Є надія, що з 1 вересня учні у школах Луцька таки зможуть сісти за парти. Та є умова. У МОН заявили, що двері зможуть відкрити лише школи з укриттями й бомбосховищами.
Про це інформує .
«Готуємося до того, щоб школи функціонували в повноформатному режимі», – каже директор департаменту освіти Луцької міської ради Віталій Бондар.
У Луцьку, певнить він, є школи з протирадіаційними укриттями. Це – заклади №2, 5, 9, 37, 16, 38. Решта мають звичайні укриття чи бомбосховища або ж не мають нічого.
До останніх належить школа №1 та гімназія №4. Якщо раптом біда – ховати дітей ніде. Якщо очне навчання таки відновлять, то ці школи теж відкриють. У разі тривоги дітей евакуйовуватимуть десь поблизу.
«Можливість зберегти життя і здоров’я учасників освітнього процесу є, якщо буде необхідність, – поряд драмтеатр, який відповідно обладнаний», – пояснює головний освітянин.
Укриття 23-ї школи – підвальне приміщення – складається з декількох кімнат, де можуть сховатися близько пів тисячі дітей.
У 23-й школі, розказує директор Віктор Мартинюк, у дві зміни навчається 1247 учнів. Якщо спускати в укриття всіх, то 500 зможуть укритися у цих приміщеннях, а решта в не менш безпечному місці – в коридорі.
Що важливо – в укритті 23-ї школи є санвузол та проточна вода. «А для пиття ми набираємо воду і періодично її міняємо», – каже Віктор Мартинюк.
Якщо, не дай Боже, вихід з укриття завалить, то є ще два додаткові. Тут, стверджує директор, є вентиляція, вогнегасники, аптечки та пісок. Себто бомбосховище у школі є, а це – найголовніше.
Їдучи до 2-ї школи, ми сумнівалися, що тут є де укрити дітей, бо школа здається невеличкою та вважається однією з найстаріших у Луцьку.
«За кількістю лавочок може сісти одне біля одного 130 людей ось тут, в тій частині, яка називається радіаційне укриття, і 130 в додатковому укритті, яке не є радіаційне», – розказує директор закладу Роман Поліщук.
Вхід у протирадіаційне укриття – це одні свинцеві двері, а згодом другі свинцеві двері. Підлога і стеля – бетонні. В укритті є проточна вода. Найцікавіше – у підвальному приміщенні школи є тунель.
«Він має розмір 90х90, він виходить за межі школи на 20 метрів, і там зовні є вихід», – каже директор.
Щодо вбиральні, то її в укритті немає. Раптом що – використовуватимуть, можливо, відра, припускає Роман Поліщук.
«Хоча туалет є прямо над нами. Тобто можна піднятися в ризикову зону і потім повернутися», – пояснює директор.
Виходимо з протирадіаційного укриття, за яким – звичайне. Воно не таке надійне, як попереднє, однак, запевняє директор, безпечне.
Сумніви щодо безпечності можуть викликати вікна в укритті. Однак Роман Поліщук пояснює: «Вони знаходяться нижче рівня землі, тобто ударна хвиля їх не повибиває».
У загальному обидва укриття школи №2 можуть вмістити максимум 400 людей. У школі навчається у понад 2 рази більше. Куди, раптом що, евакуювати решту дітей – директор не знає.
І така ситуація майже у всіх школах міста. В управлінні освіти певнять: здоров’ям та життям дітей ніхто ризикувати не буде. Освітній процес намагатимуться організувати так, аби для кожного школяра було місце в укритті. До того ж вони можуть не знадобитися, якщо перемогу відсвяткуємо раніше 1 вересня.
Коментарів немає
Залишити коментар