АМПУ замовила турецький лоцманський катер за €1,38 млн

image
Назар Тарадюк / 26.10.2026 / 0 Коментарів

За результатами тендеру катер вартістю 1,38 млн євро без ПДВ ДП «Адміністрація морських портів України» замовило компанії «Gozuyilmaz Muhendislik Insaat Gemi Sanayi ve Ticaret Limited Şirketi» (Туреччина).

Про це повідомляється у системі «Прозорро». За 14 місяців у Ізмаїл мають поставити на умовах CIP лоцманський та службовий катер IZ 1500 AL із запасними частинами та супутніми послугами з навчання команди замовника, - пише видання «Наші гроші».

Алюмінієве судно призначене для перевезення лоцманів, портових працівників та митних інспекторів, а також для участі в оглядах суден та інших операціях. Катер розрахований на двох членів екіпажу і вісьмох пасажирів. Він має два двигуни Cummins QSB 6.7 потужністю 305 к. с., дизель-генератор Paguro 9000 на 8 кВт, лебідку Quick, радар, AIS та радіо Garmin, ехолот Airmar, радіо Ocean Signal, максимальну швидкість 20 вузлів, довжину 15 м, ширину 4,5 м, осадку 0,76 м, два спальні місця, автономність по питній воді на п’ять днів тощо.

Фірма подала аналогічний договір від 2024 року з «АМПУ» про поставку коштом USAID двох малих катерів IZ 1500 AL за $3,33 млн без ПДВ. Тобто по $1,67 млн за кожен, що нині дорівнювало б за крос-курсом 1,49 млн євро без ПДВ. Це дещо дорожче від нинішньої ціни, але умови різняться. Двигуни були тієї ж моделі Cummins QSB 6.7, але потужніші – на 480 к. с. Габарити і швидкість катерів відрізнялись, і вони були розраховані на двох членів екіпажу і лише шістьох пасажирів. Запчастини і навчання не згадувались. Поставка мала бути вдвічі швидшою – за п’ять-шість місяців на дорожчих і вигідніших для замовника умовах DPU Рені з оплатою 25% авансом, 30% після поставки першого катера та 45% після поставки другого катера. Натомість зараз вимагається повільніша поставка за 14 місяців на дешевших і менш вигідних для замовника умовах CIP Ізмаїл з авансом 40% та оплатою 60% після поставки.

Як і раніше, торги провели за правилами і за кошти Міжнародного банку реконструкції та розвитку (МБРР, одна з інституцій Світового банку). Україна отримала фінансування від МБРР, який діє як адміністратор Цільового фонду підтримки, відновлення, відбудови та реформування України (URTF), на проєкт «Відновлення критично важливої логістичної інфраструктури та мережевого сполучення» (RELINC). «АМПУ» є виконавчою агенцією компонента «Розширення критичних логістичних ланцюгів річки Дунай» цього проєкту.

Фірма отримала підряд без конкуренції, бо на торги за цим лотом більше ніхто не прийшов.

Торги за іншим лотом щодо морського буксира з азимутальними рушіями відмінили після відхилення обох учасників за невідповідність умовам оголошення та вимогам до предмета закупівлі. Щодо ТОВ «Суднобудівно-судноремонтний завод «Нібулон» із ціною 9,70 млн євро це пояснили як «постачальник не відповідає кваліфікаційним вимогам, зазначеним у запиті на пропозиції», а щодо фірми «Zhongyi Agricultural Technology (Guangzhou) Co., Ltd.» (Китай) з ціною 14,30 млн євро – «пропозиція не відповідає вимогам запиту на пропозиції».

Для участі в запиті на пропозиції треба було мати середньорічний оборот (загальна сума підтверджених платежів за контрактами, що виконуються чи були виконані за 2023-2025 роки, поділена на три) не менше $12 млн за невдалим лотом і $2,5 млн за нинішнім лотом.

Крім того, учасник мав підтвердити, що протягом останніх шести років успішно виконав контракт(и), предметом якого(их) були два морських буксири з азимутальними рушіями за невдалим лотом і два лоцманські та службові судна за нинішнім лотом (або інші подібні чи більш складні самохідні судна). Якщо він був виробником, досвід мав стосуватися їхнього виготовлення, а якщо ні, потрібно було принести авторизацію від виробника на цей тендер.

Всі основні компоненти пропонованих суден мали бути виготовлені за зрілою технологією: пройти типові випробування й успішно експлуатуватися з комерційною метою мінімум рік.

Турецька фірма «Gozuyilmaz Muhendislik Insaat Gemi San. ve Tic. Ltd. Şti.» (бренд «Izmir Shipyard») уперше отримала державний підряд в Україні саме через систему «Прозорро».

Коментарів немає

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована. Обов’язкові поля позначені *