Луцькі школярі грають в ігри за мотивами серіалу «Гра в кальмара», який набуває шаленої популярності в мережі Інтернет. Батьки та педагоги б’ють на сполох, оскільки гра може бути небезпечною та мати негативні наслідки для дітей.
Південно-корейський серіал «Гра в кальмара», який вийшов 17 вересня, уже очолив топ Netflix у більше як 90 країнах і став найпопулярнішим в історії стрімінгової платформи.
Серіал, що складається з дев'яти епізодів, оповідає про групу людей, яким потрібні гроші. Вони приймають дивне запрошення взяти участь у дитячих іграх. На переможця чекає привабливий приз, але ставки тут смертельні.
За мотивами цього серіалу вже вигадують онлайн-ігри, квести, запускають челенджі. Продажі білих сліпонів виросли на 7800%; мережа піцерії використала в рекламі комбінацію геометричних фігур, яку використовують в серіалі; акторка, яка зіграла в серіалі стала амбасадором Louis Vuitton, а Pepsi та Укрпошта зобразили свій логотип на цукровій соті.
У серіалі поєднані дорослі теми, жорстокість та оформлення в мальовничому яскравому стилі: робот-лялька, що вбиває, рожеві костюми охоронців, зал у вигляді типового ігрового майданчика, казкові малюнки на стінах. Кольорова гама, яку використовують в серіалі дуже яскрава і самі ці фактори близькі та зрозумілі школярам.
Фрагменти серіалу активно поширюють в мережі Тік-ток. Саме через це школярі намагаються їх відтворити – вони грають у, здавалося б, звичні ігри, але це уже пов’язано з «Грою в кальмара».
Про це самі школярі розповідають своїм батькам.
9-річна Олександра з Луцька, яка навчається 4 класі, зазначила, що про серіал дізналась з соцмережі Тік-ток і захотіла його подивитись, але потім зрозуміла, що це «доросле» кіно і звернулась до мами. Та все ж вона з однолітками грає «в кальмара».
5-тикласниця Владислава, якій 10 років, розповіла, що вона з однокласниками грає у гру, яка їм відома з дитинства, як гра «Лисичка».
«Ми вибираємо когось одного, розвертаємо, а всі інші завмирають. А потім цей обраний дивиться, чи ніхто не ворушиться. Хто ворухнувся – вибуває з гри. Тепер цю гру ми називаємо «Грою в кальмара».
Мама п’ятикласниці Катерина Той розповіла, що саме від доньки дізналася про сучасні ігри школярів і саме від неї вперше почула про серіал.
«Мені донька порадила подивитись цей серіал, адже він зараз дуже популярний у тік-тоці, але сама дивитись його не хоче, тому що він дуже жорстокий. Я подивилась трейлер, і як психолог можу сказати, що тут задіяні усі рецептори – візуальні, аудіо… Є великий вплив на емоційний стан людини, одразу «захоплює» цей адреналін. Дітям він стає цікавим через те, що все пронизане грою, в той час, як мотивація і хід цієї гри дуже жорстокі. Це схоже на ігри гладіаторів, які також доволі жорстокі. Це відволікає від моментів соціальної комунікації чи гарної взаємодії, від хороших правильних посилів. І це створюється завдяки таким серіалам. Особливу увагу треба приділяти батькам дітей 7-11 років. Забороняти не бачу змісту, адже завжди заборона викликає ще більшу цікавість. Важливо, щоб дитина ділилась зі своїми батьками, а для цього треба постійно підтримувати емоційний зв’язок зі своїми дітьми. З дітьми потрібно говорити, адже жорстокість може відкластись у свідомості дитини і потім мати негативні наслідки в звичайному світі. Любов до всього живого треба прививати з самого дитинства і це треба робити своїм прикладом – починаючи від рослинки та комашки».
Психолог Світлана Сасюк наголошує, що усі соцмережі можна використовувати лише після досягнення віку 18 років. Тому якщо неповнолітні зареєстровані в соцмережах – за це відповідають батьки.
«Це як з Тік-током, як з Інстаграмом. Якщо є вікове обмеження, а Netflix про це заявляє, то у випадку якщо це дивляться діти – батьки несуть за це відповідальність. Безумовно, що батьки не можуть все контролювати і діти можуть подивитись це в школі у друга. А тут уже про рамки і дозволи. Якщо дитина дивиться фільми, які мають обмеження 18+,то батькам в будь-якому випадку треба про це з ними говорити. Якщо це дивиться підліток 14+ це обов’язково треба проговорити. Посил в серіалі досить цікавий, але, щоб це усвідомити глядачеві має бути навіть більше 20. Адже тут показують як легко використовувати людей, які потрапили в складне становище чи знаходяться в стресовій ситуації, адже тоді мозок працює по іншому. І якби людина була в іншому стані чи обставинах, то швидше за все, що відхилила б таку пропозицію».
Своєю чергою активіст Ілля Токаренко написав на своїй сторінці у facebook про те, що цінність людського життя втрачена.
Коментарів немає
Залишити коментар