Insider Media продовжує публікувати статті, в яких йдеться про створення, забезпечення та формування Батальйону оперативного реагування «Луцьк», який є добровольчим формуванням Луцької міської територіальної громади. У другій статті ми детальніше розглянули структуру БОР «Луцьк», хто став його засновником та який юридичний статус має цей «підрозділ територіальної оборони».
Зауважимо, що наші запитання скеровані до людей, які формували та забезпечували батальйон. Піднята тема не стосується рядових учасників цього підрозділу, які щиро прийшли в лави "Луцька", щоб захищати Батьківщину. Сьогодні багато з цих людей пішли з батальйону, наприклад, в ЗСУ, або зайнялися іншими справами і рядовим учасникам батальйону, можливо, варто запитати в цих людей, чому вони так зробили.
(не)ОФІЦІЙНА РЕЄСТРАЦІЯ БОР «ЛУЦЬК»
Що цікаво, у системі Youcontrol, за запитом «Батальйон оперативного реагування «Луцьк» або «Добровольче формування Луцької міської територіальної громади №1» – немає жодної офіційно зареєстрованої юридичної особи. Натомість ми відшукали громадську організацію «Луцький добровольчий батальйон» (код ЄДРПОУ 44788307). Юридичну особу зареєстрували 16 квітня цього року за адресою, на проспекті Волі у Луцьку. Керівником громадської організації є відомий дептат Луцької міської ради Роман Бондарук. Серед засновників – очільник ГФ «Варта порядку» Олександр Тиводар, айдарівець Олександр Кралюк, ексголова Консультативної ради при прокуратурі у Волинській області Георгій Остров, один з лідерів руху «Національні дружини – Волинь» Вадим Крикун, нардеп Вячеслав Рубльов та заступник голови правління ГФ «Варта порядку» Олександр Рубан. Вочевидь, саме цю громадську організацію мають на увазі, коли мова йде про БОР «Луцьк».
Тим не менше, у ЗМІ пишуть, що батальйон Луцьк створили на базі ГФ «Варта порядку». Про це громадське формування активно заговорили у 2014-2015 рр., хоч зареєстрували його ще у 2001 році. Як офіційно декларували засновники– воно було створене з метою сприяння органам місцевого самоврядування, правоохоронним органам та органам виконавчої влади, а також посадовим особам у запобіганні та припиненні кримінальних і адміністративних правопорушень, захисті життя та здоров’я громадян, інтересів суспільства і державxи від протиправних посягань, рятуванні людей і майна під час стихійного лиха та інших надзвичайних ситуацій.
Після початку війни структура пройшла реорганізацію і виринула у медіа-середовищі перед виборчою кампанією, як об'єднання добровольців з охорони громадського порядку. На думку багатьох –силовий блок одного з тодішніх кандидатів у народні депутати, а нині нардепа Ігоря Палиці.
ПРО ЛІДЕРА «ВАРТИ ПОРЯДКУ» = ОЧІЛЬНИКА БОР «ЛУЦЬК»
Засновником і лідером громадського формування є відомий луцький афганець Олександр Тиводар. Він же на початку березня став командиром Батальйону оперативного реагування «Луцьк». І вже через 5 місяців плідної служби Олександру Тиводару присвоїли чергове військове звання – полковник запасу.
Олександра Тиводара знають в місті не лише як афганця та очільника «Варти порядку», а й як спортсмена та бізнесмена.
Народився 26 листопада 1966-го року у місті Екібастуз Павлодарської області у Казахстані.
1973-1981 — навчався в Луцькій середній школі-інтернаті. 1981-1983 — навчався та закінчив ПТУ №6 міста Луцька за спеціальністю «Слюсар механозбірних робіт». 1983-1984 — навчався та закінчив ПТУ №10 міста Луцька за спеціальністю «Електромонтер». 1985-1987 — служба в лавах Радянської армії (в Афганістані). 1987-1992 — навчався та закінчив Луцький Державний педагогічний інститут імені Лесі Українки за спеціальністю «Вчитель історії та права». 2000-2003 — навчався та закінчив Волинський державний університет імені Лесі Українки за спеціальністю «Правознавство».
Кар'єра
1994-1997 рр.
директор ТзОВ «Експрес»;
1997-2008 рр.
заступник директора по зовнішньоекономічній діяльності ТзОВ «Інтертрейд»;
1999-2003 рр.
заступник директора з зовнішньоекономічних питань ПП «Укркристалмет»;
2006-2007 рр.
головний юрисконсульт ПП «Інтертрейд»;
2008-2009 рр.
юрисконсульт ТзОВ «Інтеркабельзахід»;
З 2008 р.
приватний підприємець.
2010-2012 рр.
юрисконсульт ТзОВ «Пластмакс».
Окрім БОР «Луцьк» з ім'ям Олександра Тиводара пов'язано ще 6 компаній. Зокрема, він був засновником та керівником приватного підприємства «Клуб боксу «Західна зірка», яке припинило свою діяльність ще в 2015 році. Також він є одним зі співзасновників ТОВ «Апейрон Буд», ТОВ «Волиньсапрофос» і звісно «Варта порядку». Однак таких організацій зареєстровано одразу 3:
Громадське формування «Варта порядку» (код ЄДРПОУ 26120115) - було зареєстровано на проспекті Молоді у Луцьку ще 29.11.2001 р. Основний вид діяльності - 94.99 Діяльність інших громадських організацій. Серед керівників окрім Олександра Тиводара свого часу були вказані також Бурчак Адам Іванович та Адамський Олександр Сімонович.
ТОВ «Варта порядку» (код ЄДРПОУ 39725470) – зареєстроване 02.04.2015 р. на вулиці Винниченка. Статутний фонд – 100 000 грн. Вид діяльності – приватна охоронна служба та обслуговування систем безпеки. Співзасновником фірми разом з Олександром Тиводаром у рівних частках 50/50 є Олександр Рубан.
Громадська організація «Варта порядку» (код ЄДРПОУ 40588619) – заснована 22.06.2016 року на вулиці Винниченка у Луцьку. Серед засновників окрім Олександра Тиводара ще також вказаний Олександр Волянюк. Він, до слова,у 2018 році «засвітився» у скандальній пoїздці делегації з Луцька дo рoсії на «Фoрум перемoжців».
За роки діяльності громадське формування «Варта порядку» встигло набути слави в місцевих волинських медіа.
І якщо видання, що входять до медіа-пулу нардепа Ігоря Палиці працюють над створенням позитивного іміджу цього об'єднання і присвячують їм хвалебні оди, то в інших ЗМІ про «Варту порядку» можна знайти протилежну інформацію. Учасники і керівники формування неодноразово ставали фігурантами скандалів і навіть кримінальних проваджень.
«СПРАВА ТИВОДАРА»
Зокрема, у лютому 2017 року член ГФ «Варта порядку» Віталій Ковб намагався застосувати зброю під час масової бійки, яка відбулась в одіозному нічному клубі «Стара підкова» (більш відомий, як «Техас»). А вже у серпні того ж року розгорнувся справжній скандал - у Луцьку посеред вулиці затримали голову «Варти порядку» Олександра Тиводара.
В будинку керівника та в офісі громадського формування – провели обшук.
У прокуратурі офіційно повідомили:
«У результаті спільно спланованих прокуратурою Волинської області та слідчим і оперативними підрозділами Управління СБУ в області слідчих та розшукових дій вдалось викрити і припинити діяльність групи осіб, які позиціонували себе як члени громадського об’єднання з охорони правопорядку на Волині й з метою незаконного стеження, збору та використання у власних цілях та на замовлення третіх осіб конфіденційної інформації про особисте життя громадян, у тому числі публічних осіб в регіоні, організували контрабандне переміщення в Україну, задля подальшого використання у власній незаконній діяльності, спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, стосовно яких встановлені обмеження перебування у вільному обігу.
Вирішується питання про обрання викритим у злочинній діяльності особам запобіжних заходів та повідомлення їм про підозру у вчиненні контрабанди і незаконного придбання та використання спеціальних технічних засобів отримання інформації (кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 201, ч. 2 ст. 359 КК України)»
«У ході обшуків офісних приміщень, жилих будинків та автомобілів зловмисників слідчими СБУ вилучено спеціальні засоби негласного отримання інформації, карти пам’яті із фотографіями, зброю різних калібрів, набої до неї, гранати Ф-1, протипіхотні міни», – повідомили в СБУ.
«Ми звернулися до Фонду Ігоря Палиці «Новий Луцьк» з проханням допомогти нам з коштами на паливо, амуніцію, спорядження, транспортні засоби. Згодом, двісті волинян поїхали в Одесу за пропозицією голови Одеської ОДА Ігоря Палиці, де мусили цілодобово чергувати, патрулювати, охороняти громадський спокій», – розповідав Олександр Тиводар.
Ймовірніше за все – завдання стосовно напрямків роботи теж надходили від людей з кола Ігоря Палиці. Як свідчать численні публікації у ЗМІ, саме членам «Варти порядку» приписують напади на неугодних громадських активістів та незаконне стеження за політичними опонентами.
Серед таких – напад та побиття громадського активіста Сергія Чурікова, лідера «Національного корпусу АЗОВ» Андрія Дяченка, стеження за колишньою секретаркою Луцької міської ради Юлією Вусенко, нардепом Ігорем Лапіним, Олександром Дмитруком та суддею Луцького міськрайонного суду Валентиною Пушкарчук.
В результаті СБУ порушила низку кримінальних проваджень, фігурантами яких, окрім Олександра Тиводара стали: Роман Демидюк, Вадим Тимчак, Сергій Кореєв та Руслан Кистенюк. Поруч з ними активно згадували і Олександра Рубана та Валерія Зизу.
Одразу ж після затримання, підозрюваного Олександра Тиводара скосив так званий "вірус Насірова" – на суд його привозили на каталці і згодом з гіпертонічний кризом із слідчого ізолятора доправили в лікарню.
Справу передали на розгляд до Ковельського міськрайонного суду. Судові перипетії тривали кілька років. Зрештою, через недоліки суддя повернув обвинувальний акт прокурору. Попри апеляції і касації фігуранти стількох кримінальних проваджень – «вийшли сухими з води».
Подробицями судового процесу – смакували усі. Однак лояльні до «Варти порядку» ЗМІ відразу взялися доводити соціуму, що кримінальне провадження – фальшиве, а затримання Олександра Тиводара – політична розправа.
Та це не заважало йому займатись політикою в команді Ігоря Палиці – з Олександром Товстенюком та Ігорем Поліщуком. Спочатку вони входили до політичного проекту – партії «УКРОП», яка згодом трансформувалась у партію «За майбутнє». Кримінальні провадження не завадили Олександру Тиводару балотуватись під час місцевих виборів і стати депутатом Волинської обласної ради.
У 2014 році керівники об'єднання заявляли про 2000 членів громадського формування. У ЗМІ писали, що в громадському формуванні присутня ієрархічна система. Говорили, зокрема про такі класи:
«Списочники» – пасивні члени формування, які по дзвінку можуть у крайній потребі долучитись до силового блоку для створення «масовки»,
«Патрульні» – члени «Варти порядку», основне завдання яких – формування позитивного іміджу,
«Бойова маса» – елітні тітушки, у тренування та навчання яких вкладаються великі гроші. Це члени «Варти порядку», які за хорошу зарплатню у 7 тисяч і більше виконують усю необхідну роботу – стеження, залякування, тиск.
Керівництво «Варти порядку», стратеги та мізки збройного формування.
Однак, після подій 2017 року значна кількість учасників ГФ «Варта порядку» розбіглася і силовий блок відчутно послабшав. До 2022 року фактично лишилось кілька десятків чоловіків, які офіційно працювали в охоронній фірмі Олександра Тиводара з однойменною назвою «Варта порядку».
РЕІНКАРНАЦІЯ ГФ «ВАРТА ПОРЯДКУ»
Про громадське формування «Варта порядку» знову згадали під час активного вторгнення росії в Україну наприкінці лютого цього року. Свою роль у відродженні цього силового об'єднання зіграв ажіотаж навколо черг у військомати – багато чоловіків не могли вступити в ЗСУ і шукали будь-яку можливість втрапити хоча б у територальну оборону. Однак і в 100-й бригаді територіальної оборони не могли одночасно прийняти усіх. Тож «під шумок» керівництво Луцька «дістало з попелу» всім відомий заморожений проект «Варта порядку». Попри сумнівну репутацію – це була вже сформована структура зі «своїми» людьми в керівництві та зв'язками в різних органах. Саме тому, на думку нашого Інсайдера, ГФ «Варта порядку» стало фундаментом для створення БОР «Луцьк». Наміри були справді благі – сформувати повноцінний підрозділ тероборони для захисту громади у разі нападу на місто. У вирі подій та настроїв – сюди потягнулись сотні чоловіків, які були готові брати до рук зброю і нищити окупантів. До цього руху також почали приєднуватись й інші патріотичні організації.
Нашим Інсайдером став боєць, який починаючи з 2014 року пройшов усі етапи формування, розпаду ГФ «Варта порядку», а також відродження організації вже у складі БОР «Луцьк». Нині чоловік розірвав контракт з ДФТГ і пішов служити в ССО. На умовах анонімності – він погодився розповісти багато подробиць з життя цієї структури.
– Яка структура ГФ «Варта порядку» діє нині?
– В силовому блоці ГФ «Варта порядку» є своя ієрархія:
«Одесити» – кілька десятків бійців, яких називали «спортіками». Частина членів ГФ, які працювали в Одесі, коли Ігор Палиця очолював ОДА. Опісля того, як він склав повноваження, вони повернулись до Луцька. Разом з ними до Луцька повернулось кілька броньованих бусів.
«Нульовка» – більш підготовлена група бійців. Їх відбирали по досвіду і фізо переважно з числа тих, хто вже мав досвід участі в АТО. Їм ще тоді видавали більш серйозну зброю – СВДшки з оптикою і з усім, кулемети, каски, броніки.
«Група Зизи» – ці – грубо кажучи «відбиті на всю голову». Певний час курували бурштин і залучались виключно до якихось серйозних силових питань. В групу Зизи попасти з Варти було практично нереально. В них була своя «окрема республіка» і був закритий кружок «своїх». Якщо ти входив до складу «Варти порядку» – то яким би ти спортіком не був, до Зизи – не попадеш. Він відбирав людей виключно сам і вочевидь не довіряв повністю всьому топ-менеджменту «Варти порядку». Така собі окрема «групіровочка». Така структура приблизно як діє: є бригадир, який получає від папіка «катлєту», цю «катлєту» відразу ділить на половину: половину собі плюс там своїм замам кільком, а все остальне – на бригаду. А бригада – 20, 30, до 40 людей.
Ну і завжди було кілька рот масовки (колишні «списочники» і новоприбулі). Загалом ще тоді ця структура нараховувала в межах 500-600 людей, а не 1500, 4000 чи 8000, як писали.
Зараз в БОР «Луцьк» поряд з Вартою діяло ще кілька паралельних організмів. Це і «Любарт», який швидко «вкурив тєму» і не захотів маратись під їхнім керівництвом. Тому практично цілий підрозділ пішов в ССО. І «Дельфіни» якісь їздили, і «Азимут» ще є. Пару раз бачив їх, перетинався, бо нас вони міняли на базі. Але там такі хлопці, декого я знаю дуже давно, які воювали ще в АТО і добробатах – там ті хлопці, які ніколи не були б у «Варті порядку», не будуть ні з Зизиними пацанами. І під Тиводаром ходить теж не будуть. Але вони як би теж є в складі БОР «Луцьк». Чому і як – то вже питання до них.
– Усі тоді на зарплатах були?
– Так, тоді (у 2014-2017 рр., - прим.авт.) ми всі були на зарплатах. Нульовці платили в районі 10 000, на той час це була вище середньої заробітна плата. Нам платили по 3000. Ну але нас і залучали кілька разів в тиждень. Зараз – взагалі ні копійки.
– Що входило в ваші обов'язки?
– Тренування, патрулювання, ми і на концертах несли охорону – Океан Ельзи, Дзідзьо, на футболі були. Коли вже Тиводара СБУ «взяло за сраку», а Палиця подався за кордон – то всі ці «двіженія» розсосалися. Лишилася тільки та «Варта порядку» – служба охорони. В них всьо легально, цивільні і комерційні об'єкти під охороною, це пару десятків хлопців, які були на зарплаті постійно. З тої нульовки, що була лишилось пару хлопців і то вони зараз десь на передку – в БОР «Луцьк» вони не прийшли.
– У ЗМІ писали про те, що батальйон «Луцьк» благодійники забезпечували бронежилетами, касками, броньованими машинами і навіть ендуромотоциклами...
– Із 6 броньованих КрАЗів, про які писали, ми бачили тільки 2. Стояли у нас на базі. Був ще бус один типу під медичку. Автобуса я не бачив. Можливо їх передали групі, яка не підчиняється БОР «Луцьк», а займається у «Варті порядку» своїми справами. Нахіра тут стільки такої техніки, я не пойму. Вона більше потрібна там на передку.
– Що конкретно отримував рядовий боєць при вступі в БОР «Луцьк»?
– Особисто я що отримав від них – це каску, доречі непогана каска. Нам на підрозділ мінімум півсотні попало касок, тих що Палиця привіз. В кінці травня пацани ото приймали машини – 2 панцира, незрозумілого виробництва. Як варіант це і були ті КрАЗи, але обшиті листами. Я особисто бачив тільки 2 машини, а тих мотоциклів ендуро в очі не бачив і квадриків. Навіть не чув, що в когось з наших вони були.
– Мова йде про забезпечення «привілейованих» з «Варти порядку»?
– Коли тоді ще була «Варта порядку» – з матеріальним забезпеченням все було «чотінько»: однострой, всім видавали все однакове, вплоть до броніків тої самої піксельності – американка сіра. А зараз ні – то мультикам, то DPM британки 2-3 штуки, корсари якісь іспанські. Нам на загал видавалось в перемішку, що попало. Певно за залишковим принципом.
– І так було по всіх ротах?
– Я контактував не тільки ж зі своїм взводом, а ще як мінімум з двома – це близько 75 людей. Ситуація у всіх була однакова – забезпечення мінімальне. Комусь каска, комусь бронік. Ну карематами і спальниками забезпечили десь 2/3 складу, формою – 30% бійців. Ще на 10% нас матеріально забезпечував один бізнесмен, який також був у нас в підрозділі. Він нас і кормив, і заправляв під час поїздок. Він. Особисто сам за свій кошт. Нам приїжджали привозили ящиками крила й іншу їжу, яку нам готували вже місцеві мешканці, коли ми стояли на посиленні на північних рубежах. Ще з десяток рацій появилось, не дуже потужні з відкритими каналами, але Моторолки. Давали якусь певну кількість шоломів і броніків, які передавалися із рук в руки. В районі 20 пар взуття дали на 70 людей. От і все, що нам дісталось. По 120 патронів – з боєприпасами взагалі було усе забезпечення по лінії Міноборони.
– А щодо зброї?
– Наскільки я знаю, то ті автомати і кулемети, які нам видавали – вони не числяться на балансі ніде. Як вони сюди потрапили – не знаю. Вони приходили нульцеві, в упаковочній консерваційній плівці, так чехи упаковують зброю. Нам та партія від чехів прийшла. Вся зброя вносилась у дозвіл на зброю, в військовому квитку – жодного запису. Бо це добровольче формування і до військової служби в ЗСУ воно відношення не має.
Там пацанам не тільки таку зброю видали, а й короткі стволи. В одної людини могла бути гладкоствольна помпа, на яку має бути окремий дозвіл, нарізний калаш і резинка, на які теж видається окремий дозвіл.
– Ви зброю поздавали тоді, коли вийшли з «Варти порядку»?
– Ні. У мене та зброя, що є зараз моя – це вона. Були люди, що потім продавали. Вона проведена на кожного, все офіційно по закону, відстріляна і видана офіційно. Ти там не підеш – сусіда не завалиш. Але ви виходячи з «Варти порядку» – її не здавали назад.
– Ви служили в БОР «Луцьк» офіційно?
– Контракт ми підписували конкретно з Олександром Олександровичем Тиводаром, не з Міністерством оборони, не з якоюсь комендатурою чи військово-цивільною адміністрацією, а конкретно з фізособою Тиводаром Олександром Олександровичем. Мій юрист як подивився, то каже: «який це контракт – дивись уважно з ким ти підписав. Це не служба, а конракт приватного найманця. Тому всі питання задаєш Тиводару Олександру Олександровичу, а не Міністерству оборони».
– Яка ситуація була з фінансовим забезпеченням?
– Фінансового зараз взагалі ноль. В мене закінчився термін дії посвідчення Варти порядку вже давно. Зарплату мені перестали платити ще в 17-му році. Зараз коли усі вернулися – по зарплаті нам все обіцяли-обіцяли, мовляв, як підпишемо контракти, то буде фінансування. Потім роказували, що там щось наплутали в документах. Потім казали будуть платити не військову зарплату, а мінімалку. А вже місяць тому видихнули – хлопці, ні фіга платити не будуть. Ми це вже і так поняли. Це вже вийшов до нас цей «дядя Рубан». Були в нас хлопці, які це вкурили ще після Пасхи і відразу пішли, бо ж у всіх сім'ї, діти, жінки… їсти хочуть, за квартири треба платити. Якось так...
Тож хто насправді стоїть за формуванням БОР «Луцьк» та чиї інтереси відстоює «кістяк» батальйону – робіть висновки самі.
Також ми й далі шукаємо інформацію про внутрішній стан справ у БОР "Луцьк". Після першої статті до нас звернулося ще декілька колишніх учасників цього з'єднання, тому про офіційне та неофіційне фінансування ДФТГ і в тому ж числі ГФ «Варта порядку» – читайте у наступній частині. Якщо ж ви маєте інформацію, якою хочете поділитися — пишіть на нашу електронну скриньку - insidersmg@gmail.com.
Підписуюся під кожним словом!
А Любарт білий і пухнастий 🤣 Може напишете ще про цю "не карманну армію"? Чи своїх не валите? 🤣🤣
А шо з любартом не так? Пацани втікли з бор луцьк, знайшли де оформитись, стали військовослужбовцями, десь двіжували