Майже 45 мільйонів гривень боргів назбирало дочірнє підприємство луцького водоканалу «Евода Трейд» і збанкрутувало.
Депутати міської ради кажуть, що через схему та не погодили його ліквідацію. Проте керівництво «Луцькводоканалу» знайшло вихід і ліквідувало свою «дочку» через суд. Чим займалося дочірнє підприємство «Луцькводоканалу» і чому збанкрутувало – дослідив Центр журналістських розслідувань «
Для чого створили «Евода Трейд»
Дочірнє підприємство «Евода Трейд» створили на комунальному підприємстві «Луцькводоканал» у 2019 році. Його основною метою було виробництво та постачання енергії з альтернативних джерел.
«Головна мета компанії – створити на теренах Луцької територіальної громади систему власної генерації з альтернативних джерел енергії. Ми над нею довго працювали, але були складнощі» – розповідав на сесії міської ради директор Луцькводоканалу Віктор Гуменюк.
За його словами, першочерговим завданням дочірнього підприємства було здешевлення електроенергії для Луцькводоканалу. А згодом вирішили постачати електроенергію й іншим підприємствам.
«Першочерговий план був такий: щоб здешевити витрати підприємства «Луцькводоканал», потрібно було зробити, щоб одне дочірнє підприємство виробляло електроенергію, інше дочірнє підприємство продавало, а третє – водоканал – був споживачем, – пояснює директор департаменту економічної політики Луцької міської ради Борис Смаль. – Це було б вигідно і ми це прораховували».
Новостворена «Евода Трейд» почала брати участь у тендерах і вигравати підряди Проте працювати в цій сфері виявилось не так легко як гадалось. За кілька років роботи компанія назбирала чимало боргів, дійшовши до банкрутства.
У реєстрі судових справ міститься чимало рішень щодо стягнення заборгованості з дочірнього підприємства, які з’явилися через укладання додаткових угод за виграними підрядами. Зокрема, «Евода Трейд» пропонувала замовникам укладати додаткові угоди до договорів на постачання електроенергії, якими підвищувала її вартість – подекуди ціна збільшувалася майже втричі.
Борговий шлейф через «схеми»?
Вже наприкінці 2023 року у порядку денному сесії міської ради з’явилося питання про ліквідацію дочірнього підприємства «Евода Трейд». У пояснювальній записці водоканал вказує причини ліквідації: це і неможливість створення іншого енергетичного підприємства, і втручання органів влади у діяльність, і відсутність повноцінного конкурентного ринку, а ще – негативні статті у ЗМІ, які псують імідж.
Втім, депутати не підтримали такого рішення, а керівництво водоканалу пішло іншим шляхом – звернулося до суду. У січні цього року Господарський суд Волинської області відкрив провадження у справі про банкрутство дочірнього підприємства «Евода Трейд», а вже у травні визнав банкрутом.
Одним із тих, хто не голосував за ліквідацію «Евода Трейд» є депутат Луцької міської ради від фракції Громадянський рух «Свідомі» Андрій Лучик. Він каже, що дочірнє підприємство вдавалося до схем на тендерах.
«Яка була схема в Еводи? Є великі оператори (енергетичного ринку – авт.), наприклад, «Волиньелектрозбут», який теж постачає електроенергію. Грубо кажучи, вони беруть оптом дуже великими об’ємами. «Евода Трейд», як би там не було, менші об’єми використовує, – розповідає Андрій Лучик. – От універсальні постачальники купують набагато більше, оптом і мають змогу зробити більшу знижку та виграти тендер. Але чомусь виграє «Евода Трейд». За рахунок чого? Вона приходить і каже, наприклад: «я можу продати це вам за три копійки». А «Волиньелектрозбут» каже: «вибачте, навіть при наших об’ємах ми не можемо вам продати за 3 копійки, тому що це нам не вигідно». От «Евода Трейд» виграє тендер, а вже після тендеру піднімають ціну і за рахунок цього їхня ціна на електроенергію стає ще вищою ніж, наприклад, того ж «Волиньелектрозбуту» чи іншого постачальника. Приблизно так виглядає схема».
Саме про такі ситуації йдеться у судових справах проти дочірнього підприємства.
У 2021 році Волинська обласна прокуратура звернулась до суду в інтересах департаменту молоді і спорту Луцької міської ради, щоб стягнути з «Еводи Трейд» 424,8 тисячі гривень.
Справа полягала у тому, що підприємство виграло тендер на постачання електроенергії, запропонувавши дешевшу ціну. Потім уклало з департаментом додаткові угоди, якими підвищило вартість.
Зокрема, за договором вартість одиниці товару складала 1,66 грн/кВт-год. А додатковими угодами її збільшили аж до 4,39 грн. за 1 кВт/год або ж на 163%. Водночас обсяг річного плану постачання енергії зменшили із 691 тисячі кВт/год. на 390 тисяч кВт/год. Таким чином департамент переплатив 424,8 тисячі гривень.
«Департамент молоді та спорту Луцької міської ради повинен був сплатити за електричну енергію кошти у розмірі 651 152,02 гривні. В результаті департамент молоді та спорту Луцької міської ради надмірно оплатив ДП «Евода Трейд» 424 844,63 гривень» – йдеться в судовому рішенні.
Також суд дійшов висновку, що «Евода Трейд» не довела обставин коливання цін на ринку електроенергії. Відтак, додаткові угоди скасували і зобов’язали дочірнє підприємство повернути гроші.
«Евода Трейд» перемогла і в тендері оголошеному Боратинською сільською радою. Сторони уклали договір, яким передбачили вартість за одиницю товару – 1,691 грн/кВт-год. А згодом уклали ще дванадцять додаткових угод, з яких десять зумовлені збільшенням ціни і востаннє вона зросла до 3,77 грн/кВт-год, або ж на 122,95 %.
Боратинська сільрада звернулась до суду, щоб визнати ці угоди недійсними та повернути 294,7 тисячі гривень, і господарський суд прийняв рішення на її користь.
Втім, «Евода Трейд» не погодилася з цим і дійшла аж до Верховного Суду, де касаційну скаргу підприємства залишили без задоволення, а рішення апеляції – без змін. Відтак, додаткові угоди скасували, а сплачені кошти наказали повернути.
«В нас була така ситуація: вони («Евода Трейд» – авт.) надсилали звернення і до звернень прикріпляли довідки з торгово-промислової палати. У нас в договорі було передбачено, що довідка торгово-промислової палати є належним підтвердженням підняття ціни, – розповідає юрисконсульт Боратинської сільради Світлана Савчук. – У зв’язку з цим ми підписували ці додаткові угоди, погоджувалися на підняття ціни, тому що будь-яка торгово-промислова палата може надавати довідки, у яких загальна дія на всій території України.
Потім ми почали моніторити оператора ринку, почали перераховувати і самостійно звернулися спочатку до «Еводи Трейд» про перерахунок суми, яку ми їм сплатили. Але вони відмовилися проводити і тоді ми звернулися до суду загальної юрисдикції. Через виконавчу службу нам вже повернули ці кошти».
Більше п’яти мільйонів відсудила у «дочки» водоканалу Волинська обласна прокуратура в інтересах Луцької міської ради. Справа, знову ж таки, стосувалася визнання недійсними додаткових угод між місцевим комунальним підприємством «Луцьксвітло» та ДП «Евода Трейд».
У цьому випадку «Евода Трейд» теж виграла тендер на постачання електроенергії для комунального підприємства «Луцьксвітло», а потім уклала 12 додаткових угод. Прокурор встановив, що в результаті ціна зросла аж на 145 відсотків. Відтак, «Луцьксвітло» заплатило за електроенергію 11,52 мільйона гривень, хоча за першою ціною мало би заплатити 6,47 мільйона гривень.
«… різниця між сумою коштів, які сплатило Луцьксвітло за електричну енергію, відповідно до усіх додаткових угод, та сумою за товар, відповідно до умов договору, становить 5 051 202,5 грн.» – йдеться у судовому рішенні.
Зрештою, суд визнав ці додаткові угоди недійсними і зобов’язав стягнути гроші з дочірнього підприємства.
Та найбільше «Евода Трейд» заборгувало «Національній енергетичній компанії «Укренерго», у якої купувало електроенергію. Причиною позову стала несвоєчасна оплата за умовами договору. У березні 2023 року суд зобов’язав стягнути з дочірнього підприємства «Евода Трейд» 16,2 мільйона гривень.
Однак, директор водоканалу Віктор Гуменюк стверджує, що дочірнє підприємство не вдавалося до схем, а таким чином реагувало на коливання цін на ринку електроенергії.
«Це не схема, це є процедура реагування на коливання ціни на ринку електричної енергії, – пояснює Віктор Гуменюк. – В Україні створений ринок електричної енергії. Суть полягає в тому, що вся електрична енергія купується на ринку і вона для всіх постачальників є однаковою. І підняття ціни, коливання, визначається виключно ринковою ціною.
– В судових документах вказано, що додаткові угоди скасовуються тому, що тоді не було підстав підвищувати ціну.
– Є такий сайт «Оператор ринку». Це єдиний офіційний сайт, де є вся аналітика, починаючи з моменту створення ринку електроенергетики з 2019 року. Там є весь аналіз. Подивіться і якщо ви там не побачите коливання ціни, наприклад, 2021-го року, я скажу, що я неправий. А якщо ви там побачите коливання, яке стартувало з січня, і яке потім було протягом кожного місяця… І побачите, які там коливання були щомісячні.
Експерт у сфері електроенергетики, керівник ділової редакції LIGA.net Сергій Головньов підтверджує, що коливання на ринку є завжди, але компанії-постачальники, зазвичай, закладають ризики зміни ціни у вартість постачання. Проте, схоже, «Евода Трейд» цього не прорахувала.
Коливання ринку електроенергії у 2021 році. Скрін з сайту Оператор ринку
«Виглядає так, що цей постачальник розраховував, що ціна буде близько 1000 грн/МВт-г, орієнтуючись на 2020 рік, коли ціни були низькими, – коментує ситуацію із укладанням додаткових угод між Боратинською сільською радою та «Евода Трейд» Сергій Головньов. – В пропозиції підприємство заклало ціну електроенергії як товару по 1096 грн/МВт-г. А ціна, як можна подивитись на сайті оператора ринку, з серпня була 2000 грн/МВт-г, а в жовтні-листопаді 2800-2900 гривень. Виходить, що постачальник не зміг спрогнозувати ціну і заклав на тендері ціну меншу, ніж показав ринок. Але, на мій погляд, споживач і суд праві. Постачальник не виконав договір і має нести відповідальність».
Така відповідальність для дочірнього підприємства вилилася у мільйони гривень, які суди зобов’язали повернути. Загалом, за виданими судовими наказами загальна сума боргів сягнула майже 45 мільйонів гривень.
Банкрутство і ліквідація
Чому на Луцькводоканалі вирішили похоронити свою «дочку» «Сила правди» запитала в директора Віктора Гуменюка. Він каже – винне законодавство.
«В енергетичному законодавстві є, так званий, третій енергетичний пакет, яким заборонено, щоб підприємство, яке займається постачанням електричної енергії, займалося розподілом, виробництвом чи передачею. Воно не може одночасно займатися тим чи іншим видом діяльності, – пояснює Віктор Гуменюк. – В контексті цих речей вкрай було потрібно для енергетичної роботи окреме дочірнє підприємство, яке б виконувало саме ці функції. Перед тим на сесію виносилося питання щодо створення ще одного окремого дочірнього підприємства для того, щоб воно займалося виробництвом електричної енергії з біогазу, сонячної енергії і так далі. Рішення не було підтримане депутатами і тому далі ми вирішили цими питаннями взагалі не займатися. Ми вирішили сконцентрувати себе на нашій основній діяльності – це водопостачання та водовідведення».
Директор департаменту економічної політики Борис Смаль теж підтримує ліквідацію підприємства.
«Луцька міська рада заблокувала рішення про створення іншого підприємства. А по закону виробляти і продавати електроенергію одному підприємству не можна, – пояснює Борис Смаль. – Оскільки рішення про створення іншого не було підтримане, то доцільності у діяльності Еводи немає і воно почало процедуру ліквідації. На мою думку водоканал прийняв правильне рішення щодо ліквідації цього дочірнього підприємства».
Крім заборгованості за судовими наказами, підприємство мало й інші борги. Згідно з даними аналітичної системи YouControl, на кінець 2023 року «Евода Трейд» мало кредиторську заборгованість 15,7 мільйона гривень (це заборгованість юридичним та фізичним особам). А дебіторська заборгованість (від покупців товарів та послуг) становила 7,5 мільйонів гривень. У міській раді кажуть, що підприємству впродовж чотирьох років роботи жодного разу не допомагали бюджетними коштами.
Тож ми поцікавились у Віктора Гуменюка як і з чого покривають борги «Еводи Трейд».
–Підприємство мало власні кошти. Будь-яке підприємство отримує кошти від ведення своєї діяльності. Жодного відношення до бюджету дочірнє підприємство ніколи не мало. Все, що відбувається після прийнятого нашого рішення і передачі всіх функцій ліквідатору, ніякого відношення до нас не має. Це вже суто юридичні питання, які вирішуються в правовому полі, – пояснює Віктор Гуменюк.
– За даними фінансової звітності, на кінець 2023-го року підприємство мало дебіторську і кредиторську заборгованості.
– Що там вони мали я не можу прокоментувати. Основна задача – щоб не було заборгованості перед бюджетом, зі сплати податків та зарплати. Все інше це вже договірні відносини.
За час роботи підприємство не надбало майна – під час ліквідаційної процедури у нього виявили лише автомобіль Renault Dokker та планшет. Автомобіль оцінили у 368,3 тисячі гривень, а планшет – 57,7 тисячі гривень. Віктор Гуменюк запевняє, що на момент ліквідації дочірнє підприємство повністю розрахувалося з боргами та з усіма контрагентами. Ліквідація дочірнього підприємства триватиме до травня наступного року.
Коментарів немає
Залишити коментар