Волинь від нападу з півночі захищають і ЗСУ, і природа. ВІДЕО

Тільки-но в Білорусі закінчилися одні військові навчання, як одразу ж анонсували нові. Вони, за даними Міноборони РБ, триватимуть до кінця січня.

У Генеральному штабі Збройних сил України повідомляють, що ситуація на Північному напрямку загалом і на Волині зокрема контрольована, повідомляє FREEДОМ.

Надія живе в невеликому селі біля кордону. Від її будинку до Білорусі всього 10 км.

«Ми близько до кордону, по нас по перших будуть бити. Куди нам ховатися? Ми можемо в ліс утекти. Човном переплисти, щоб там де-небудь сховатися. А так погріб є. Жахливо, ми дуже співчуваємо тим людям, де постійно вибухи і будинки розбомблені. У нас ще слава богу, нема чим грішити», — сказала вона.

Від початку повномасштабної війни жителі прикордоння облаштували собі укриття в підвалах і льохах. Кілька разів у них ночували.

У місцевої жительки Наталії всередині стоїть старенький диван, а також є запаси моркви та картоплі. Жінка розповідає, що місцеві будували оборонні споруди і навколо лісу.

«Найбільше боїмося тієї Бучі, того всього, що відбувалося тоді з людьми. Ось такого, того мародерства, того знущання з людей. Те, що, там, наприклад, загинемо чи щось таке… найстрашніше, мабуть, — знущання», — поділилася вона.

Також спорудили укриття і в лісі. Підземні сховища замаскували гілками. Вхід обклали мішками з піском. Усередині поклали тюки з соломою. В одному з укриттів можуть сховатися понад пів сотні людей. Будувати такі почали ще на початку вторгнення.

«У два накати ліс. У два шари мішки з піском. Це надійно навіть за прямого влучання міномета витримує. Як тільки війна почалася, було більш тривожно. Люди сильно переживали, бо дуже часто бомбили з Білорусі і ракети летіли над нашими селами, літаки навіть у повітряний простір нашого району залітали, запускали ракети. Вони били по Львову, по Луцьку, і нафтобаза, і аеропорт. Ми чули не тільки літаки, а й коли ракети летіли, то чутно було звуки», — розповів староста прикордонного села Борис Шубич.

Проте за 10,5 місяців війни тут уже звикли жити в нових умовах. На сторожі й військові. Вони уважно стежать за тим, що відбувається по той бік кордону. Від цього місцевим спокійніше.

«Зараз ситуація контролюється. Білоруси теж самі окопуються по Дніпровсько-Бузькому каналу. Ми ж не нападатимемо, завдання наших військ, які тут перебувають, — захист територіальної цілісності України. А те, що вони бояться, нехай бояться», — сказав Шубич.

Захищає Волинь від агресора і сама природа. Що ближче до кордону, то непрохідніші ліси й болота.

“Яка колона, там дороги немає в нас зовсім. 5 км від кордону суцільна трясовина. Місця такі непрохідні, сама природа поставила хрест на всіх наступах”, — зазначив староста прикордонного села.

Нині до Білорусі знову прибувають ешелони з озброєннями та новими силами, але люди впевнені, що це не для атаки.

“Розумієте, лякають, щоб відволікти наші війська. Це ж скільки військ, тисячі кілометрів кордону”, — вважає житель прикордонного села Олександр.

У Генштабі ЗСУ підтверджують, що наступ із північного боку наразі малоймовірний. Ознак формування наступальних угруповань противника розвідка поки що не фіксує. Утім, недооцінювати ворога теж не варто. Головне, кажуть місцеві жителі, — вірити захисникам України.

Читайте також: Як бобри на Волині допомагають обороні кордону з Білоруссю.