Міністерство оборони сплатило 650 млн гривень авансом за 55 дронів HAWK від приватної компанії, які захисники мали отримати ще в серпні.
Контракт на загальну суму 807 мільйонів гривень підписали з компанією родини колишнього нардепа Борислава Розенблата. Про це йдеться в розслідуванні BIHUS Info.
У день передання 55 комплексів — вартість кожного становить понад 14,5 мільйона гривень — виробник привіз лише чотири. Три з них не були прийняті: два не злетіли, ще в одного виникли складнощі з переданням картинки. Врешті з 55 був прийнятий лише один.
Комплекс справляв враження недопрацьованого. І в Міноборони погодилися відтермінувати дедлайн до жовтня.
Контракт погодили з компанією Українські авіаційні системи, виробником цих дронів. Одна з часток компанії належить дружині екснардепа, фігуранта гучної “бурштинової справи” Борислава Розенблата.
На випробуваннях два дрони не могли злетіти, а у дрона, що злетів на висоті 287 метрів, зник зв’язок. При цьому безпілотник не тестувався на максимумі потужностей і в умовах, коли діють системи РЕБ. За підсумками тестування “приймання” з Міноборони прийняло лише один дрон.
Розенблат був присутній на випробуваннях, та переконував, що військовослужбовцям передали навчальні дрони, але на бойових завданнях у розпорядженні військових будуть цілком функціональні системи.
Під час тестування він визнав, що безпілотник ще по суті, “сирий”, але пообіцяв, що після випробувань пілоти поїдуть із доопрацьованими системами.
“Ви будете працювати на абсолютно робочих бортах, які вже не будуть падати. І будуть дійсно працювати по землі, по цілях, по всьому іншому”, – запевняв під час тестування Розенблат.
Згодом у розмові з журналістами колишній депутат розповів, що четвертий із дронів, які тестувалися, теж не злетів. За його словами, не було пориву вітру. Зазначається, що за запевненнями виробника, ЗСУ мали отримати серійні HAWK, тобто всі системи мали бути однакової якості, без нюансів.
Виробник переконував, що комплекс розроблений в кооперації з іноземними партнерами й виготовляється здебільшого з імпортних деталей. Допуск до експлуатації в ЗСУ HAWK надали ще у 2017 році.
І попри висновок про вдале проходження визначального випробування, вже тоді була інформація, що з дев’яти спроб вдалі були лише сім: двічі такий самий безпілотник, представлений молдовськими партнерами ТОВ УАС Drone-Tech SRL падав через особливість конструкції.
Тоді Міноборони все ж таки підписало контракт із фірмою, до якої мав стосунок нардеп. Перші два екземпляри виготовили через рік. Тоді їхня ціна становила близько шести мільйонів гривень. Влітку 2019 року Міноборони замовило ще сім комплексів за такою ж ціною.
Через проблеми з компонентами, їх заміну та проведення нових випробувань, виконання контракту розтягнулось у часі — строки постачання спливли. Міноборони звернулося до суду з вимогою змусити виробника сплатити 10 мільйонів штрафу за зрив контракту, а виробник — з вимогою перегляду ціни, адже після заміни компонентів, на його думку, вартість HAWK стала значно більше.
Після початку повномасштабного вторгнення, через термінову потребу у БпЛА УАС передало ЗСУ комплекси, які вже кілька років припадали пилом на складі.
У Міноборони повідомили, що негативних відгуків щодо них від військових не надходило.
Підписання з ТОВ нового контракту у Міноборони пояснили надходженням відповідного замовлення від Генштабу. Однак вартість комплексів зросла удвоє — до понад 12 млн гривень.
Колишній партнер Розенблата Костянтин Пожидаєв, який відповідав за технічний бік контракту, розповів, що ця вартість охопила і суму збитків від раніше фактично подарованих ЗСУ комплексів, і 30% “інтересу” департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння і військової техніки Міноборони.
Таку додаткову угоду до старого контракту Розенблат нібито пропонував підписати Пожидаєву, однак той відмовився через великі ризики оборудки. Водночас у контракті стоять підписи й печатки саме Пожидаєва. Він стверджує, що вони підроблені, а на час підписання його навіть не було в Україні.
За його словами, це зробив його партнер Розенблат для отримання цього контракту з МО. Після цього він звільнив Пожидаєва з посади директора, і той втратив контроль над компанією, а Розенблат – контроль над виробництвом.
Пожидаєв, який переглянув відео з випробувань нових БпАК HAWK, стверджує, що вони не мають нічого спільного з тими, що їх підприємство виробляло раніше.
У Міноборони повідомили, що у новому контракті з виробником йшлося про той самий HAWK, що й раніше, але з поліпшеними характеристиками: зі збільшеними дальністю, часом польоту та камерою, втім за фактом виявилось, що 650 мільйонів відписали на неперевірені комплекси.
Колишній очільник Департаменту, який і підписував контракт із ТОВ УАС, Олександр Лієв заявив, що був переконаний у тому, що купує ті самі HAWK, що й у попередній партії, а всі відповідні служби до моменту підписання перевірили юридичну, фінансову та технічну складові контракту.
У серпні Розенблат запевняв, що найближчим часом може здати 30 комплексів, ще кількадесят — за пару місяців. Міноборони зголосилося перенести терміни здачі комплексів на жовтень.
Однак виконання контракту під загрозою через арешт рахунків ТОВ УАС у кримінальній справі, яку розслідує ДБР. Правоохоронці припускають, що керівництво компанії змовилось із Міноборони з метою заволодіння коштами через укладання контракту за завищеними цінами.
Як повідомлялось, журналісти виявили, що Міноборони закупило неякісний зимовий одяг для військових за втроє завищеними цінами.
Коментарів немає
Залишити коментар