На який врожай може очікувати Україна у 2022-му та як зможемо поділитись ним зі світом

Українські фермери в більшості регіонів перейшли до масового збору зернових культур.

 УНІАН з’ясовував, на який врожай може розраховувати Україна та як будемо його зберігати та експортувати в умовах війни.

У цьому році під надійним захистом наших незламних збройних сил від кривавого ворога українські аграрії змогли засіяти поля ярими культурами і вже перейшли до збирання озимих. Для них ці жнива, безперечно, будуть найтяжчими з часів Другої світової війни. Але які б проблеми не створювали криваві окупанти, наш аграрний фронт тримається гідно.

Внаслідок окупації дикою російською ордою п’ятої частини сільськогосподарських угідь України, цьогорічний врожай, зрозуміло, буде меншим, ніж рекордний минулорічний, але його все одно з гаком вистачить для потреб українців, а також залишиться і для продажу іншим державам.

"Очікуємо, що цього року зберемо на контрольованій території близько 65 млн тонн врожаю. Тобто, ці втрати не вплинуть негативно на фізичну доступність харчів українця. Їх буде достатньо для внутрішнього ринку", - повідомив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.

За його словами, очікуваний врожай повністю задовольняє потреби внутрішньої продовольчої безпеки країни. Тому що ми споживаємо в середньому близько 20 млн тонн різних видів зернових. При цьому не будемо забувати про залишки минулорічного врожаю, які зберігаються на елеваторах країні і ніяк не дочекаються на вивіз на закордонні ринки.

Перебіг воєнних жнив

Жнива в умовах війни у розпалі. Вже декілька тижнів українські фермери збирають врожай озимих культур. За підрахунками Мінагрополітики, станом на 29 липня збирання зернових та зернобобових культур проведено на площі 3,5 млн га та намолочено близько 12 млн тонн зерна нового врожаю.

Зокрема, пшениця зібрана на 2,3 млн га, її намолочено 8 млн тонн; ячменю зібрано 3,5 млн тонн; гороху з 96,5 тисяч га зібрали 193 тис. тонн. Крім того збирання озимого ріпаку проведено на площі 702 тисяч га та намолочено 1,8 млн тонн.

"В нашому районі жнива проходять своєчасно, в розумні строки. Врожаї різні - хто як хазяйнує, той так і збирає. Хто зробив всі операції, враховуючи посівну і підживлення рослин, вчасно, той отримав хороші результати", - розповів УНІАН аграрій з Дніпропетровщини Максим Гавеля.

Він зазначив, що врожаєм пшениці, зібраної зі своїх угідь, він задоволений. А от результати по ячменю міг би отримати і краще, тому в наступному сезоні буде допрацьовувати свої помилки по обробітку землі і підживленню рослин.

Підприємство з Дніпропетровської області "Агроцентр К" планує дозбирати врожай озимих культур вже в найближчі чотири дні.

"Врожайністю по ячменю і ріпаку ми задоволені, по пшениці - ні. В планах на наступний рік, якщо нічого не завадить, площі під озимі не зменшувати", - зазначив директор підприємства Віктор Карпенко.

Врожайність озимих

Збір озимих культур триває на всій підконтрольній Україні території. І в залежності від регіону змінюється під впливом погодних умов врожайність. Також нестача коштів у аграріїв та наближеність до лінії фронту завадили підживленню рослин навесні, що також відіграло свою роль у показниках.

Згідно з даними від Міністерства АПК, станом на середину липня врожайність пшениці в середньому по Україні складає 28,8 ц/га, ячменю - 30,9 ц/га, гороху - 18,4 ц/га, а ріпаку - 19,4 ц/га.

"Коли потрібно було вносити підживлення весною для озимих культур, не всі мали змогу це зробити - йшли активні фази бойових дій, грошей обігових не було. Проте на півночі України показники по ячменю та пшениці кращі, ніж були в минулому сезоні, тому що там була помірна кількість дощів і сонця. Але на Вінниччині через посуху є зменшення кількості врожаю. Так само й на Одещині, наприклад, очікували зібрати з 1 гектару пшениці 3 тонни, а збирають по півтори", - зазначив в коментарі УНІАН заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.

За його прогнозами, цьогоріч Україна збиратиме в середньому 4,5 тонни пшениці з гектара.

"Це гарантує забезпечення себе продовольчою пшеницею, яку зможемо експортувати. Якщо порахувати, то в сумі матимемо приблизно 18-19 млн тонн, а споживаємо в рік ми в середньому 4 млн тонн", - підкреслив Марчук.

Як будемо зберігати та продавати зібране

Тиск на вітчизняний аграрний комплекс виник ще й внаслідок нестачі місць зберігання зерна. Тому що рашисти захопили або знищили частину зерносховищ. Внаслідок цього дефіцит місткостей може скласти до 15 млн тонн. Проте все залежатиме від темпів збирання врожаю та його споживання, але значною мірою - від експортних можливостей України.

Додатковими резервуарами для зберігання зерна стануть спеціальні рукави та мішки, які Україна активно закуповує за допомогою іноземних партнерів. А для покращення українського експортного потенціалу тиждень тому у Стамбулі Україна і країна агресор Росія підписали окремі однакові угоди з ООН і Туреччиною щодо розблокування українських портів "Одеса", "Чорноморськ" і "Південний" для вивезення на експорт вітчизняної аграрної продукції, передусім - зернових.

За даними Офісу президента України, наразі в портах Одещини заблоковано 16 суден з українським зерном загальною вагою близько 580 тисяч тонн.

Як заявив у п’ятницю під час робочої поїздки до Одеської області глава держави Володимир Зеленський, експорт може розпочатися найближчими днями. Вивіз збіжжя почнеться з відправлення кількох кораблів, які були завантажені, але не змогли вирушити в рейс через початок війни.

"Наша сторона повністю готова. Всі сигнали ми передали партнерам – ООН і Туреччині, і наші військові гарантують безпекову ситуацію. Міністр інфраструктури перебуває на прямому зв’язку з турецькою стороною та ООН, чекаємо від них сигналу, що можна починати", - сказав президент у присутності послів країн Заходу, які ознайомилися із завантаженням українського збіжжя на судно-зерновоз для подальшого експорту.

Зеленський переконаний, що розблокування експорту українського зерна дасть змогу уникнути дефіциту продуктів, а також голоду та політичного хаосу в країнах, які потребують харчової продукції.

"Для нас важливо, щоб Україна залишалася гарантом світової продовольчої безпеки", - наголосив президент.

За оцінками Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO), загальна сума збитків, завданих сільськогосподарському сектору України внаслідок війни, становлять від 4 до 6 млрд доларів США. Зокрема, російські окупанти пошкодили або зруйнували 14 відсотків сховищ аграрної продукції, а 10 відсотків потужностей зараз знаходиться на захопленій ворогами території.

FAО зараз працює з Міністерством аграрної політики та продовольства України над організацією альтернативних шляхів експорту зернових з України.

"Один із таких альтернативних шляхів, який ми наразі підтримуємо, це експорт через Румунію та допомога ізмаїльській лабораторії у збільшенні її потужностей, щоб сертифікація відбувалася набагато швидше і, відповідно, збільшилася кількість експорту, можливо, через ці кордони", - розповіла на брифінгу представниця Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН Вікторія Михальчук.

Немає сумнівів, що наші аграрії зможуть з честю завершити ці найтяжчі в новітній історії країни жнива. І зроблять все можливе, аби зерном було забезпечене не лише наше населення, а й громадяни інших країн. Вагомим кроком для стабілізації продовольчої безпеки світу буде розблокування портів Одещини. І ця подія стане одним з етапів шляху до миру в нашій країні.