв довідку з податкової для заповнення декларації. Потім виявилося, що це була махінація ще при колишньому керівнику Держгеокадастру. Ми тоді підняли бучу, писали заяви в поліцію. Було розпочато кримінальне провадження», – ділиться військовослужбовець.

Олександр Волохатий

Олександр Волохатий був змушений ще й сплатити замість ділків, які організували цю схему, 70 тисяч гривень податку за продаж ділянки. Через суд податкова стягнула з чоловіка чужий борг. 

«Виконавча наклала арешт на все моє майно, на всі рахунки. Я кажу, що це ж можна перевірити, що на мій банківський рахунок ніколи не надходили такі гроші. Навіть робили почеркознавчу експертизу. Сказала нам прокурор, що це не наші підписи. Разом зі мною у справі проходять ще двоє учасників АТО», – каже Олександр Волохатий.

Волинянин зараз служить у війську і водночас змушений у судах відбиватися від спритників, які в тилу використовують його ім’я у корисливих цілях.

Ділянки військових перейшли двом друзям зі Львівщини 

Ділянку в Олександра Волохатого нібито викупив підприємець із Рава-Руської громади. Власник фермерського господарства «Говорін» та ТОВ «Юридично-землевпорядна фірма» Михайло Говорін.

Журналісти намагалися з’ясувати у чоловіка, як йому вдалося купити у військовослужбовця ділянку, про володіння якою останній навіть не здогадувався.

Але Михайло Говорін відмовився це коментувати.

Ділянку по сусідству, в іншого учасника АТО придбав земляк Говоріна, землевпорядник фірми «Західземлепроект» та колишній депутат Рава-Руської міської ради Андрій Кольбух. 

Андрій Кольбух

Як видно із соцмереж, чоловіки між собою товаришують та не раз розігрували аукціони на платформі Prozorro. А ще фігурують в одних судових справах, що стосуються землі.

Раніше писали, як Андрій Кольбух змагався за можливість купити на Волині занедбаний лісозавод, а згодом таки придбав комплекс з переробки деревини Колківського лісгоспу.

Окрім землі в заказнику «Гнідавське болото» Андрій Кольбух у 2021 році задекларував ще 41 ділянку. Майже уся земля львів’янина на Волині й більшість у колишньому Шацькому районі. Зокрема, 16 ділянок у селі Світязь, 7 – у Шацьку та кілька у селах Пульмо та Піщі.

Що збирається робити на такій кількості волинської землі, львів’янин відповідати відмовився.  

– У вас же є земельна ділянка у заказнику в Рованцях, біля Луцька, – запитуємо.

– Я думаю, що ви помиляєтеся, – каже співрозмовник.

– Ви не купували там землю?

– Перший раз чую від вас таке. 

– У вас багато земельних ділянок на Волині?

– Я не знаю про що ви говорите!

– «Західземлепроект» фірма, ви ж там працюєте?

– Я кажу, що я не знаю про що ви говорите, хто ви такі й чому ви до мене дзвоните.

– Я вам назвалася. Центр журналістських розслідувань…

– Та я перший раз за вас чую. Я не знаю, хто ви такі.

– А ви готові з нами зустрітися, якщо ми до вас приїдемо?  

– Ні, не готовий, не маю ні найменшого бажання. Прошу мене не турбувати.

Ще дві ділянки для «рава-руських»

2020 року ще дві ділянки в заказнику «Гнідавське болото» посадовці Держгеокадастру Волині безплатно віддали під приватизацію мешканцям Львівщини. 

Гектар отримав лісопатолог Рава-Руського лісгоспу Микола Гринчук та 1,26 гектара його рідна сестра, підприємиця Оксана Колодій. Лісівник свій гектар теж перепродав вже згаданому Михайлу Говоріну. 

На кадрі різними кольорами виділено ділянки на території «Гнідавського болота» , які приватизували

Можливо, Оксана Колодій та Микола Гринчук могли б прояснити для чого отримували землю під Луцьком та що збираються робити на території заказника, але номери телефону, що вказані у відкритих реєстрах не відповідають. Зі слів родичів і колег обоє виїхали з України.

– Микола Гринчук – колишній працівник Рава-Руського лісгоспу, але на цей момент він звільнений, – кажуть у лісництві.

– Може маєте його контакти? 

– Наскільки мені відомо він за кордоном. В нас там дуже багато перипетій на роботі. Він був переді мною головою профкому. Там якісь судові справи йдуть, можливо, по звільненню, – повідомив телефоном голова профкому Рава-Руського лісгоспу Василь Зінько. 

Брат Оксани Колодій та Миколи Гринчука – Михайло Гринчук телефоном розповів, що сестра виїхала за кордон.

– Та, вона теж виїхала. 

– А чому вони виїхали, – запитуємо.

– То їхні особисті справи.

З ділянками на Волині підсобив земляк

Накази про виділення земельних ділянок у заказнику «Гнідавське болото» у 2017-2020 роках підписував перший заступник начальника Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, земляк фігурантів Анатолій Поляков. 

– Ви не вважаєте, що це була схема дерибану землі заказника, – запитуємо.

– З точки зору юридичного права, тут все дотримано. А з точки зору моралі, кожен думає по-своєму.

Анатолій Поляков

Депутати Волинської обласної ради свого часу зверталися до Генпрокурора, СБУ та МВС з проханням перевірити діяльність посадовця зі Львова, який за їхньою інформацією лобіював інтереси фірми «Західземлепроект», де працює вже згаданий Андрій Кольбух. 

Обранці закидали, що підприємство порушує антимонопольне законодавство та у кілька разів завищує ціни при проведенні аукціонів з продажу права оренди.

Йшлося у зверненні також про схему чиновників Держгеокадастру з передачі земельних ділянок на підставних осіб без згоди органів місцевого самоврядування.

Анатолій Поляков підтверджує, що знайомий з Михайлом Говоріним та Андрієм Кольбухом. Останній свого часу претендував на посаду в Луцькому відділі Держгеокадастру.

– Я їх знаю ще по старій роботі, –  каже Поляков. 

– Ви думаєте, що це випадковість, що вони купили ці земельні ділянки в учасників АТО, а потім і в інших людей? 

– Я думаю, що це не випадковість.   

– А як так сталося?

– Вони можуть купувати собі. Це треба в них питати при яких умовах і за які гроші вони викупляли. 

Анатолій Поляков переконує, що коли роздавали землю «Гнідавського болота», то не знали, що це заказник. 

«Природно-заповідний фонд – це є дуже умовний шар, умовний! Він з’явився у 2019 році чи 2020. Плюс-мінус, коли був ковідний час. До того цього шару не було.  Межі парку чи заказника, вони не встановлені на місцевості, вони не закріплені межовими знаками. За нашими відомостями, це є пасовище, землі сільськогосподарського призначення», – каже чиновник.

Дві з чотирьох земельних ділянок у заказнику під приватизацію віддали вже у жовтні 2020-го року. І накази про їх передачу теж підписував Анатолій Поляков.

На це посадовець відповідає, що перевіряти заказник це чи ні, мав би землевпорядник, який готував проєкт.

«Вони за це беруть гроші. Це їхня робота. Тут трошки неправильно казати, що тут десь щось неправильно Поляков підписав чи зробив», – зазначив посадовець.

«Підписи не ставив, нічого не пам’ятаю»    

Документи із землеустрою щодо двох ділянок, відповідно до витягів, розробляв інженер-землевпорядник «Волинського науково-дослідного інституту землеустрою» Михайло Мацюк. 

Однак, нині чоловік стверджує, що ніякого проєкту в Рованцях ніколи не розробляв. 

«Я не працюю там вже 5 чи 6 років. Свого часу мене запросили працювати в науково-дослідний інститут на 0,25 ставки, бо там треба було трьох сертифікованих інженерів-землевпорядників. Інакше, інститут не мав права працювати. Вони взяли мій сертифікат. Я ті підписи навіть не малював. Я точно кажу вам, як є», – розповів Михайло Мацюк.

Ще одним інженером-землевпорядником, який не вказав, що ділянка розташована в заказнику був підприємець зі Львівщини Євген Юшін.

Землевпорядник каже, що теж не певен чи брав участь у розробці документів на ділянку в заказнику. 

«Як так сталося, чому в заповіднику відводилися ділянки, я за це не пригадую. Я так розумію, що там теж кримінальне провадження буде і я поки не готовий говорити. Будемо з’ясовувати! Я зараз не готовий нічого коментувати», – каже Юшін

Третя інженерка-землевпорядниця Світлана Шеремета, яка до 2009 року працювала у волинському Держгеокадастрі, нині перебуває за кордоном. 

Жінка в месенджері спершу погодилася вийти на зв’язок і прокоментувати ситуацію щодо ділянки. Але, коли дізналась про що саме йдеться, написала, що вже нічого не пам’ятає. 

Світлана Шеремета 

Справу розслідують вже понад чотири роки

Приватизацію землі у заказнику «Гнідавське болото» ще чотири роки тому помітили екоактивісти «Української природоохоронної групи» і повідомили про це в правоохоронні органи.

«Землі заказників заборонено роздавати в приватну власність. І законодавство взагалі не передбачає і не встановлює механізмів приватизації земель природно-заповідного фонду. Це є частиною заплави річки. І якщо там буде проводитися забудова, це передбачає осушення значної площі території всього заказника, що вплине на всю екосистему заказника. На території «Гнідавського болота» є низка червонокнижних видів, зокрема родини зозулинцевих, які будуть знищені», – каже природозахисниця Катерина Гарбарчук.   

За фактом зловживання владою або службовим становищем у квітні 2020 року прокуратура відкрила кримінальне провадження.

«У цьому кримінальному провадженні триває досудове розслідування. Згідно з ухвалою суду на чотири ділянки накладено арешт», – прокоментувала речниця Волинської обласної прокуратури Наталія Мурахевич. 

Наталія Мурахевич

Але підозру досі так нікому і не оголосили. У Луцькому міськрайонному суді нині триває розгляд цивільних справ про повернення ділянок у власність Боратинської громади. Зі слів першого заступника начальника Держгеокадастру Волині Анатолія Полякова, нещодавно його викликали на допит у Державне бюро розслідувань.